Рішення

від 09.12.2014 по справі 914/4010/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2014 р. Справа № 914/4010/14

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Айс Запоріжжя» (м. Запоріжжя)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙСХАУС» (с. Лучиці, Львівська обл.)

про: стягнення суми основного боргу в розмірі 54556,72 грн., пені у розмірі 4424,16 грн., 3% річних у розмірі 618,62 грн., штрафу у розмірі 5260,04 грн.,

Суддя: В.М. Пазичев

При секретарі: Р.Л. Мельник

Представники:

від позивача: Мартиненко О.О. - довіреність №7/440 від 11.10.2013 року.

від відповідача: Не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Айс Запоріжжя» (м. Запоріжжя) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙСХАУС» (с. Лучиці, Львівська обл.) про стягнення суми основного боргу в розмірі 52600,47 грн., інфляційних втрат у розмірі 1956,25 грн., пені у розмірі 4424,16 грн., 3% річних у розмірі 618,62 грн., штрафу у розмірі 5260,04 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.11.2014 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 20.11.2014 року. Ухвалою суду від 20.11.2014 року розгляд справи відкладено до 27.11.2014 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача та для надання доказів. Ухвалою суду від 27.11.2014 року розгляд справи відкладено до 03.12.2014 року, у зв'язку з відсутністю представника позивача. Ухвалою суду від 03.11.2014 року розгляд справи відкладено до 09.12.2014 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 14.11.2014 року, про відкладення від 20.11.2014 року, від 27.11.2014 року, від 03.12.2014 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

25.11.2014 року за вх.№51250/14 від позивача надійшло електронне повідомлення про відкладення розгляду справи.

03.12.2014 року за вх.№52413/14 позивач подав додаткові докази до матеріалів справи.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 14.11.2014 року, про відкладення від 20.11.2014 року, від 27.11.2014 року, від 03.12.2014 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, про що свідчить Реєстр №1398 на відправлення рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 04.12.2014 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

27.11.2014 року за вх.№51511/14 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи та про ознайомлення з матеріалами справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 09.12.2014 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 14.04.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Айс Запоріжжя" (надалі - Постачальник, позивач) та ТОВ "АЙСХАУС" (надалі - Дистриб'ютор, відповідач) укладено договір поставки № 279/14 (надалі - Договір).

Позивач зазначає, що, згідно з п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язувався поставити морозиво (надалі - Товар), асортимент, загальна кількість та ціна якого визначені у видаткових накладних, а Дистриб'ютор прийняти та оплатити поставлений Товар.

Позивач наголошує, що, на виконання умов Договору, у 2014 р., Постачальник поставив Дистриб'ютору товар в асортименті, кількості і за цінами, вказаними у видаткових накладних № АС000002040 від 23.04.2014 року на суму 88074,07 грн. та № АС000003056 від 22.05.2014 року на суму 35888,40 грн.

Позивач звертає увагу на те, що вказаний товар Дистриб'ютор прийняв, про що свідчать відповідні підписи представника Дистриб'ютора та відбитки печатки Дистриб'ютора на видаткових накладних.

За твердженням позивача, всього відповідачу поставлено товар на загальну суму 123962 (сто двадцять три тисячі дев'ятсот шістдесят дві) грн. 47 коп.

Позивач зазначає, що згідно з п. 4.4. Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 14.04.2014 р.) передбачено, що Дистриб'ютор зобов'язувався здійснити оплату за поставлений Товар у період з 01 травня по 30 вересня не пізніше 30 календарних днів, в період з 01 жовтня по 30 квітня не пізніше 60 календарних днів з дати поставки Товару.

Позивач зазначає, що ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Позивач наголошує, що в порушення умов Договору, ст.ст. 526, 527, 712 ЦК України, Дистриб'ютор частково сплатив вартість поставленого Товару на суму 71362 (сімдесят одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 00 коп. Таким чином, станом на 31.10.2014 р., загальна сума основного боргу Дистриб'ютора складає 52600 (п'ятнадцять дві тисячі шістсот) грн. 47 коп.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що п. 5.2. Договору передбачено, що Дистриб'ютор за порушення обов'язку, передбаченого п. 4.4. цього Договору, за вимогою Постачальника зобов'язаний сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми, за кожен день прострочення.

За твердженням позивача, загальна сума пені, яка нарахована відповідно до п. 5.2. Договору складає 4424 (чотири тисячі чотириста двадцять чотири) грн. 16 коп.

Позивач зазначає, що п. 5.3. Договору передбачено, що Дистриб'ютор зобов'язаний сплатити також на користь Постачальника штраф у розмірі 10% від простроченої суми, якщо прострочення оплати триває більше 30 календарних днів. Розмір штрафу, який нарахований, відповідно до п. 5.3. Договору, складає 5260,04 грн. (52600,47 грн. X 10%).

Згідно з п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За твердженням позивача, сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції складає 54556 (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 72 коп. (52600,00 грн. X 103,72% (індекс інфляції за серпень-вересень 2014 р.).

