Ухвала

від 27.11.2014 по справі 872/13059/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 листопада 2014 рокусправа № 804/481/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНО-ІНЖЕНИРІНГОВЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІНВЕСТИТОР" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року у справі № 804/481/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНО-ІНЖЕНИРІНГОВЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІНВЕСТИТОР" до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНО-ІНЖЕНИРІНГОВЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІНВЕСТИТОР" звернулося до суду з позовом до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (правонаступником є Криворізька центральна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) (далі - відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000612301 від 15.08.2012 р..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції безпідставно зроблено висновки про нікчемність правочинів, укладеним між позивачем та БВП "Строитель-плюс" та ПП "Команд", оскільки реальність даних правочинів підтверджено первинними документами. Вказував, що відсутність товарно-транспортних накладних не є підставою для не включення витрат з надання послуг транспортування до складу податкового кредиту.

У судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами підтверджено, що уповноваженими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, про що було складено акт № 1355/220/20197565 від 27.07.2012р. "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Будівельно-інженирінгове підприємство "Інвеститор" (код ЄДРПОУ 20197565) з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з БВП "Строитель-плюс" (код ЄДРПОУ 31263808) та ПП "Команд" (код ЄДРПОУ 37081766) за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.".

В акті відображено виявлені під час перевірки порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість", п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження зобов'язань з ПДВ в сумі 251 020,00 грн..

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000612301 від 15.08.2012р., яким позивачу донараховано зобов'язання з податку на додану вартість на суму 275 476,00 грн..

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування зазначеного рішення відповідача, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (замовник) та БВП "Строитель-плюс" (виконавець) було укладено договір на здійснення транспортних послуг № 5/1450 від 04.01.2011р.. Згідно п. 1.1 договору виконавець зобов'язується надати замовнику автотранспорт з водієм, а замовник зобов'язується оплатити послуги виконавця.

Між позивачем (замовник) та БВП "Строитель-плюс" (виконавець) було укладено договір на надання інформаційно-консультаційних послуг № 25/1451 від 01.07.2011 р. Згідно п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати йому у відповідності до умов договору спеціальну інформацію-консультацію, а замовник зобов'язується прийняти послугу та оплатити її. Згідно п. 2 договору виконавець надає замовнику інформаційно - консультативні послуги.

Відповідно до документації, наданої позивачем (рахунків на оплату, податкових накладних, актів приймання виконаних робіт), БВП "Строитель-плюс" в період 2009-2010 р. надавав позивачу транспортні та інформаційно-консультаційні послуги без укладення відповідних договорів в письмовій формі.

Крім того, позивачем (відправник) з ПП "Комманд" (перевізник) було укладено договір перевезення вантажу № 78 від 20.01.2012 р. Згідно п. 1.1 договору перевізник за плату бере на себе зобов'язання надати відправникові послуги з перевезення вантажу, вказаного п. 1.2 цього договору, із місця відправлення до місця призначення. Згідно п. 1.2 договору вантажем, що є предметом цього договору є комплектуючі рухливого залізничного складу (запчастини до тепловозів вантажних вагонів). Згідно пунктів 1.4 та 1.5 договору пункт відправлення та пункт призначення визначається згідно із заявками.

Між позивачем (замовник) та ПП "Комманд" (виконавець) було укладено договір на надання послуг № 80 від 10.01.2012 р. Згідно п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується надавати послуги інформаційно-консультаційного призначення згідно умов даного договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Отже, документи мають силу первинних документів в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податковою обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України, 198.3. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зазначених норм, для підтвердження законності формування податкового кредиту необхідно підтвердити податковий кредит податковими накладними, а також первинними документами, що підтверджують реальність господарських угод, за якими сформовано податковий кредит.

Позивачем для підтвердження законності формування податкового кредиту за угодами з БВП "Строитель-плюс" та ПП "Комманд" були надані наступні первинні документи: рахунки на оплату, акти приймання виконаних робіт, податкові накладні, реєстри податкових накладних з розшифровками, виписки з рахунків на проведення розрахунків за надані послуги.

В той же час, в рахунках на оплату та актах приймання виконаних робіт в рядку, який повинен відображати вид наданих послуг, контрагентами позивача зазначено лише «інформаційно-консультаційні послуги виробничого призначення» та «автотранспортні послуги».

Інша інформація згідно вимог до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" про зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, в первинній документації відсутня.

Оскільки надані позивачем на спростування доводів відповідача документи (договори та акти наданих послуг), всупереч приписів ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", крім узагальненого найменування консультаційних послуг та транспортних послуг, і їх вартості, не містять чіткого визначення змісту та обсягу таких послуг, такі документи є недостатніми доказами та не підтверджують фактичного виконання договірних робіт.

Щодо посилання позивача на необов'язковість товарно-транспортних накладних при здійсненні господарських операцій, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Позивачем не надано ні дорожніх листів, ні товарно-транспортних накладних за договором з БВП "Строитель-плюс" на здійснення транспортних послуг № 5/1450 від 04.01.2011р. та договором з ПП "Комманд" на перевезення вантажу № 78 від 20.01.2012р., що додатково підтверджує безтоварність операцій між позивачем БВП "Строитель-плюс" та ПП "Комманд".

Оскільки порушення позивачем приписів податкового законодавства за вказаний вище період знайшло своє підтвердження, підстави для задоволення позовних вимог та скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення відсутні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають колегії суддів підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а оскаржену постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНО-ІНЖЕНИРІНГОВЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІНВЕСТИТОР" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року у справі № 804/481/13-а - залишити без змін .

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 15.12.2014р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак