Ухвала

від 26.11.2014 по справі 243/6576/14

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

243/6576/14

2/243/2950/2014

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2014 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Сидоренко І.О.

при секретарі - Рудь Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов'янського міськрайонного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Державного наукового центру Російської Федерації ВАТ «Всеросійський науково-дослідницький та проектно-конструкторський інститут металургійного машинобудування імені академіка О.І. Целікова» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

26.11.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного наукового центру Російської Федерації ВАТ «Всеросійський науково-дослідницький та проектно-конструкторський інститут металургійного машинобудування імені академіка О.І. Целікова» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку та моральної шкоди.

Позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачу, а саме: земельні ділянки та будівлі, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, кадастрові номери 1414100000:01:005:0264, 1414100000:01:005:0265, та автомобіль «Митцубиси Грандис», державний номер НОМЕР_1, оскільки через військово-політичну ситуацію, яка склалася з Росією, підприємство може прийняти заходи щодо приховування майна від погашення заборгованості перед ним, так як відповідач знаходиться у іншій державі і стягнути заборгованість на території Росії не уявляється можливим, що унеможливить виконання рішення суду. Також до суду разом з ним до відповідача надали позови й інші робітники підприємства на загальну суму більше 500000 грн., тому вартість вказаного майна є співмірною з сумою заборгованості по заробітній платі.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Між ОСОБА_1 та Державним науковим центром Російської Федерації ВАТ «Всеросійський науково-дослідницький та проектно-конструкторський інститут металургійного машинобудування імені академіка О.І. Целікова» виник спір з приводу стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку та моральної шкоди, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідно до вимог статті 151 ЦПК України, клопотання до суду про забезпечення позову оформлюється відповідною заявою, в якій зазначається: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, які необхідні для забезпечення позову.

Крім того, відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонам дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

З матеріалів справи на даній стадії цивільного процесу суд не вбачає, що існує загроза подальшого невиконання рішення або утруднення його виконання внаслідок відчуження відповідачем свого майна, оскільки дане майно не є предметом спору по даній справі, позивачем не доведено, що відповідач має намір на відчуження даного майна, не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку винесення його на користь позивача, не доказано, що відповідач в подальшому буде ухилятись від виконання такого рішення суду. Також, позивачем не надано доказів того, що майно на праві власності належить саме відповідачу.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. З сенсу цієї норми закону вбачається, що після усунення недоліків та оформлення заяви про забезпечення позову належним чином, позивач в подальшому не позбавлений права звернутися до суду з аналогічною заявою.

Таким чином, позивач не надав доказів, що майно може бути відчужено відповідачем, що призведе до безперспективності виконання рішення суду, у зв'язку з чим суд не має достатніх підстав для задоволення даної заяви

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду І.О.Сидоренко