Ухвала

від 16.12.2014 по справі 331/249/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/4067/14 Головуючий у 1 інстанції: Скользнева Н.Г.

Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І.

суддів : Мануйлова Ю.С.

Панкеєва О.В.

при секретарі: Буримі В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариство «Банк Національний кредит» на ухвалу Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 15 серпня 2014 року про відмову у задоволенні заяви головного державного виконавця Жовтневого Відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_4 про встановлення чи зміну способу i порядку виконання рішення суду (в порядку ст.36 Закону України «Про виконавче провадження»), заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит», ОСОБА_5, ОСОБА_6 , -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2014 року головний державний виконавець Жовтневого ВДВС ЗМУЮ Божко K.I. звернулася до суду із заявою про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду (в порядку ст.36 Закону України «Про виконавче провадження»), на виконання якого видано виконавчий лист №2/331/346/13 про звернення стягнення па предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею - 106,80 кв.м., житлова площа - 70,5 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

В обґрунтування заяви зазначила, що рішенням Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 16 квітня 2013 року звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею - 106,80 кв.м., житлова площа - 70,5 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1; ІПН : НОМЕР_1; паспорт серії НОМЕР_3, виданий Жовтневим РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій област1 27.10.1999 р.; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) та ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_3; ІНН : НОМЕР_2: паспорт серії НОМЕР_5, виданий Жовтневим РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області 19.08.1998 р.; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Три К» (ЄДРПОУ 31522662; адреса місцезнаходження: 69002, м.Запоріжжя, вул.Грязнова, буд. № 76, кв. № 98 ) за кредитним договором № 59/06 від 29 вересня 2006 року перед Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит» (04053, м.Київ, вул.. Тургенєвська, 52/58, п/р 290959131 у ПАТ «Банк Національний Кредит», МФО 320702, код ЄДРПОУ 20057663) в розмр1 1 884 143 (один мільйон вісімсот вісімдесят чотири тисячі сто сорок три гривень 48 копійок (з яких: 398980,34 грн. - сума заборгованості за кредитом; 606058,63 грн. - сума заборгованості по відсоткам; 321884,25 грн. - сума пені за несвоєчасне повернення кредиту; 223602,15 грн. - сума пені за несвоєчасну сплату відсотків; 40193,04 грн. - 3 % річних від простроченої суми відсотків; 51947,88 грн. - 3% річних від простроченої суми кредиту; 84471,29 грн. - індекс інфляції за час прострочення повернення відсотків; 157005,60 грн.. - індекс інфляції за час прострочення повернення кредиту шляхом проведення прилюдних торгів з продажу предмету іпотеки в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою незалежним експертом на стадії оцінки предмету іпотеки під час проведення виконавчих дій. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1: ІПН : НОМЕР_1: паспорт серії НОМЕР_3, виданий Жовтневим РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області 27.10.1999р.; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) та ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_3; ІНН : НОМЕР_2; паспорт серії НОМЕР_5, виданий Жовтневим РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області 19.08.1998 р.; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень 00 копійок.

Рішенням апеляційного суду Запорізько1 області від 10 липня 2013 року апеляційна скарга ОСОБА_5 задоволена частково. Рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 16 квітня 2013 року змінено в частині визначення суми пені та загальної суми, на погашення якої звернуто стягнення на предмет іпотеки. Розмір пені складає 120861,98 грн.. Загальна сума, на погашення якої звернено стягнення па предмет іпотеки складає 1 459 519,06 грн. В іншій частині рішення залишено без змін. Вказане рішення суду набрало законної сили 10 липня 2013 року.

На виконання вказаного рішення суду 24 липня 2013 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист № 2/331/346/13.

Постановою державного виконавця Жовтневого BДВС ЗМУЮ від 28 жовтня 2013 року відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2/331/346/13.

В процесі виконання виконавчого листа № 2/331/346/13, виданого 24 липня 2013 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована неповнолітня ОСОБА_8, 1999 р.н.

На виконання вимог п. 4.5.9 1нструкцц з організації примусового виконання рішень судів, державним виконавцем Жовтневого ВДВС ЗМУЮ на адресу органу опіки та піклування служби у справах дітей Запорізької міської ради по Жовтневому району м.Запоріжжя направлено запит щодо надання дозволу на реалізацію нерухомого майна боржника ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в якому зареєстрована неповнолітня ОСОБА_8, 1999 р.н.

Листом № 0862/05-05/01 від 20 травня 2014 року за підписом заступника голови районної адміністрації, головою комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_10 державного виконавця Жовтневого ВДВС ЗМУЮ повідомлено про ненадання дозволу на реалізацію нерухомого майна боржників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а саме: квартири АДРЕСА_1, в якому зареєстрована неповнолітня ОСОБА_8, 1999 р.н.

Враховуючи викладене та у відповідності до ст.373 ЦПК України, ст.36 Закону України «Про виконавче провадження», п. 4.5.9 1нструкції з організації примусового виконання рішень, просив суд встановити спосіб i порядок виконання виконавчого листа № 2/331/346/13, виданого 24 липня 2013 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею - 106,80 кв.м.. житловою площею - 70,5 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Три К» за кредитним договором № 59/06 від 29 вересня 2006 року перед ПAT «Банк Національний кредит» в poзмірі 1459519,06 грн., шляхом проведення прилюдних торгів з продажу предмету іпотеки в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою незалежним експертом на стадії оцінки предмету іпотеки під час проведення виконавчих дій, а саме: надати дозвіл на реалізацію предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 15 серпня 2014 року у задоволенні заяви головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Божко К.І. про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду (в порядку ст.36 Закону України «Про виконавче провадження»), на виконання якого видано виконавчий лист № 2/331/346/13 про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею - 106,80 кв.м., житлова площа - 70,5 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6, шляхом надання дозволу на реалізацію предмета іпотеки квартири АДРЕСА_1, відмовлено.

Публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит» звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати і постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву державного виконавця Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення (в порядку ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження»).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України, суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Згідно ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

як розподілити між сторонами судові витрати;

чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом при постановленні оскаржуваної ухвали, порушені процесуальні норми в процесі розгляду справи, які потягли прийняття необгрунтованої та незаконної ухвали.

Так, суд в ухвалі посилається на:

ст.47 Конституції України, яка передбачає право кожного на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду. Судом не враховано, що ухвала згідно ст.208 ЦПК України є різновидом судового рішення;

ч.2 ст. 2 Конвенції про права дитини, Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації або покарання на підставі статусу, діяльності, висловлюваних поглядів чи переконань дитини, батьків дитини, законних опікунів чи інших членів сім'ї. Надання дозволу на реалізацію квартири не містить ознаки дискримінації;

ст. 27 Конвенції про права дитини, Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Але судом не враховано, що ч. 2 ст. 27 цієї Конвенції передбачено, що батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини;

ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Судом не враховано, ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», яка передбачає, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Тобто відповідальність та обов;'язок по забезпеченню належними умовами для розвитку дитини покладено не на іпотекодержателя, а на батьків дитини. Держава надає допомогу батькам у формі матеріальної допомоги та підтримки соціальних програм забезпечення дитини зокрема, житлом, але не повинна сприяти невиконанню рішень судів України.

Судом при постановленні оскаржуваної ухвали односторонньо застосовані положення нормативно-правових актів зазначених вище.

Право на житло передбачене законами України, таке право відповідно до ст. 1 Житлового кодексу України забезпечується розвитком і охороною державного і громадського житлового фонду, сприянням кооперативному та індивідуальному житловому будівництву, справедливим розподілом під громадським контролем жилої площі, яка надається в міру здійснення програми будівництва благоустроєних жител наданням громадянам за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, а також невисокою платою за квартиру і комунальні послуги.

Отже надання дозволу на реалізацію квартири не є позбавленням права на житло, оскільки таке право передбачає можливість кожної людини і громадянина побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду, безплатно одержати житло в установленому порядку.

Навіть після надання дозволу на реалізацію квартири, неповнолітня особа не втратить (не буде припинене) права - можливості мати/придбати/побудувати/отримати житло, а отже такий дозвіл не порушує положень Конвенції про права дитини та ЗУ «Про охорону

дитинства».

Обов'язок по забезпеченню належного рівня життя та розвитку дитини, належить батькам, а ухвалою, що оскаржується даний обов'язок покладено на стягувана - ПАТ «Банк Національний кредит», що є попущенням вимог законодавства.

