Постанова

від 04.12.2014 по справі 804/16258/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 р. справа № 804/16258/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Крюкової О.В.

за участю:

представник позивача не прибув

представника відповідача Сидорчука І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Дніпромашзбагачення" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003532201 від 11.09.2014 р., та № 0019871701 від 11.09.2014 р., -

ВСТАНОВИВ :

03.10.2014 року Дочірнє підприємство «Дніпромашзбагачення» (далі - ДП «Дніпромашзбагачення», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Дніпродзержинська ОДПІ, відповідач), в якому просить суд:

- визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0003532201 від 11.09.2014р., винесене Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі Акту про результати документальної планової перевірки Дочірнього підприємства «Дніпромашзбагачення» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 31.12.2011р. №3636/30/04-03-22-01-08 від 01.09.2014р. щодо донарахування Дочірньому підприємству «Дніпромашзбагачення» суми податку на додану вартість у розмірі 200 413,00 грн., та донарахування штрафної (фінансової) санкції в сумі 50 103,00 грн.;

- визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0019871701 від 11.09.2014р., винесене Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі Акту про результати документальної планової перевірки Дочірнього підприємства «Дніпромашзбагачення» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 31.12.2011р. №3636/30/04-03-22-01-08 від 01.09.2014р. щодо донарахування Дочірньому підприємству «Дніпромашзбагачення» суми податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковим агентам, із доходів платника податку у вигляді з/п у розмірі 1200,00 грн. та нарахування штрафної (фінансової) санкції в сумі 810,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією на підставі висновків, викладених у акті перевірки №3636/30/04-03-22-01-08 від 01.09.2014р. винесено податкові повідомлення-рішення №0003532201 від 11.09.2014р. та №0019871701 від 11.09.2014р. Позивач з зазначеним рішенням не погоджується, вважає його безпідставним, необґрунтованим та такими, що підлягає скасуванню, оскільки здійснював господарську діяльність у відповідності до вимог податкового законодавства. Реальність господарських операцій підтверджена первинними бухгалтерськими документами під час здійснення перевірки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 р. відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 1).

У судове засідання 04.12.2014 р. прибув представник відповідача.

Представник позивача у судове засідання не прибув, на адресу суду надіслав клопотання про здійснення розгляд справи за відсутності представника, позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував у зв'язку із його необґрунтованістю з підстав, викладених у запереченнях, в яких він зазначає, що податковим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку ДП «Дніпромашзбагачення» з питань з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 31.12.2013р., якою встановлено порушення вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 200 413 грн. та Порядку заповнення податковими агентам податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платника податку, і сум утриманого з них податку. Зазначає, що акт перевірки позивача складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, відтак є цілком обґрунтованими та доведеними, у зв'язку із чим податкові повідомлення-рішення від 11.09.2014р. №0003532201 та №0019871701 є правомірними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно частини 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, вирішуючи адміністративний спір суд повинен з'ясувати, чи допущені суб'єктом владних повноважень порушення при прийнятті рішень, вчиненні дій чи бездіяльності та чи порушенні права та інтереси позивача цими рішенням, дією чи бездіяльністю.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, Дочірнє підприємство «Дніпромашзбагачення» зареєстровано 12.11.2008 року Дніпродзержинським міським управлінням юстиції у Дніпропетровській області, код за ЄДРПОУ- 36207821.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 04.08.2014р. по 22.08.2014р. на підставі направлень від 04.08.2014р. №453, №461 від 12.08.2014р. №487, №488, керуючись п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання працівниками Дніпродзержинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області проведена документальна планова виїзна перевірка ДП «Дніпромашзбагачення» з питань з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 31.12.2013р., за результатами якої складено акт перевірки №3636/30/04-03-22-01-08 від 01.09.2014р.

Відповідно до висновків, викладених у вказаному акті, перевіркою встановлено порушення позивачем:

1. п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.4, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 200 413 грн., у тому числі за:

- вересень 2011р. - 91 667 грн.;

- січень 2012р. - 906 грн.;

- лютий 2012р. - 695 грн.;

- березень 2013р. - 2000 грн.;

- грудень 2013р. - 105 145 грн.

2. п.п. 165.1.21. п.165.1 ст.165, п.167.1 ст.167, п.51.1 ст.51, п.176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України, п.2. п.3 Порядку заповнення податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. №1020, в результаті чого донараховано податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1200,00 грн. за 2013рік.

На підставі висновків, викладених у акті перевірки, податковим органом 11.09.2014 року винесено податкові повідомлення-рішення:

№0003532201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 250 516,00 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 200413,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 50103,00 грн.

№0019871701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковим агентам, із доходів платника податку у вигляді з/п у розмірі 2010,00 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 1200,00 грн. та нарахування штрафної (фінансової) санкції в сумі 810,00 грн.

Щодо порушень, виявлених під час проведення перевірки та відображених в акті №3636/30/04-03-22-01-08 від 01.09.2014р., суд зазначає наступне.

Як вбачається з акта №3636/30/04-03-22-01-08 від 01.09.2014р., перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2011р. по 31.12.2013р. встановлено його завищення на загальну суму 200 413 гри., у тому числі за: вересень 2011р. - 91 667 грн.; січень 2012р.-906 грн.; лютий 2012р. - 695 грн.; березень 2013р. - 2000 грн.; грудень 2013р. - 105 145 грн.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих до перевірки Деклараціях з ПДВ (рядки 10.1 - 16.4) за період з 01.07.2011р. по 31.12.2013р. встановлено наступне:

- перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) на митній території України товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою» показників за період з 01.07.2011 по 31.12.2013р. у загальній сумі 9 085 253 грн., який сформовано по операціям з придбання товарно-матеріальних цінностей, послуг.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.07.2011р. по 31.12.2013р. в сумі 9 085 253 грн. на підставі таких документів: податкових накладних, реєстрів отриманих податкових накладних, платіжних доручень та інших документів, встановлено завищення задекларованих ДП «Дніпромашзбагачення» показників у рядку 10.1 Декларацій «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) на митній території України товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою" на загальну суму 200 413 грн., у тому числі за: вересень 2011р. - 91 667 грн.; січень 2012р.-906 грн.; лютий 2012р. - 695 грн.; березень 2013р. - 2000 грн.; грудень 2013р. - 105 145 грн.

В ході проведення перевірки за період з 01.07.2011р. по 31.12.2013р. встановлено, що підприємство до складу податкового кредиту віднесло суми податку на додану вартість, які не підтверджено податковими накладними (виписані з порушеними норм п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України) на загальну суму 105 145 грн. в тому числі: за грудень 2013 року на суму ПДВ 105 145 грн.: податкова накладна від 05.12.2013р. №3. отримана від Фірма «Гремко» (код 21920905, м. Дніпропетровськ) на загальну суму 314 393,04 грн., в тому числі ПДВ 20% - 52398,84 грн. (відсутня печатка особи яка видала податкову накладну - факсова копія); податкова накладна від 31.12.2013р. №27, отримана від ТОВ «Лот» (код 24488518. м. Харків) на загальну суму 316 475,28 грн., в тому числі ПДВ 20% - 52 745,88 грн. (відсутня печатка особи яка видала податкову накладну - факсова копія).

Крім того, актом перевірки зазначено, що ДП «Дніпромашзбагачення» в порушення п. 198.1, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ без наявності податкових накладних, в розмірі 95 268 грн., в тому числі : вересень 2011 року на суму ПДВ 91666,67 грн. по підприємству ТОВ «Інтер Корпорейшн» (код ЄДРПОУ 37275227); січень 2012 року на суму ПДВ 906,00 грн. по підприємству ПП «Дельта ТВ» (код ЄДРПОУ 30010903 ); лютий 2012 року на суму ПДВ 695,00 грн. по підприємству ПП «Дельта ТВ» (код ЄДРПОУ 30010903); березень 2013 року на суму ПДВ 2000,00 грн. по підприємству ТОВ «Гарт» (код ЄДРПОУ 19313920).

Також перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.07.2011р. по 31.12.2013р. встановлено його заниження на загальну суму 200 413 грн., відповідно за: вересень 2011р. - 91 667 грн.; січень 2012р.-906 грн.; лютий 2012р. - 695 грн.; березень 2013р. - 2000 грн.; грудень 2013р. - 105 145 грн.

Також, як слідує з розділу 3.5.1 Акту перевірки, перевіркою дотримання юридичною особою встановленого Порядку заповнення Податкового розрахунку, достовірності, повноти відображення в ньому відповідних відомостей встановлено порушення п.51.1 ст.51, п. 176.2 ст.176 Кодексу, п.3 Порядку заповнення податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. №1020, в частині невідображення доходу, отриманого працівником як додаткове благо за ознакою доходу « 126» у IV кварталі 2013 року.

Визначення бази оподаткування, повнота нарахування, утримання та своєчасність сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та правильності оподаткування окремих видів доходів, які мають свої особливості щодо їх нарахування (виплати) та оподаткування встановлено наступне.

Перевіркою достовірності та повноти включення доходів (як у грошовій, так і не грошовій формах) до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу встановлено порушення діючого законодавства, а саме: перевіркою правильності обчислення податку з доходів фізичних осіб по особовим рахункам працівників підприємства встановлено неутримання податку з доходів фізичних осіб від сум, сплачених працедавцем за підготовку за профілем для виробничих потреб у листопаді 2013 року з працівника ОСОБА_2, розмір сплати якого перевищив місячний прожитковий розмір, чим порушено п.п. 165.1.21 п.165.1 ст.165, п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України - донараховано податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1200,00 грн.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, відповідно до яких первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Водночас, статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно ст. 1 Закону України від 16.07.99 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво. спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку 1 з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких с митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 cт. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В ході розгляду справи судом було досліджено договір субпідряду №1 від 03.09.2013р., укладеного між ДП «Дніпромашзбагачення» та ПП фірма «Гремко» на надання робот з капітального ремонту об'єкту - багатоповерховий житловий будинок по вул.Мандриківська, 127, м.Дніпропетровськ; договор поставки №23 від 10.08.2013р., укладеного між ДП «Дніпромашзбагачення» та ТОВ «ЛОТ» товару - «устаткування для автоматичного оброблення інформації», проте зазначені документи не підтверджують виконання контрагентами позивача умов договору.

Під час судового розгляду позивачем не підтверджено реальне здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, їх використання в господарській діяльності для надання послуг, не підтверджено виконання умов укладених договорів, не надано доказів факту виконання послуг та відповідних розрахунків за укладеними договорами.

Позивачем не доведено підстави для формування податкового кредиту, а також право на відображення в податковому обліку наслідків діяльності, не надано належних та допустимих доказів, які б спростували висновки відповідача, викладені в акті перевірки №3636/30/04-03-22-01-08 від 01.09.2014р. щодо порушення позивачем п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.4, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 200 413 грн., у тому числі за: вересень 2011р. - 91 667 грн.; січень 2012р.-906 грн.; лютий 2012р. - 695 грн.; березень 2013р. - 2000 грн.; грудень 2013р. - 105 145 грн. та п.п. 165.1.21. п.165.1 ст.165, п.167.1 ст.167, п.51.1 ст.51, п.176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України, п.2. п.3 Порядку заповнення податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. №1020, в результаті чого донараховано податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1200,00 грн. за 2013 рік.

З правового аналізу зазначених законодавчих норм випливає, що правильність формування платником податків податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього немає підстав для зменшення бази оподаткування податком на додану вартість за рахунок податкового кредиту.

Під час судового розгляду позивачем не надано жодних доказів на обґрунтування своїх вимог, що слугували б спростуванням висновків податкової, викладених в акті перевірки №3636/30/04-03-22-01-08 від 01.09.2014р.

Враховуючи викладені обставини та наявні докази, суд вважає, що Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при винесенні податкових повідомлень-рішень 11.09.2014 року №0003532201та №0019871701 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій податковою доведена, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи щодо ухвалення законного судового рішення, та з урахуванням викладеного дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, необхідним є стягнення з позивача решти судового збору щодо позовних вимоги майнового характеру.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем за подання адміністративного позову до суду сплачено 596,82 грн. (73,08+109,62+414,12) із заявлених ним майнових вимог, тому, суд вважає за необхідне стягнути решту судового збору з Дочірнього підприємства "Дніпромашзбагачення" у розмірі 4275,18 грн. (4872,00 грн. - 596,82 грн).

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 04 грудня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 09 грудня 2014 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства "Дніпромашзбагачення" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003532201 від 11.09.2014 р., та № 0019871701 від 11.09.2014 р. - відмовити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Дніпромашзбагачення" (код ЄДРПОУ 36207821, індекс 51917, Дніпропетровська область, місто Дніпродзержинськ, Заводський район, проспект Аношкіна, будинок 24) решту судового збору у розмірі 4275,18 грн. (чотири тисячі двісті сімдесят п'ять гривень 18 копійок) сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 09 грудня 2014 року.

Суддя С. В. Прудник