Рішення

від 16.12.2014 по справі 459/787/14-ц

ЧЕРВОНОГРАДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 459/787/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2014 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Мелешко С. І.

при секретарі Савіцькій Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Центрально - Західна Компанія «Вуглеторфреструктуризація», Державного підприємства «Шахта «Бендюзька» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків внаслідок професійного захворювання, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на його користь 30000,00 грн. моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків внаслідок професійного захворювання. В обгрунтування позову послався на те, що протягом 13років 10 місяців працював на підземних роботах в шкідливих умовах на шахтах Західно - Українського виробничого об'єднання по видобутку вугілля «Укрзахідвугілля». Останнім місцем праці з шкідливими умовами роботи було Державне підприємство «Шахта «Бендюзька». У зв'язку з тривалою роботою в особливо шкідливих та тяжких умовах праці у нього погіршився стан здоров'я та було виявлено професійне захворювання, внаслідок чого він неодноразово був змушений звертатись за медичною допомогою, про що свідчать записи медичної картки.

18.10.2006р. висновком міжрайонної спеціалізованої профпаталогічної МСЕК йому вперше з 29.08.2006р. було встановлено 3-тю групу інвалідності внаслідок профзахворювання та стійку втрату професійної працездатності в розмірі 30% безтерміново. Після встановлення групи інвалідності та стійкої втрати професійної працездатності останньому не вдалось покращити стан свого здоров'я, тому він надалі був змушений звертатись за медичною допомогою. Внаслідок отримання професійних захворювань позивачу завдано значної моральної шкоди у вигляді фізичних та душевних страждань, які виражаються у втраті працездатності, являється інвалідом III групи, постійно відчуває біль у грудях. Внаслідок наведеного відчуває великі незручності у веденні домашнього господарства, стало важко займатися домашніми справами, перестав бути повноцінною людиною.

Позивач ОСОБА_1та його представник у судовому засіданні позов підтримали. Позивач пояснив, що він є інвалідом 3-ї групи, постійно відчуває біль у грудях, має задишку, внаслідок чого відчуває великі незручності у веденні домашнього господарства, йому стало важко займатися домашніми справами, він перестав бути повноцінною людиною. Додатково у нього на фоні професійного захворювання виникли інші загальні захворювання, внаслідок яких він став інвалідом 2-ї групи. Просять позов задовольнити.

Представник відповідача Державного підприємства «Центрально - Західна Компанія «Вуглеторфреструктуризація» подала заперечення на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову. На обґрунтування заперечення послалася на те, що відповідно до п. 5.9. наказу Мінвуглепрому України від 29.05.2006р. «Про утворення ліквідаційної комісії та здійснення заходів з ліквідації шахти «Бендюзька» ДП ЦЗК «Вуглетрофреструктуризація» було призначено виконавцем та замовником робіт, передбачених проектами ліквідації, але не правонаступником і при виконанні робіт відповідає лише за суворе дотримання вимог проектів ліквідації, які затверджені у встановленому порядку та не являється правонаступником ДП «Шахта «Бендюзька». Зазначила також що відповідно до положень Статуту ДП ЦЗК «Вуглеторфреструктуризація» передбачено, що підприємство не несе відповідальність за усіма кредиторськими вимогами гірничих підприємств за весь період їх діяльності та після неї. Також вк4азала, що підприємство не не було і не є роботодавцем та страхувальником по відношенню до позивача. Таким чином, вважає, що ДП «Шахта «Бендюзька» несе відповідальність за свої боргові зобов'язання самостійно.

Крім цього позивач подав суду заяву про заміну неналежного відповідача, у якій зазначив, що в зв'язку з тим, що первісний відповідач - ДП «Центрально - Західна Компанія «Вуглеторфреструктуризація» не є правонаступником ДП «Шахта «Бендюзька», а лише замовником і виконавцем робіт, передбачених проектом ліквідації шахти; відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості України від 19.01.2006р. № 30 відокремлений підрозділ «Шахта «Бендюзька» виділена зі складу ДП «Львіввугілля» із створенням окремої юридичної особи - ДП «Шахта «Бендюзька», пов'язаних з діяльністю його відокремленого підрозділу «Шахта «Бендюзька» згідно з розподільчим балансом; станом на час слухання справи включене до ЄДРПОУ, тому саме ДП «Шахта «Бендюзька» має бути належним відповідачем по справі.

ДП «»Шахта «Бендюзька» залучено до участі у справі як відповідача.

Представник відповідача ДП «Шахта «Бендюзька» у судові засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав, що, виходячи з положень ст. 169 ЦПК України , не є перешкодою для розгляду справи на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Заслухавши пояснення учасників розгляду, з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на таке.

Установлено, що позивач протягом 13років 10 місяців працював на підземних роботах в шкідливих умовах на шахтах Західно - Українського виробничого об'єднання по видобутку вугілля «Укрзахідвугілля», останнім місцем роботи якого була Шахта № 2 «Великомостівська», правонаступником якої є Державне підприємство «Шахта «Бендюзька» (згідно записів трудової книжки ОСОБА_1). У зв'язку з тривалою роботою в особливо шкідливих та тяжких умовах праці в позивача погіршився стан здоров'я, у нього було виявлено професійне захворювання Так, згідно записів медичної карти, в жовтні 2003р. у ОСОБА_1 вперше було виявлено профзахворювання - хронічний обструктивний бронхіт; у вересні 2006р. - пневмоконіоз. Крім цього, як вбачається з виписок з карти хворого денного стаціонару Соснівської міської лікарні (відділення профпаталогії) від 31.03.2006р. та від 16.08.2006р. діагноз даних профзахворювань був підтверджений та рекомендовано їх лікування та наступні обстеження та нагляд.