Суд при розгляді справи та винесенні ухвали посилаючись на вищезазначені нормативно-правові акти сплутав два різних поняття : право на житло (можливість мати житло), що регулюється останніми, та право на проживанні (користуванні) житлом. Дозвіл на реалізацію квартири не порушує право на житло, оскільки таке право залишається у дитини, більш того після надання такого дозволу право на користування житлом у дитини не припиняється, оскільки втрата такого права реалізується в процесі по виселенню.

Судом в порушення норм процесуального права, зокрема ст. 61 ЦПК України, не прийнято до уваги ту обставину, що встановлена рішенням апеляційного суду Запорізької області від 04.02.2014 р. (а.с.41-44) про те, що в момент укладення Іпотечного договору, майнові права - право на користування неповнолітньою ОСОБА_8 були відсутні. Суд повторно, самостійно встановив факт, що вже був встановлений іншим судом й висновки щодо даного факту суперечать тим, що встановлені рішенням апеляційного суду від 04.02.2014 р.

Через порушення ст.61 ЦПК України, не прийнято до уваги, той факт, що після укладення Іпотечного договору, боржники знали, що реєструють дитину в іпотечній квартирі і розуміли, що в майбутньому дана обставина ускладнить звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судом в порушення ст.214 ЦПК Україні, не прийнято до уваги не встановлено всі обставини справи, зокрема наявність у законного представника (матері) неповнолітньої дитини - ОСОБА_11, права користування житлом, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим і не було можливості визначити та встановити умови для проживання дитини за місцем її реєстрації.

Відповідно до ч.5 ст. 124, ч.З ст. 129 Конституції України, ст. 14 ЦПК України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Державним виконавцем проведено всі необхідні дії по виконанню зазначеного рішення, які передбачено ЗУ «Про виконавче провадження» і на сьогоднішній день виконати рішення суду по зверненню стягнення на предмет іпотеки неможливо через наявність реєстрації дитини в іпотечній квартирі.

Щодо відсутності дозволу органу опіки та піклування на реалізацію квартири, то відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна надається лише за зверненням батьків, опікунів або піклувальників.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутні підстави вважати, що дозвіл на реалізацію іпотечного майна органом опіки та піклування не надано у зв'язку з захистом інтересів дитини, оскільки відсутність дозволу є наслідком звернення до органу опіки та піклування неналежного суб'єкту.

Наявність дитини в іпотечній квартири боржників не звільняє останніх від виконання рішення суду саме в спосіб реалізації цієї іпотечної квартири і виконання рішення суду саме таким чином не суперечить нормативно-правовим актам по охороні прав дитини.

Судом в односторонньому порядку проаналізовано норми права, що регулюють дані відносини та не прийнято до їх до уваги в комплексі.

Вартість квартири згідно висновку спеціаліста ПАТ»Банк Національний кредит» складає 774834,00 грн., а сума заборгованості -1 459 519,06 грн.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 15 серпня 2014 року підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про задоволення заяви державного виконавця Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення (в порядку ст..36 Закону України «Про виконавче провадження) та надання дозволу на реалізацію предмету іпотеки - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Керуючись ст.ст.307,312,314,317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариство «Банк Національний кредит» задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 15 серпня 2014 року про відмову у задоволенні заяви головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Божко К.І. про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду (в порядку ст36 Закону України «Про виконавче провадження»), на виконання якого видано виконавчий лист № 2/331/346/13 про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею - 106,80 кв.м., житлова площа - 70,5 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6, шляхом надання дозволу на реалізацію предмета іпотеки квартири АДРЕСА_1 скасувати.

Постановити нову ухвалу.

Заяву головного державного виконавця Жовтневого Відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_4 про встановлення чи зміну способу i порядку виконання рішення суду (в порядку ст.36 Закону України «Про виконавче провадження») задовольнити.

Встановити порядок виконання виконавчого листа №2/331/346/13, виданого 24 липня 2013 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею - 106,80 кв.м.. житловою площею - 70,5 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Три К» за кредитним договором № 59/06 від 29 вересня 2006 року перед ПAT «Банк Національний кредит» в poзмipi 1459519,06 грн., шляхом проведення прилюдних торгів з продажу предмету іпотеки в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою незалежним експертом на стадії оцінки предмету іпотеки під час проведення виконавчих дій, а саме: надати дозвіл на реалізацію предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

судді: