Постанова

від 27.10.2014 по справі 804/8855/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2014 р. Справа № 804/8855/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Озерянської С.І.

при секретарі Жижиній К.П.

за участю :

представника позивача : Артем О.В.

представника відповідача : Гагарського А.П.

розглянувши у відритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційної фірми «Союз» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Союз» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить суд, враховуючи заяву про збільшення позовних вимог: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області по проведенню на підставі наказу ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська №456 від 22.05.2014 року, в період за січень 2014 року, документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ВКФ «Союз» (код ЄДРПОУ 24223928) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Будпромконсалт» в період за січень 2014 року; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області по встановленню факту відсутності реального здійснення господарських операцій ТОВ ВКФ «Союз» з контрагентом ТОВ «Будпромконсалт» (код ЄДРПОУ 38434468) за січень 2014 року, відсутності об'єктів оподаткування при придбанні ТОВ ВКФ «Союз» товарів, які підпадають під визначення ст.ст. 14, 22, 185, 187, 188, 198 Податкового кодексу України; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо видалення з баз даних автоматизованих інформаційних систем ДПС, в тому числі системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, задекларованих позивачем значень податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ, згідно поданих податкових декларацій за січень 2014 року; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо встановлення факту завищення ТОВ ВКФ «Союз» податкового кредиту по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Будпромконсалт», що призвело до заниження податку на додану вартість всього у січні 2014 р., на суму 159 500,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002882202 від 02.07.2014 року; зобов'язати Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів здійснити всі належні дії з відновлення в базах податкової звітності та автоматизованій інформаційній системі співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, задекларованих ТОВ ВКФ «Союз» згідно декларацій з податку на додану вартість за січень 2014 року, значень податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ ВКФ «Союз» за січень 2014 року, у розрізі контрагентів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні господарські операції підтверджені необхідними первинними документами, а висновки податкового органу щодо заниження ПДВ не відповідають дійсності. На час перебування у господарських відносинах з ТОВ «Будпромконсалт» підприємство було зареєстроване в установленому порядку, у тому числі як платник податку на додану вартість. Враховуючи наявність всіх первинних документів бухгалтерського обліку, які підтверджують здійснення зазначених господарських операцій, позивач вважає, що має право на відображення їх у податковому обліку, зокрема формуванні податкового кредиту при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Надав заперечення на адміністративний позов в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ ВКФ «Союз».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, пояснення свідка, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ ВКФ «Союз» зареєстроване 01 листопада 1995 року реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 03.04.1996 року за № 6222.

Основним видом економічної діяльності ТОВ ВКФ «Союз» є виготовлення запобіжних деталей з поліетилену за ТУ.

22.05.2014 року на підставі наказу ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №456 від 22.05.2014 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Будпромконсалт» (код ЄДРПОУ 38434468) їх реальності та повноти відображення в обліку у період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року.

22 травня 2014 року відповідачем було складено акт №73/04-61-222/24223928 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ВКФ «Союз» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Будпромконсалт» (код ЄДРПОУ 38434468) їх реальності та повноти відображення в обліку у період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року.

Перевіркою ТОВ ВКФ «Союз» документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з платником податків ТОВ «Будпромконсалт» за січень 2014 року, в зв'язку з чим встановлено порушення ст.185, ст.188, п.198.3 ст. 198, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755- VI (із змінами та доповненнями), внаслідок якого завищено податковий кредит по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Будпромконсалт», що призвело до заниження податку на додану вартість всього у січні 2014 року на суму - 159 500,00 грн.

02 липня 2014 року Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області винесене податкове повідомлення - рішення № 0002882202, яким ТОВ ВКФ «Союз» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 239 250,00 грн., з яких 159 500 грн. - за основним платежем, 79 750 грн. - за штрафними санкціями.

Дії податкового органу та правомірність податкового повідомлення-рішення є предметом розгляду даної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи позовну вимогу про визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Передумовою проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України має бути ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит органу державної податкової служби.

При цьому суд зазначає, що факт надання платником податків інформації та документів на запит податкового органу сам по собі не виключає призначення перевірки на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, якщо податковий орган в ході їх оцінки дійде висновку про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Статтею 79 Податкового кодексу України встановлені особливості проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Так, пункт 79.1 статті 79 Податкового кодексу України зазначає, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки виникає у посадової особи податкового органу за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу та виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В даному випадку, в судовому засіданні було встановлено, що ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська було отримано податкову інформацію, згідно якої виявлено факти, які свідчать про можливі порушення ТОВ ВКФ «Союз» податкового, валютного та іншого законодавства. На підставі отриманої інформації податковим органом позивачу були направлені запити «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» від 24.03.2014 року №5293/10/04-61-15-01 та 30.04.2014 року за №8836/10/04-61-22-2, які були отримані підприємством. Підприємством були надані відповіді на запити не в повному обсязі, що стало підставою для прийняття наказу №456 від 22.05.2014 року про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

В даному випадку наявні обставини для проведення документальної перевірки, визначені статтями 77 та 78 цього Кодексу, зокрема визначені підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки позивачем своєчасно була надана повна вичерпна відповідь на обов'язковий письмовий запит податкового органу що в свою чергу робить правомірними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, за результатами якої складено акт.

При цьому, судом не приймаються посилання позивача на порушення відповідачем пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, а саме невручення до початку перевірки копії наказу, оскільки враховуючи особливості проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, передбачені статтею 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Копію наказу про проведення перевірки та повідомлення про проведення такої перевірки були направлені позивачу в день їх прийняття 22.05.2014 року рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення та отриманих позивачем, що підтверджується копіями таких повідомлень, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що податковим органом при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки були дотримані вимоги чинного законодавства, відповідно вимоги позову в цій частині необґрунтовані, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та є такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій по встановленню фактів відсутності реального здійснення господарських операцій, відсутності об'єктів оподаткування та завищення податкового кредиту за ними, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 86.1 та 86.10 статті 86 Податкового Кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до частини 3 розділу 1 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 січня 2011 року за № 34/18772, зазначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

В свою чергу акт перевірки та викладені в ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, він не є обов'язковим до виконання та не тягне сам по собі для платника податків жодних правових наслідків.

При цьому слід зазначити, що оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення в ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі такого акту.

За таких обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо видалення з баз даних автоматизованих інформаційних систем ДПС, в тому числі системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, задекларованих позивачем значень податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ, згідно поданих податкових декларацій за січень 2014 року та зобов'язання здійснити всі належні дії з відновлення в базах податкової звітності та автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, задекларованих ТОВ ВКФ «Союз» згідно декларацій з ПДВ за січень 2014 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 4.1.3 пункту 4.1 статі 4 Податкового кодексу України, податкове законодавство ґрунтується на принципі невідворотності настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Згідно пунктів 192.1 та 192.3 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом, відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого відємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу 5 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів може здійснюватись лише після узгодження податкових зобов'язань шляхом надання платником ПДВ уточненої декларації або шляхом винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом на підставі акту№73/04-61-222/24223928 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ВКФ «Союз» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Будпромконсалт» їх реальності та повноти відображення в обліку у період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року було прийнято податкове повідомлення-рішення.

Наказом Державної податкової служби України №1197 від 24.12.2012 року «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 01.01.2013 року було введено в експлуатацію АІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів.

З наданої представником відповідача інформації з цієї бази по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за відповідний період наявні відомості про здійснені коригування на підставі акту №73/04-61-222/24223928.

Оскільки за наслідками перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення, суд вважає, що такі дії відповідача узгоджуються з вимогами чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Стосовно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким ТОВ ВКФ «Союз» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 239 250,00 грн., з яких 159 500 грн. - за основним платежем, 79 750 грн. - за штрафними санкціями, суд встановив та зазначає наступне.

Порядок визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, в тому числі формування податкового кредиту, визначається Податковим кодексом України.

Так, підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що підставами для формування податкового кредиту є, зокрема, наявність у платника податку-покупця належно оформленої податкової накладної, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Дане положення врегульоване Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Отже, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Тобто, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку. Таким чином, документи, в тому числі договори, накладні, рахунки, тощо, мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, податковий орган визначив здійснення ТОВ ВКФ «Союз» операцій з ТОВ «Будпромконсалт», які не направлені на реальне настання правових наслідків, про що свідчить неможливість підтвердити реальність проведених господарських відносин між ТОВ ВКФ «Союз» та ТОВ «Будпромконсалт».

На підтвердження взаємовідносин ТОВ ВКФ «Союз» з ТОВ «Будпромконсалт» позивачем були надані копії договору « 1/БП від 03.01.2014 року, рахунки-фактури, податкові, видаткові та товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару, подорожній лист.

Так, під час розгляду справи судом було встановлено, що 03.01.2014 року позивачем ТОВ ВКФ «Союз» було укладено договір з ТОВ «Будпромконсалт» за №1/БП.

Відповідно до зазначеного договору Покупець зобов'язується сплатити, а Продавець передати у власність Покупцю поліетилен у кількості 55 тонн, за ціною 17 400,00 грн. з ПДВ за тонну. Загальна сума договору складає 957 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 159 500,00 грн.

На виконання умов договору ТОВ «Будпромконсалт» на адресу ТОВ ВКФ «Союз» виписано видаткові накладні №РН-0000040 від 21.01.14 року, №РН-0000071 від 29.01.14 року, №РН-0000075 від 30.01.14 року, №РН-0000076 від 30.01.2014 року, №РН-0000080 від 31.01.14 року та податкові накладні за №40 від 21.01.14, №71 від 29.01.14, №75 від 30.01.14, №76 від 30.01.14, №80 від 31.01.14 всього на суму 957 000,00 грн., в тому числі ПДВ 159 500,00 грн.