Як вбачається з виписки з історії хвороби № 1164 від 01.09.2006р. Інституту медицини праці (Клініка професійних захворювань) ОСОБА_1 діагностовано захворювання - пневмоконіоз I-II ст., яке визначено як професійне та встановлено причину його виникнення внаслідок достатньо тривалого стажу в шахтах в запиленості повітря значно вище ГДК. На підставі повідомлення про хронічне професійне захворювання від 04.09.2006р. № 801 Клініки професійних захворювань ДУ «Інститут медицини праці» Державним підприємством «Шахта «Бендюзька» було складено Акт розслідування професійного захворювання від 25.09.2006р., згідно якого вбачається, що професійне захворювання виникло внаслідок роботи у шкідливих умовах праці на шахтах (загальний період роботи в шкідливих умовах - 13р. 10 міс.) та в умовах запиленості повітря робочої зони, понаднормового шуму, важкої праці, несприятливих факторах мікроклімату в шахті.

Відповідно до висновку МСЕК від 18.10.2006р. позивачу вперше з 29.08.2006р. було встановлено 3-тю групу інвалідності внаслідок профзахворювання та стійку втрату професійної працездатності в розмірі 30% безтерміново.

Згідно витягів з медичної карти стаціонарного хворого КЗ «Львівська обласна лікарня відновного лікування № 3 від 07.102009р., 31.08.2011р., 24.12.2011р., 04.09.2012р., 23.01.2014р. вбачається, що позивач продовжував лікування наслідків отриманого профзахворювання.

Згідно з Витягом з ЄДРПОУ № 878379 від 04.12.2014 року місцезнаходженням ДП «Шахта «Бендюзька» є с. Бендюга Сокальського району Львівської області, підприємство включене до ЄДРОПУ та ФОП, код 34105422.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Згідно статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або і інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Ч. 1 ст. 1167 ЦК України установлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Згідно з частиною 1 ст. 1168 ЦК моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Як зазначено у п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування), ухваленого 27.01.2004 року у справі № 1-9/2004, відповідно до ст. 23, 1167 ЦК України (435-15) моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров'я тощо. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.

Вищенаведені обставини справи та правові положення, на думку суду, свідчать про доведення факту спричинення позивачеві моральної шкоди унаслідок ушкодження його здоров'я при виконанні трудових обов'язків, що потягло за собою професійне захворювання, а отже, про право позивача на її відшкодування. Факт спричинення позивачеві моральної шкоди підтверджується також наявними у справі копіями медичних документів та знаходить своє пояснення згідно із вищевказаними положеннями Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року у справі № 1-9/2004.

Вирішуючи питання про належність відповідача у справі, судом ураховано те, що відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості України від 19.01.2006 року № 30 відокремлений підрозділ «Шахта «Бендюзька» виділена зі складу ДП «Львіввугілля» із створенням окремої юридичної особи - Державного підприємства «Шахта «Бендюзька», яке є правонаступником майнових прав та обов'язків Державного підприємства «Львіввугілля», пов'язаних з діяльністю його відокремленого підрозділу «Шахта «Бендюзька» згідно з розподільчим балансом. Слід зазначити, що Державне підприємство «Шахта «Бендюзька» станом на 04.12.2014 року включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою з цього реєстру. З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що саме ДП «Шахта «Бендюзька» є належним відповідачем по справі, а ДП «Центрально - Західна Компанія «Вуглеторфреструктуризація» не є таким, а тому у задоволенні позову до нього необхідно відмовити.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди (суму її компенсації), судом ураховано тяжкість завданої позивачеві моральної шкоди, глибину, тривалість та характер моральних та фізичних страждань, стан його здоров'я, тяжкість професійних захворювань, настання у зв'язку з цим негативних змін у його житті, необхідність лікування, втрату у зв'язку з цим життєвих зв'язків, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обсяг втрати позивачем працездатності унаслідок профзахворювання, що становить 30 %. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, що відповідає вимогам п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди». Тому суд вважає, що сума компенсації спричиненої позивачеві моральної шкоди повинна складати 6000,00 грн., яка й підлягає стягненню на користь позивача. Щодо вимоги про стягнення 30000,00 грн., то суд вважає, що така належним чином не вмотивована, є завищеною і не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачеві шкоди.

Керуючись ст.,ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта «Бендюзька» код ЄДРПОУ 34105422 на користь ОСОБА_1 6000 (шість тисяч),00 грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків внаслідок професійного захворювання.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта «Бендюзька» код ЄДРПОУ 34105422 на користь держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три),60 грн.: одержувач - УДКСУ у м. Червонограді, код ЄДРПОУ - 37983843, банк одержувача ГУДК у Львівській обл., МФО - 825014, рахунок № 31218206700019, код платежу - 22030001.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, що були відсутні в судовому засіданні, в той же строк, з часу вручення їм копії даного рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С. І. Мелешко