Рішення

від 10.12.2014 по справі 910/23566/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/23566/14 10.12.14

За позовомДержавного підприємства "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОДІС КОМПАНІ" простягнення 31 132,98 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Бураковський Д.Р. - представник за дов.;

від відповідача: не з»явились.

У судовому засіданні 10.12.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного підприємства "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща - Водиця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОДІС КОМПАНІ" про стягнення 25 900,00 грн. на підставі Договору на створення (передачу) науково-технічної продукції №061213 від 06.12.2013 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2014 порушено провадження у справі №910/23566/14, розгляд справи призначений на 26.11.2014.

Ухвалою від 26.11.2014, відкладено розгляд справи на 10.12.2014.

Позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути кошти - 25 900,00 грн., 3 % річних - 564,12 грн. та інфляційні - 4 668,86 грн., яка прийнята судом до розгляду.

Відповідач явку уповноважених представників в судові засідання не забезпечив. Ухвали суду направлялись на адресу: 01032, м. Київ, вул. Старовокзальна, 17, яка зазначена у позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак до суду повернулась поштова кореспонденція з довідкою ф. 20 "неправильно зазначена, відсутня адреса одержувача". Крім того, вказана адреса відповідача міститься і в договорі №061213 від 06.12.2013.

Таким чином, суд вжив заходи для належного повідомлення відповідача.

В судовому засіданні 10.12.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

06.12.2013 між позивачем (замовник за договором) та відповідачем (виконавець за договором) укладений договір №061213 на створення (передачу) науково-технічної продукції (далі -договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт по розробці технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі ( на місцевості) ДП "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" для ведення сільськогосподарської діяльності у Святошинському, Солом'янському та Голосіївському районах міста Києва.

Відповідно до п. 1.3 договору, результатом виконаних робіт є технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ДП "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця".

Приймання виконаних робіт за цим договором оформлюється актом виконаних робіт, згідно п. 3.1 Договору.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 Договору, за створення продукції замовник перераховує виконавцю відповідно до протоколу про договірну ціну кошти у розмірі 25 900,00 грн., в тому числі ПДВ - 4 316,66 грн.

Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів замовником на рахунок виконавця протягом 5 робочих днів з моменту підписання сторонами цього Договору.

Відповідно до п. 8.1 Договору, він набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов'язань.

За свою правовою природою договір №061213 від 06.12.2013 є договором підряду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов Договору, зокрема п. 2.1, 2.2, позивач здійснив перерахунок коштів у розмірі 25 900,00 грн. на рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням №3309 від 20.12.2013.

Згідно п. 4.1 Договору, термін здачі робіт - 90 календарних днів з дня підписання сторонами цього Договору.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не виконав умови договору щодо виконання робіт передбачених п. 1.1 Договору.

Доказів на спростування наведеного відповідач суду не представив, тому це свідчить про порушення з боку відповідача умов договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Враховуючи не виконання зазначених договором робіт та не повернення коштів, 05.09.2014 та 22.09.2014 позивачем направлено вимоги №499 та № 551 про виконання своїх зобов»язань за договором. Докази направлення зазначених вимог містяться в матеріалах справи.

Листом № 636 від 14.10.2014 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення отриманих за Договором №061213 від 06.12.2013 грошові кошти у розмірі 25 900,00 грн., в тому числі ПДВ - 4 316,66 грн.

Лист №636 від 14.10.2014 про повернення коштів у розмірі 25 900,00 грн. направлений на адресу відповідача 14.10.2014, згідно опису вкладення у цінний лист.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Крім того, згідно ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Враховуючи, що договір №061213 укладався сторонами 06.12.2013, умовами якого передбачено термін здачі робіт - 90 календарних днів з дня його підписання, та станом на день вирішення спору, відповідач не виконав роботи, враховуючи також відсутність підписаного акту виконаних робіт, тому позивач правомірно вимагає повернення сплачених ним коштів за цим договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України визначено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні та оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 224 ГК України під збитками зокрема розуміються витрати, зроблені управненою стороною.

Тобто враховуючи вищевикладене у разі невиконання або неналежного виконання підрядником обов'язків за договором підряду замовник має право вимагати відшкодування збитків.

Суд погоджується з тим, що в даному випадку збитками позивача є витрати у розмірі 25 900,00 грн., які були здійснені у вигляді передоплати по договору від 06.12.2013 №061213, тому вимоги в частині стягнення 25 9000,00 грн.

Позивач також заявив до стягнення 3 % річних - 564,12 грн. та інфляційні - 4 668,86 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

3% річних та інфляційні позивач розрахував за період з 06.03.2014 по 26.11.2014, однак слід зазначити: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства ( ч. 2 ст. 530 ЦК України).

В данному випадку, термін виконання зобов»язання про повернення відповідачем попередньої оплати договором не визначений, тому слід вважати - моментом предявлення вимоги про повернення коштів у розмірі 25 900,00 грн. №636 від 14.10.2014, яка направлена відповідачу 14.10.2014, тобто боржник повинен виконати свій обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги - до 24.10.2014 включно, з урахуванням нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфранстурктури України №958 від 28.11.2013.

Суд також взяв до уваги, що зі змісту інших вимог, які направлялить на адресу відповідача та які наявні в матеріалах справи, не вбачається обов»язок відповідача з повернення коштів у розмірі 25 900,00 грн., оскільки в них позивач просив відповідача виконати свої зобовязання за договором, що не може свідчити про обовязок повернення зазначення коштів.

Таким чином першим днем прострочення виконання зобовязання відповідача слід вважати 25.10.2014, а останнім нем нарахування 3 % річних та інфляційних - 26.11.2014, що визначений позивачем у розрахунку.

Тобто з урахуванням наведенного суд здійснив перерахунок 3 % річних та інфляційних, відповідно до яких підлягає задоволенню 3 % річних - 70,25 грн. та інфляційні - 492,10 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають в частині суми боргу - 25 900,00 грн. ,3 % річних - 70, 25 грн. та інфляційні - 492,10 грн. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, судовий збір, сплачений позивачем за подачу позовної заяви, покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОДІС КОМПАНІ" (01032, м. Київ, вул. Старовокзальна, 17, код 38727833) на користь Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул.. Леніна, 63, код 00849296) борг - 25 900,00 грн. (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот гривень 00 коп.), 3 % річних - 70,25 грн. (сімдесят гривень 25 коп.), інфляційні - 492,10 грн. (чотириста дев'яносто дві гривні 10 коп.) та 1 552, 91 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят дві гривні 91 коп.) судового збору.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 15.12.2014

Суддя М.Є. Літвінова