Рішення

від 10.12.2014 по справі 908/4534/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 8/154/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2014 Справа № 908/4534/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Ирбис» (61001, м.Харків, пров. Микитинський, 24)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера» (86126, Донецька область, м. Макіївка, пр. Генерала Данилова, 20)

про стягнення 17458 грн. 70 коп. основного боргу за договором № ДВ-1118 від 11.01.2012 р., 1424 грн. 43 коп. пені, 176 грн. 34 коп. річних процентів, 735 грн. 41 коп. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - не зявився

Відповідача - не з'явився

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області здійснюється господарським судом Запорізької області.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 17458 грн. 70 коп. основного боргу за договором № ДВ-1118 від 11.01.2012 р., 1424 грн. 43 коп. пені, 176 грн. 34 коп. річних процентів, 735 грн. 41 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.11.2014 р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 908/4534/14, судове засідання призначене на 10.12.2014 р.

Рішення постановлено в судовому засіданні 10.12.2014 р.

Позовні вимоги заявлено з наступних підстав: на виконання умов договору № ДВ-1118, укладеного з відповідачем 11.01.2012 р., за видатковими накладними № С-043063 та № С-043065 від 10.06.2014 р. та позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 20258 грн. 78 коп. Зобов'язання щодо оплати отриманого товару відповідач виконав частково в сумі 2800 грн., внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 174458 грн. 70 коп., яку позивач просить стягнути з товариства «Сфера» з посиланням на ст.. 525, 526, 610, 625 ЦК України, ст.. ст.. 229, 231, 232 ГК України. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідно п. 8.1 договору № ДВ-1118 до стягнення заявлено 1424 грн. 43 коп. пені, нарахованої за період з 02.07.2014 р. по 24.10.2014 р. Також, у відповідності до ст. 625 ЦК України до стягнення заявлено 735 грн. 41 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з липня 2014 р. по жовтень 2014 р., та 176 грн. 34 коп. річних процентів, нарахованих за період з 02.07.2014 р. по 24.10.2014 р.

В судове засідання 10.12.2014 р. позивач свого представника не направив, клопотав про відкладення розгляду справи.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Ухвала суду від 04.11.2014 р. про порушення провадження по справі № 908/4534/14, яка направлялася на адресу відповідача, не повернута органом зв'язку, тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконанням господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 10.12.2014 року.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що Приватним акціонерним товариством «ТД «Ирбіс» (позивач у справі, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сфера» (відповідач у справі, покупець) 11.01.2012 р. укладено договір № ДВ-1118, за умовами якого постачальник зобов'язався поставляти, а покупець приймати та оплачувати товар партіями, в строки, в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в видаткових накладних та/або специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Порядок розрахунків узгоджено п. 3.1 договору, яким передбачено, що оплату товару покупець здійснює протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару.

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору № ДВ-1118 від 11.01.2012 р. за видатковими накладними № С-043063 та № С-043065 від 10.06.2014 р. позивачем поставлено відповідачу товар на суму 18968 грн. 46 коп. та суму 1290 грн. 24 коп. відповідно (загальна сума 20258 грн. 70 коп.), який отримано відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на зазначених накладних та довіреність № 27 від 06.06.2014 р. На оплату товару пред'явлено рахунки № СчС-065593 та № СчС-065245 від 06.06.2014 р.

В силу ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідачем зобов'язання щодо повної оплати товару у обумовлений термін не виконані, що свідчить про порушення відповідачем умов договору.

Як вказує позивач, відповідач частково оплатив за отриманий товар в розмірі 2800 грн., сплативши 2000 грн. - 08.08.2014 р., 200 грн. - 10.09.2014 р., 200 грн. - 17.09.2014 р., 200 грн. 30.09.2014 р. та 200 грн. - 03.10.2014 р., про що свідчать надані платіжні документи.

Згідно представленого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за договором № ДВ-1118 від 11.01.2012 р. складає 17458 грн. 70 коп. Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару в узгодженому розмірі та у визначені строки, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 17458 грн. 70 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 1424 грн. 43 коп., нарахованої за період з 02.07.2014 р. по 24.10.2014 р., позивач обґрунтовує п. 8.1 договору № ДВ-1118 від 11.01.2012 р., згідно до якого за порушення термінів оплати покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду прострочки, від вартсоіт поставленого, але не оплаченого товару , за кожний день прострочки.

За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до частини першої статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розрахунок заявленої до стягнення пені, здійснений позивачем за кожною накладною з урахуванням часткової оплати, судом перевірено. Суд знаходить представлений розрахунок обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті отриманого товару, вимоги про стягнення річних процентів в сумі 176 грн. 34 коп., нарахованих за період з 02.07.2014 р. по 24.10.2014 р., та втрат від інфляції грошових коштів в сумі 735 грн. 41 коп., нарахованих за період з липня 2014 р. по жовтень 2014 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 549, 625, 692, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера» (86126, Донецька область, м. Макіївка, пр. Генерала Данилова, 20, ЄДРПОУ 30098459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Ирбис» (61001, м.Харків, пров. Микитинський, 24, ЄДРПОУ 31559190) 17458 (сімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 70 коп. основного боргу, 1424 (одна тисяча чотириста двадцять чотири) грн. 43 коп. пені, 176 (сто сімдесят шість) грн. 34 коп. річних процентів, 735 (сімсот тридцять п'ять) грн. 41 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 15 грудня 2014 року.

Суддя І.А. Попова