Постанова

від 21.06.2006 по справі 3/171/06-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/171/06-АП

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

              21.06.06                                                                             №   3/171/06-АП

суддя     Соловйов  В.М.

10.10-10.20

За позовною заявою Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Пологи Запорізької області

до відповідача: Фермерського господарства “Левченко і К”, с. Новополтавка Чернігівського району Запорізької області

про стягнення податкового боргу в сумі 2 797, 06 грн.

                            суддя  Соловйов В.М.

                                                                          секретар судового засідання Іотова Н.П.

Представники:

від позивача:  Ременюк О.М., на підставі довіреності №1723/10 від 17.02.2006р., старший державний податковий інспектор

від відповідача: не з'явися   

Розглядається позовна заява Пологівської МДПІ Запорізької області до Фермерського господарства “Левченко і К” про стягнення податкового боргу в сумі                 2 797, 06 грн.  

Справа розглядається за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) відповідно до ст.2, 17, 50, п. 6, 7, 13 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України.

Ухвалою від 21.04.2006р. відкрито провадження у справі №3/171/06-АП розгляд якої призначено на 07.06.2006р.

У зв'язку з неприбуттям відповідача у судове засідання 07.06.2006р. суд постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення розгляду справи на 21.06.2006р.

Повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки такої вимоги від представника позивача не надійшло.

В судовому засіданні 21.06.2006р. проголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та ст. 2, 17, 49, 106, 117 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначає, що згідно даних обліку Пологівської МДПІ відповідач має податковий борг з фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 279, 97 грн., в тому числі основний платіж –279, 97 грн., пеня за несвоєчасну сплату –0,88 грн., а також з орендної плати за землю в сумі 2 517, 09 грн., в тому числі основний платіж –2 454, 73 грн., пеня за несвоєчасну сплату –62, 36 грн.

Вказана заборгованість виникла у зв'язку з тим, що відповідачем не повністю та несвоєчасно було сплачено суми податкових зобов'язань, визначених у податкових розрахунках (деклараціях) за 2005 рік, а саме: у розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку від 31.01.2005р. та розрахунку орендної плати за землю від 31.05.2005р.

В судовому засіданні 07.06.2006р. позивач зменшив позовні вимоги та пояснив, що з технічних причин сума податкового боргу заявлена в позовній заяві була занижена. Фактично податковий борг на 01.04.2006р. складав 3 512, 87 грн., в тому числі:

-          Фіксований сільськогосподарський податок –280, 25 грн. (основний платіж 279, 39 грн., пеня –0, 86 грн.);

-          Орендна плата за землю –3 232, 62 грн. (основний платіж –3 224, 96 грн., пеня –7, 66 грн.).

Після подання позовної заяви відповідачем було частково погашено податковий борг в сумі 3 856, 50 грн., в тому числі:

-          фіксований сільсьгоспподаток –480, 00 грн.;

-          орендна плата за землю –3 376, 50 грн.

Однак, за той же час відповідачу відповідно до поданих ним податкових розрахунків за 2006 рік та податкових повідомлень-рішень були нараховані податкові зобов'язання в сумі 1 247, 27 грн., в тому числі:

-          фіксований сільськогосподарський податок –204, 88 грн. (основний платіж 191, 12 грн., пеня –13, 76 грн.);

-          орендна плата за землю –1 042, 39 грн. (основний платіж –903, 16 грн., пеня –139, 23 грн.).

З урахуванням раніше заявленої до стягнення суми податкового боргу, нарахованих податкових зобов'язань та часткової сплати податковий борг ФГ “Левченко і К” станом на 01.06.2006р. становить 903, 64 грн., в тому числі:

-          фіксований сільськогосподарський податок –5, 13 грн. (основний платіж);

-          орендна плата за землю –898, 51 грн. (основний платіж –818, 25 грн.,                пеня –80, 26 грн.).

Зменшенні позовні вимоги прийнято до розгляду господарського суду, оскільки такі дії позивача відповідають вимогам законодавства (ст.49 КАС України) і не порушують       чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

В судове засідання відповідач не з'явився, витребувані документи та заперечення проти адміністративного позову не надав.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином місцезнаходження відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Приймаючи рішення за відсутності представника відповідача господарський суд бере до уваги те, що Фермерське господарство “Левченко і К” не надало суду відомостей про зміну свого місця знаходження (перебування).

Копія ухвали про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви з додатками, заява про зменшення позовних вимог, розрахунок податкового боргу, розрахунок нарахованої пені, копія облікової картки платника податків, судова повістка про виклик на 21.06.2006р.  надіслані за поштовою адресою зазначеною в позовній заяві.

Господарський суд також враховує, що відповідач не повідомив суд про неможливість прибуття в судове засідання. Крім того, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

Фермерське господарство “Левченко і К” зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності Чернігівською райдержадміністрацією 29.10.2003 року.

Згідно свідоцтву про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи місцезнаходженням Фермерського господарства “Левченко і К” є: 71214, Запорізька область, Чернігівський район, с. Новополтавка.  

Згідно наданим матеріалам, Фермерське господарство “Левченко і К” має податковий борг перед бюджетом у розмірі 5 411, 72 грн.

Податковий борг виник внаслідок визначення Фермерським господарством “Левченко і К” у “Податковому розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку” на 2005р., у “Податкових деклараціях орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності” та нарахування сум штрафних санкцій на підставі податкових повідомлень-рішень і складається з наступного:

1.          З фіксованого сільськогосподарського податку - 5, 13 грн. на підставі “Податкового розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку” від 30.01.2005р. та від 20.03.2006р., а також податкового повідомлення-рішення від 20.03.2006р.

За рахунок наявної сплати на суму 480, 00 грн. борг з фіксованого сільськогосподарського податку зменшено до 5,13 грн.;

2.   З орендної плати за землю юридичних осіб –818, 25 грн. на підставі “Податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності”  від 30.05.2005р., від 20.03.2006р., а також податкового повідомлення-рішення №0000191502 від 20.03.2006р. на суму штрафних санкцій в розмірі 170, 00 грн.

Крім того, на суму боргу в розмірі 818, 25 грн. нараховано пеню в розмірі 80, 26 грн.

З метою погашення податкового боргу боржнику направлено податкові  вимоги:

- перша податкова вимога №1/26 від 08.09.2005р. на суму 1 007, 19 грн.;

- друга податкова вимога № 2/40 від 07.11.2005р.

У зв'язку з несплатою відповідачем суми узгоджених податкових зобов'язань в розмірі 903, 64 грн. позивач вимушений звернутися до господарського суду.

Оцінивши представлені докази, вважаю що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Податкове зобов'язання та податковий борг згідно п.п.1.2, 1.3 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Як зазначено у вищезгаданих податкових повідомленнях-рішеннях від 20.03.2006р., відповідачеві на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено суми штрафу в розмірі 170, 00 грн. за кожним податковим повідомленням-рішенням.

Вказані суми є узгодженими в зв'язку з наступним.

Порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу встановлений статтею 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (п.п.5.2.3 п.5.2 ст.5 Закону).

Процедура адміністративного оскарження закінчується:

останнім днем строку,  передбаченого підпунктом  5.2.2  цього пункту  для  подання  заяви  про  перегляд  рішення  контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк;

днем отримання  платником  податків   рішення   контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

днем отримання   платником   податків  рішення  контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем  узгодження  податкового  зобов'язання  платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення (п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону).

У  випадках  апеляційного  узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити  її узгоджену  суму,  а  також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом  десяти  календарних  днів,  наступних  за  днем   такого узгодження (п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону).

Узгоджена  сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки,  визначені цією  статтею,  визнається сумою податкового боргу платника податків (п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону).

Відповідач не надав доказів оскарження цих податкових повідомлень-рішень, граничний строк сплати по яким припадає на 03.04.2006р. та не надав суду доказів сплати сум визначених податковим органом у наведених податкових повідомленнях-рішеннях.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання.

Пункт 5.1 вищеназваного Закону зазначає, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 1.11 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова  декларація,  розрахунок  (далі  -  податкова декларація)   -  документ,  що  подається  платником  податків  до контролюючого  органу  у  строки  встановлені  законодавством,  на підставі  якого  здійснюється  нарахування  та/або сплата податку, збору  (обов'язкового  платежу).

Відповідно до п.п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Матеріали справи свідчать, що термін сплати сум по вищенаведеним “Податковому розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку” від 30.01.2005р. та від 20.03.2006р., а також по сплаті сум, зазначених у “Податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності” від 30.05.2005р., від 20.03.2006р. також сплинув.

Згідно п.п.3.1 п.3 Інструкції ДПА України “Про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби”, затвердженої Наказом №290 від 11.06.2003р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за №522/7843 (далі –Інструкція), після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу (без урахування пені) нараховується пеня.

Згідно п.п.3.4 п.3 Інструкції  нарахування   пені   здійснюється   на  день  фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) за  кожний календарний  день  прострочення  платежу,  включаючи  день  такого погашення.

Відповідно до п.п.3.5 п.3 Інструкції нарахування пені закінчується у  день  прийняття  банком (органом державного казначейства), який обслуговує  платника податків,  платіжного документа про сплату суми податкового боргу.  У  разі  часткової  сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

У разі  погашення суми податкового боргу (його частини) іншим шляхом, ніж  шляхом сплати за платіжним документом (шляхом проведення взаєморозрахунків   непогашених  зустрічних  грошових зобов'язань,  розстрочення (відстрочення) сум  платежів,  подання платником податків декларацій  (у  тому  числі  уточнюючих) з від'ємним значенням суми податкових зобов'язань тощо), нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах.

Як зазначено у п.п.3.6 п.3 Інструкції, при частковому погашенні податкового  боргу  сума  такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку податкового  боргу.  Податковий  борг,  що  погашається  частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки,  єдиним  платіжним  документом,  в   якому   суми   такого податкового  боргу  та  такої  пені визначаються окремо.  Платіжні документи,  які не містять окремо виділену суму податкового  боргу та суму пені, не приймаються до виконання.

У разі часткового погашення  податкового  боргу  для  частини податкового   боргу,   що  залишилась  непогашеною,  днем  початку нарахування пені залишається перший  робочий  день,  наступний  за останнім  днем  граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначений згідно з пунктом 3.2 цієї Інструкції.

Згідно п.п.3.9 п.3 Інструкції, пеня нараховується на суму податкового боргу  (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного  банку  України,  діючої  на день  виникнення  такого  податкового боргу або на день його (його частини) погашення,  при  цьому  для  розрахунку  використовується більша із зазначених ставок.

Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових   платежів), крім пені щодо порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної   діяльності, що встановлюється окремим законодавством.

Господарським судом встановлено, що сума пені у розмірі  80, 26 грн. на суму боргу з орендної плати за землю в розмірі 818, 25 грн. позивачем розрахована вірно.

Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Примусове стягнення податкової заборгованості –передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до пункту 5 статті 48 Закону України “Про власність”, положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Згідно до статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про  стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Майном у Господарському кодексі України визнана сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші  у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу з Фермерського господарства “Левченко і К” в сумі  903, 64 грн., підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 94, 98, пункту 3 Розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 87-98, 158-163, 167 КАС України, суд                                                                                                               

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Фермерського господарства “Левченко і К” (71214, Запорізька область, Чернігівський район, с. Новополтавка, ЄДРПОУ 32721710) на користь місцевого бюджету; Новополтавська сільська рада (р/р 31414530600323, код 16040100, ЄДРПОУ 23787250, банк отримувача: УДК в Запорізькій області, МФО 813015) 5 (п'ять) грн. 13 коп. по фіксованому сільськогосподарському податку.

3.    Стягнути з Фермерського господарства “Левченко і К” (71214, Запорізька область, Чернігівський район, с. Новополтавка, ЄДРПОУ 32721710) на користь місцевого бюджету; Новоказанкуватська сільська рада (р/р 33217812600321, код 13050200, ЄДРПОУ 23787250, банк отримувача: УДК в Запорізькій області, МФО 813015) 898 (вісімсот дев'яносто вісім) грн. 51 коп. по орендній платі за землю.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо  строк  апеляційного  оскарження  буде поновлено,  то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи,  які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права,  свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в  апеляційному  порядку  постанови суду першої інстанції повністю або частково.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення.

Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                               Соловйов В.М.

Постанову виготовлено в повному обсязі 26.06.2006р.