Позивач зазначає, що сума процентів за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання складає 618 (Шістсот вісімнадцять) грн. 62 коп.

На момент розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. В силу статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 14.04.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Айс Запоріжжя" та ТОВ "АЙСХАУС" укладено договір поставки № 279/14.

Згідно з п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язувався поставити морозиво (надалі - Товар) асортимент, загальна кількість та ціна якого визначені у видаткових накладних, а Дистриб'ютор прийняти та оплатити поставлений Товар.

На виконання умов Договору, у 2014 р. Постачальник поставив Дистриб'ютору товар в асортименті, кількості і за цінами, вказаними у видаткових накладних № АС000002040 від 23.04.2014 року на суму 88074,07 грн. та № АС000003056 від 22.05.2014 року на суму 35888,40 грн.

Вказаний товар Дистриб'ютор прийняв, про що свідчать відповідні підписи представника Дистриб'ютора та відбитки печатки Дистриб'ютора на видаткових накладних.

Всього відповідачу поставлено товар на загальну суму 123962 (сто двадцять три тисячі дев'ятсот шістдесят дві) грн. 47 коп.

Згідно з п. 4.4. Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 14.04.2014 р.) передбачено, що Дистриб'ютор зобов'язувався здійснити оплату за поставлений Товар у період з 01 травня по 30 вересня не пізніше 30 календарних днів, в період з 01 жовтня по 30 квітня не пізніше 60 календарних днів з дати поставки Товару.

В порушення умов Договору, ст.ст. 526, 527, 712 ЦК України, Дистриб'ютор тільки частково сплатив вартість поставленого Товару на суму 71362 (сімдесят одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 00 коп. Таким чином, станом на 31.10.2014 р., загальна сума основного боргу Дистриб'ютора складає 52600 (п'ятнадцять дві тисячі шістсот) грн. 47 коп., що також підтверджується підписаним повноважними представниками та завіреним печатками юридичних осіб - сторін за договором, Актом звіряння розрахунків, в якому зазначено, що станом на 26.08.2014 року борг відповідача перед позивачем становить 72762,47 грн.

Крім того, п. 5.2. Договору передбачено, що Дистриб'ютор за порушення обов'язку, передбаченого п. 4.4. цього Договору, за вимогою Постачальника зобов'язаний сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми, за кожен день прострочення.

Загальна сума пені, яка нарахована відповідно до п. 5.2. Договору складає 4424 (чотири тисячі чотириста двадцять чотири) грн. 16 коп.

У п. 5.3. Договору передбачено, що Постачальник зобов'язаний сплатити також на користь Постачальника штраф у розмірі 10% від простроченої суми, якщо прострочення оплати триває більше 30 календарних днів. Розмір штрафу, який нарахований відповідно до п. 5.3. Договору складає 5260,04 грн. (52600,47 грн. X 10%).

Згідно п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі тому, що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Згідно з п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції складає 54556 (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 72 коп. (52600,00 грн. X 103,72% (індекс інфляції за серпень-вересень 2014 р.).

Сума трьох процентів за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання складає 618 (Шістсот вісімнадцять) грн. 62 коп.

Отже, судом встановлено, що з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача сума основного боргу в розмірі 52600,47 грн., інфляційні втрати у розмірі 1956,25 грн., пеня у розмірі 4424,16 грн., 3% річних у розмірі 618,62 грн., штрафу у розмірі 5260,04 грн.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позов не заперечив та не спростував, суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Айс Запоріжжя» (м. Запоріжжя) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙСХАУС» (с. Лучиці, Львівська обл.) про стягнення суми основного боргу в розмірі 52600,47 грн., інфляційних втрат у розмірі 1956,25 грн., пені у розмірі 4424,16 грн., 3% річних у розмірі 618,62 грн., штрафу у розмірі 5260,04 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 1720,50 грн., та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №7446 від 04.11.2014 року на суму 1827,00 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторони, пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов - задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙСХАУС» (80031, Львівська область, Сокальський р-н, с. Лучиці, код ЄДРПОУ 38505203, п/р 2600300156871 в ПАТ КБ «Фінансова Ініціатива», МФО 380054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айс Запоріжжя» (69084, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 100, код ЄДРПОУ 31975910, п/р №26001962491096 у відділенні ПАТ «ПУМБ» «РЦ в м. Запоріжжя», МФО 334851) суму основного боргу в розмірі 52600 (п'ятдесят дві тисячі шістсот) грн. 47 коп., інфляційних втрат у розмірі 1956 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 25 коп., пеню у розмірі 4424 (чотири тисячі чотириста двадцять чотири) грн. 16 коп., 3% річних у розмірі 618 (шістсот вісімнадцять) грн. 62 коп., штрафу у розмірі 5260 (п'ять тисяч двісті шістдесят) грн. 04 коп. та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено 12.12.2014 року.