Сума податку на додану вартість у розмірі 159 500,00 грн. за зазначеними податковими накладними включена до податкового кредиту відповідного періоду, відображена в реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за січень 2014 року.

Крім того, взаємовідносини між ТОВ ВКФ «Союз» та ТОВ «Будпромконсалт» здійснювались на підставі рахунків-фактур. З всіх наданих рахунків - фактур вбачається відсутність зазначення посади, прізвища і ініціалів особи, що їх видавала, що не дає можливості її ідентифікувати.

Згідно податкових накладних №№ 40, 71, 75, 76, 80 в графі «Вид цивільно-правового договору» вказано договір поставки від 03.01.2014 року №1/БП, в графі «Форма проведених розрахунків» зазначено з поточного рахунку, в той час, як у рахунках-фактурах в графі «замовлення» вказано «без замовлення», підстава не зазначена, та у видаткових накладних в графі «замовлення» вказано «без замовлення», підстава не зазначена, в графі «Умова продажу» зазначено безготівковий розрахунок.

Надана до перевірки видаткова накладна №РН-0000075 від 30 січня 2014 року містить дані про особу, що отримала товар, а саме ОСОБА_3 за довіреністю №76 від 30.01.2014 року, в той час як довіреність на отримання цього товару має №14 від 30.01.2014 року.

Дані розбіжності свідчать про неналежне оформлення первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Будпромконсалт», та ставлять під сумнів реальність господарської операції. До того ж у рахунках-фактурах та видаткових накладних у графі «умова продажу» зазначених документів вказано «безготівковий розрахунок».

Натомість, судом встановлено, що розрахунки за отриманий товар були здійснені частково у розмірі 86 512,80 грн. та 21 628,20 грн., що підтверджується банківськими виписками. В свою чергу, відповідно до пункту 2.1 договору, розрахунок здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 45 днів з моменту поставки товару і надання документів, зазначених пунктом 3.1 договору, що є порушенням умов вказаного договору.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка директор ТОВ ВКФ «Союз» пояснив, що товар отримував він особисто за довіреність два рази, в інших випадках товар отримував водій ОСОБА_4 При цьому до справи долучені довіреності на отримання товару у всіх випадках лише на ім'я директора позивача ОСОБА_3, що відображено в журналі довіреностей; довіреності на отримання товару водієм ОСОБА_4 позивачем не видавались та до суду не надані не були. Додатково свідок зазначив, що на підприємстві обов'язково складаються товарно-транспортні накладні та подорожні листи.

Поряд з наведеним, судом встановлено, що копії товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання товару, подорожнього листа були надані лише під час розгляду справи в суді.

При цьому, як вбачається зі змісту акту перевірки від 22.05.2014 року, зазначених документів до перевірки надано не було, незалежно від того, що така вимога була зазначена в запитах податкового органу. Не були вони надані і після отримання акту перевірки до прийняття податкового повідомлення-рішення.

Досліджені в судовому засіданні товарно-транспортні накладні на перевезення не містять всіх необхідних для товарно-транспортної накладної даних. Зокрема відсутні дані про пункт навантаження та розвантаження, окрім назви міста, відсутні дані про відпуск за довіреністю, що є необхідним при отриманні товару за довіреністю. Відсутні відомості про вантаж, окрім реквізитів накладних, та дані про вантажно-розвантажувальні операції (маса, часи вибуття, прибуття, простою). З наданої товарно-транспортної накладної від 21 січня 2014 року вбачається, що транспортується товар згідно накладної №РН-0000040 від 23.01.2014 року, тобто таку накладну виписано через 2 дні після здійснення самого транспортування.

З наданого в судове засідання подорожнього листа №01 від 31 січня 2014 року вбачається його неналежне оформлення, а саме зазначення виключно номер, дату, назву автомобіля, прізвище та ініціали водія та в графі «завдання водієві» вказано «в розпорядження ТОВ ВКФ «Союз» та «по Україні». Інших подорожніх листів надано не було, незважаючи на те, що відповідно до пояснень та товарно-транспортних накладних транспортування здійснювалось власним транспортом, що передбачає необхідність складання подорожніх листів та їх наявність на підприємстві.

Отже, позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Будпромконсалт», а відтак суд погоджується з висновками податкового органу, що такі операції не створили настання реальних правових наслідків.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу про завищення податкового кредиту та заниження податку на додану вартість за зазначеними операціями та правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ ВКФ «Союз» не підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про судовий збір, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 23 жовтня 2013 року, внесено зміни у підпункті 1 пункту 3: а саме: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено у 2014 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1218,00 грн.

Враховуючи розмір майнових вимог, позивачу, в даному випадку, за звернення до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 4 785,00 грн.

Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 478,50 грн., а тому, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 4306,50 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету України.

Отже, з позивача на користь Державного бюджету України має бути стягнутий судовий збір у розмірі 4 306,50 грн.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційної фірми «Союз» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційної фірми «Союз» до Державного бюджету України суму у розмірі 4 306,50 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 31 жовтня 2014 року

Суддя С.І. Озерянська