Рішення

від 03.12.2014 по справі 502/1434/14-ц

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/1434/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Балан М.В.,

при секретарі Урсул Г.К.

розглянувши цивільну справу за заявою

ОСОБА_1

заінтересована особа:

Кілійська державна нотаріальна контора

про

встановлення факту що має юридичне значення

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1, померла ОСОБА_2. На час смерті ОСОБА_2 мала право власності на земельні ділянки загальною площею 3,13 га, з кадастровим номером: 5122385100:01:002:0120 площею 1,5749 га та 5122385100:01:002:0121 площею 1,5649 га відповідно державного акта серії ОД № 047886, земельні ділянки розташовані на території Фурманівської сільської ради Кілійського району Одеської області, мас. № 14, діл. НОМЕР_1. При житті заявник доглядав за ОСОБА_2 та вона, в якості вдячності пообіцяла заповісти йому земельну ділянку, яка належить їй. 19 квітня 2005 р. ОСОБА_2 склала заповіт про те, що після її смерті ОСОБА_1 успадкує державний акт на право власності на земельну ділянку. Заповіт склав та засвідчив секретар Фурманівської сільської ради. На підставі заповіту заявник звернувся до нотаріуса про вступ у спадщину, але після надання всіх документів та заповіту отримав від нотаріуса відмову у вступ до спадщини, з приводу того, що покійна заповідала заявнику лише державний акт, а не саму земельну ділянку, що є порушенням чинного законодавства. Посилаючись на вищевказане заявник просить суд розтлумачити волевиявлення спадкодавця за заповітом складеним 19 квітня 2005 року.

Заявник в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, однак надав до суду заяву, відповідно до якої вимоги за заявою підтримує в повному обсязі, просить провести розгляд справи за його відсутності.

Заінтересована особа Кілійська державна нотаріальна контора , повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи відповідно до положень ст. ст.74-76 ЦПК України за зареєстрованим місцем проживання, повторно в судове засідання не прибула, про причини неявки суд не повідомила, клопотання про відкладення судового засідання або проведення розгляду справи за її відсутності, суду не надала.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Судом встановлено, що 19.04.2005 року складено заповіт, посвідчений секретарем сільської ради с. Фурманівка Кілійського району Одеської області, зареєстрований в реєстрі № 13, відповідно до якого спадкодавцем ОСОБА_2 на випадок її смерті зроблено розпорядження на належний їй державний акт на праві власності на земельну ділянку серії ОД № 047886, який заповіла ОСОБА_1.

З державного акту на право приватної власності на землю серії ОД № 047886, виданого 21 грудня 2004 року на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації від 20 липня 2004 р. № 386, вбачається, що «Максим Олені Пантеліївні» передано у приватну власність на земельні ділянки загальною площею 3,13 га, з кадастровим номером: 5122385100:01:002:0120 площею 1,5749 га та 5122385100:01:002:0121 площею 1,5649 га, розташовані на території Фурманівської сільської ради Кілійського району Одеської області, мас. № 14, діл. НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Листом від 05.06.2014 року № 508/02-14 на ім'я ОСОБА_1 державним нотаріусом Кілійського району Одеської області Богачовою Н.М. повідомлено, що заведена спадкова справа № 52/2014 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, однак не вбачається за можливе видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом щодо майна померлої ОСОБА_2, у зв'язку із порушенням, в тому числі, ст. 1218 ЦК України, яка зазначає, що у спадщину можуть передаватися певні речі (земельна ділянка), а не документ, що посвідчує право власності на річ (державний акт на право власності на земельну ділянку).

Відповідно до частини 1 статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємством визнається перехід майна спадкодавця в разі його смерті до іншої особи - спадкоємцю у порядку передбаченому за конодавством. Спадкоємець може прийняти спадщину за заповітом або за законом. У випадку, коли спадкодавець склав заповіт, - до спадщини закликаються спадкоємці за заповітом.

Відповідно до абз. 1 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про спадкування», часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

У статті 67 Закону України „Про нотаріат" від 2 вересня 1993 року № 3425-12 встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину. Письмова заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1256 Цивільного кодексу України, тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 2 ст. 213 Цивільного кодексу України, зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Тлумачення заповіту являє собою інтелектуально-розумовий процес, спрямований на з'ясування змісту заповіту як одностороннього правочину, з тексту якого неможливо встановити справжню волю заповідача. Тлумачення полягає в усуненні нечітких, подвійних формулювань у заповіті і подоланні таким чином прогалин у реалізації волі заповідача.

Слід зауважити, що тлумачення заповіту судом не повинно змінювати суть волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може приймати на себе права власника щодо розпорядження своїм майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з'ясування волі заповідача після його смерті (оголошення померлим). Тому суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту. Останнє має наслідком спотворення волі заповідача.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як визначено в статті 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. (ч.1 ст.64 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущення.

Аналізуючи наявні у справі докази в їх сукупності, керуючись положеннями діючого законодавства України, суд вважає правомірним звернення заявника до суду з вимогою про встановлення факту що має юридичне значення , а саме тлумачення заповіту, складеного ОСОБА_2, посвідченого 19.04.2005 року секретарем сільської ради с. Фурманівка Кілійського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі № 13, оскільки виявлені у змісті заповіту розбіжності унеможливлюють видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за заповітом, тому, ураховуючи, що на час складання заповіту та на час відкриття спадщини заповідачу належав на праві власності державний акт на земельну ділянку серії ОД № 047886 та в матеріалах справи відсутні докази на спростування цього факту.

Відповідно до частини третьої ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1, заінтересована особа Кілійська державна нотаріальна контора , про встановлення факту що має юридичне значення , а саме тлумачення заповіту.

Керуючись ст. ст. 213, 1256, 1268 Цивільного кодексу України, ст.ст. ст.ст. 3, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Кілійська державна нотаріальна контора , про встановлення факту що має юридичне значення , а саме тлумачення заповіту - задовольнити.

Витлумачити зміст заповіту від 19.04.2005 року, зазначивши те, що волевиявлення ОСОБА_2, при складанні заповіту на ім'я ОСОБА_1, посвідченого секретарем Фурманівської сільської ради Кілійського району Одеської області, реєстраційний № 13 було спрямовано на заповідання земельної ділянки площею 3,13 га, з кадастровим номером: 5122385100:01:002:0120 площею 1,5749 га та 5122385100:01:002:0121 площею 1,5649 га, які розташовані на території Фурманівської сільської ради Кілійського району Одеської області, мас. № 14, діл. НОМЕР_1, належні спадкодавцю відповідно до державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, серії ОД № 047886 від 21.12.2004 р., виданого на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації від 20 липня 2004 р. № 386

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан