Постанова

від 12.12.2014 по справі 804/16697/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2014 р. Справа № 804/16697/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альпарі» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альпарі» з вимогою - стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Альпарі» (ЄДРПОУ 31870931) на користь бюджету на р/р згідно бюджетної класифікації суму податкового боргу у розмірі 1 128,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у зв'язку з нарощуванням податкового боргу та відсутністю погашення узгодженого грошового зобов'язання, утворився зазначений податковий борг. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Згідно п.4 ч.1 ст.183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

На адресу відповідача судом було направлено копію ухвали про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі та інформацію про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі, що отримані відповідачем 30.10.2014р.

У строк встановлений ч. 3 ст. 183-2 КАС України, заперечень проти позиву або заяви про визнання позову до суду відповідач не надав.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Суд, дослідивши наявні в справі докази та оцінивши їх у сукупності вважає необхідним задовольнити позов повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Альпарі» (код ЄДРПОУ 31870931) (далі - ТОВ «Альпарі», відповідач) 07.02.2002р. зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності та узято на облік в органи державної податкової служби - Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків.

Відповідач має податковий борг з податку на прибуток в сумі 1 128,00 грн.

З 01.01.2011р. питання сплати грошового зобов'язання, виникнення податкового боргу платників податків та його погашення тощо регулюються введеним у дію Податковим кодексом України (надалі - Кодекс).

Згідно п.31.3. ст. 31 Податкового кодексу України, строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 49.2. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України,, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 203 Податкового кодексу України встановлює порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом (стосовно податку на додану вартість): податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.203.1.); платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації(п.203.2.).

Посадовими особами ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська було проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності подання податкової звітності ТОВ «Альпарі» з питання подання податкової декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року та встановлено порушення п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - не надання декларацій з податку на прибуток, про що складено Акт перевірки №4238 від 25.11.2010р.

На підставі зазначеного акта перевірки податковим органом у відношенні ТОВ «Альпарі» винесено податкове повідомлення-рішення від 25.11.2010р. №0011011501/0, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 170,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Посадовими особами ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська було проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності подання податкової звітності ТОВ «Альпарі» з питання подання податкової декларації з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року, 2-4 квартали 2011 року, якою встановлено порушення п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України - не надання декларацій з податку на прибуток, про що складено Акт перевірки №328 від 13.02.2012р.

На підставі зазначеного акта перевірки податковим органом у відношенні ТОВ «Альпарі» винесено податкове повідомлення-рішення від 13.02.2012р. №0001001501, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 340,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Посадовими особами ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Альпарі» та встановлено порушення п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України - не надання декларацій з податку на прибуток у 2012 році, про що складено Акт перевірки №940/1502/31870931 від 19.11.2013р.

На підставі зазначеного акта перевірки податковим органом у відношенні ТОВ «Альпарі» винесено податкове повідомлення-рішення від 19.11.2013р. №0006981502, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 680,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

27.02.2014р. ТОВ «Альпарі» було подано до податкового органу звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, якою самостійно задекларовано суму податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього календарного податкового періоду у розмірі 1 грн.

Доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень відповідачем не надано.

У зв'язку із відсутністю своєчасної сплати грошових зобов'язань з податку на прибуток, з урахуванням переплати з податку на прибуток, податковий борг відповідача з податку на прибуток складає 1 128,00 грн., що підтверджено зворотнім боком облікової картки з податку на прибуток.

Податкове зобов'язання на даний час не сплачено.

Відповідно абз. 2-3 п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Статтею 36 Податкового кодексу України (надалі - Кодекс) встановлено податковий обов'язок платника податку сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Згідно ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податків відповідно цього Кодексу.

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який, згідно пп. 14.1.175 ст. 14 Кодексу, становить сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій зі їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію (п. І4.1.39).

Згідно п.п. 49.18.1, 49.18.2. 49.18.3, 49.18.4, 49.18.5 п. 49.18, 49.19, 49.20 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.

Для цілей цього Кодексу під терміном «базовий звітний (податковий) період» слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

Відповідно до вимог пп.54.3.1- пп.54.3.6 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України - контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно з п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до вимог ст. 58 Податкового кодексу України - у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Потрібно також враховувати положення п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу, згідно якої у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зараховувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Таким чином, вищевказана заборгованість відповідача становить узгоджене грошове (податкове) зобов'язання та, внаслідок його несплати, - податковий борг.

Згідно ст. 59 Кодексу податкова вимога надсилається (вручається) платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення(п. 59.4). У разі коли у платника податків, якому надіслано вимогу, сума боргу збільшується, погашенню підлягає всі сума боргу, що виник після надіслання (вручення) вимоги (п. 59.5).

Враховуючи положення вищевказаної статті ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська були складені податкові вимоги:

- перша податкова вимога №1/1480 від 01.10.2010 року на суму 170,00 грн., яка була надіслана відповідачу поштою, що підтверджено матеріалами справи;

- друга податкова вимога №2/1643 від 11.11.2010р. на суму 170,00 грн., яка була надіслана відповідачу поштою, що підтверджено матеріалами справи.

Доказів оскарження зазначених податкових вимог відповідачем не надано.

Визначення податкового боргу, надане у пп. 14.1.175 ст. 14 Кодексу, свідчить, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, але не сплаченої платником податків у встановлений строк. Відповідно до п. 5 9.5 у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, що виник після надіслання (вручення) вимоги.

Підстави ж для відкликання податкової вимоги встановлені ст. 60 Кодексу, - такі підстави для відкликання вимог у даному випадку відсутні.

Відповідно п. 60.6 ст. 60 Кодексу якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається. Отже, Податковий кодекс не передбачає направлення необмеженої кількості податкових вимог в залежності від будь-яких обставин., Направлення нової податкової вимоги можливе виключно у разі відкликання попередньої відповідно до Кодексу, наприклад, у зв'язку із погашенням боргу у повному обсязі. Натомість існування боргу, який виник раніше і має певну динаміку часткового збільшення/зменшення, унеможливлює прийняття інших вимог до повного зменшення абсолютного значення цього боргу на конкретну дату.

Погашенням податкового боргу є зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (пп. 14.1.152 ст. 14 Кодексу).

Кодекс не містить також положень які б визнавали недійсними вимоги прийняті у попередніх періодах щодо боргу, який існує на даний час.

Вимоги ст. 19 Конституції України забороняють державним органам вчинення дій, що не передбачені чинним законодавством.

Таким чином, податкова вимога, що надіслані Відповідачу є чинною, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, що виник після надіслання цієї вимоги, а законодавчі підстави для відкликання податкових вимог або прийняття нових чи окремих податкових вимог - відсутні.

Відповідно до ст. 67, 68 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом; кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Порядок погашення податкового боргу платника податків встановлено Податковим кодексом. Так, згідно ст. 95 Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.1 - 95.3) .

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.4).

Згідно ст. 41 Кодексу органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах їх повноважень, є органами стягнення (виключно) (орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених ПК або іншими законами України (п. 14.1.137).

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом Державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 16, 20, 36, 46, 49, 54, 57-59, 87, 95, 286 Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 128, 160-163, 167, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альпарі» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Альпарі» (ЄДРПОУ 31870931) на користь бюджету на р/р згідно бюджетної класифікації суму податкового боргу у розмірі 1 128,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков