Постанова

від 10.12.2014 по справі 910/17198/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2014 р. Справа№ 910/17198/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Самсіна Р.І.

Шаптали Є.Ю.

секретар судового засідання Котовський С.О.

за участю представників:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Карцелюба О.О. - за належно оформленою довіреністю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім медичних технологій "Південь"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2014 року

у справі 910/17198/14 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім медичних технологій "Південь"

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про стягнення 7465,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дім медичних технологій "Південь" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 6271,05 грн. основного боргу, 472, 92 грн. пені, 721, 48 грн. інфляційних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.10.2014 року у справі № 910/17198/14 (суддя Трофименко Т.Ю.) у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Дім медичних технологій "Південь" відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дім медичних технологій "Південь" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме висновки суду спричиненні хибним тлумаченням умов договору та неповним дослідженням його умов.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 року у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді - Самсін Р.І., Шаптала Є.Ю., апеляційна скарга прийнята до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.12.2014 року.

Позивач, згідно з поданим до суду 01.12.2014 року клопотанням, просить відкласти судове засідання на іншу дату у зв'язку з одночасним призначенням до розгляду справи в апеляційному суді Дніпропетровської області, де представник позивача приймає участь. Клопотання позивача про відкладення розгляду справи підлягає залишенню без задоволення з огляду на те, що за висновками суду, його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ст. 28 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач, згідно з поданим до суду 08.12.2014 року відзивом, просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач до судового засідання, що відбулось 10.12.2014 року, не з'явився, хоча був належним чином повідомлен про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності позивача є можливим.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

26.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІМ МЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ "ПІВДЕНЬ" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір № 6 про поставку товару, а саме товари медичного призначення за Договором.

Згідно п. 1.1 Договору Покупець зобов'язався приймати від Продавця Товар та оплачувати його за ціною та у терміни, що визначені цим договором.

Відповідно п. 1.2 Договору Продавець зобов'язався поставити у визначений строк Покупцю Товар в асортименті, кількості та за вартістю згідно зі специфікацією, яка погоджена сторонами Договору.

Пунктом 4.3 Договору сума Договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених Продавцем протягом всього часу дії Договору.

Позивач на виконання умов договору здійснив поставку товару з дотриманням умов про кількість, якість, та строки згідно умов договору та специфікації до даного договору на загальну суму 60249,83 грн.

Факт поставки товару підтверджується наступними накладними:

№137146 від 21.05.2012 року на суму 1371,48 грн.; №137149 від 21.05.2012 року на суму 1185,11 грн.; №137154 від 21.05.2012 року на суму 3175,85 грн.; №137173 від 21.05.2012 року на суму 3109,13 грн.; №139395 від 07.06.2012 року на суму 811.54 грн.; №139397 від 07.06.2012 року на суму 585.38 грн.; №140639 від 19.06.2012 року на суму 1074,35 грн.; №140641 від 19.06.2012 року на суму 626,92 грн.; №140646 від 19.06.2012 року на суму 405,38 грн.; №143148 від 05.07.2012 року на суму 376,50 грн.; №144911 від 17.07.2012 року на суму 337,48 грн.; №144915 від 17.07.2012 року на суму 916,62 грн.; №144919 від 17.07.2012 року на суму 1255,85 грн.; №146807 від 30.07.2012 року на суму 622,50 грн.; №146808 від 30.07.2012 року на суму 266,92 гри.; №146810 від 30.07.2012 року на суму 1090,50 грн.; №146815 від 30.07.2012 року на суму 148,80 грн.; №146816 від 30.07.2012 року на суму 1716,00 грн.; №150287 від 22.08.2012 року на суму 780,23 грн.; №151973 від 05.09.2012 року на суму 463,85 грн.; №151971 від 05.09.2012 року на суму 945,38 грн.;№151975 від 05.09.2012 року на суму 991,54 грн.; №156059 від 04.10.2012 року на суму 1464,61 грн.; №156060 від 04.10.2012 року на суму 1351,54 грн.; №157586 від 15.10.2012 року на суму 699,72 грн.; №160745 від 05.11.2012 року на суму 588,41 грн.; №160775 від 05.11.2012 року на суму 831,53 грн.; №162875 від 19.11.2012 року на суму 451,33 грн.; №162881 від 19.11.2012 року на суму 74,40 грн.; №164946-1 від 03.12.2012 року на суму 1663,16 грн.; №165257 від 04.12.2012 року на суму 2164,96 грн.; №165336 від 04.12.2012 року на суму 685,33 грн.; №165426 від 04.12.2012 року на суму 891,63 грн.; №165430 від 04.12.2012 року на суму 220,50 грн.; №165433 від 04.12.2012 року на суму 891,63 грн.; №166750 від 11.12.2012 року на суму 366,30 грн.; №166755 від 11.12.2012 року на суму 360,00 грн.; №168958 від 26.12.2012 року на суму 621,00 грн.; №168962 від 26.12.2012 року на суму 225,36 грн.; №174994 від 07.02.2013 року на суму 519,23 грн.; №174996 від 07.02.2013 року на суму 70,92 грн.; №174998 від 07.02.2013 року на суму 909,73 грн.; №175000 від 07.02.2013 року на суму 672,30 грн.; №175001 від 07.02.2013 року на суму 1006.65 грн.; №176398 від 18.02.2013 року на суму 519,23 грн.; №176399 від 18.02.2013 року на суму 991,33 грн.; №176402 від 18.02.2013 року на суму 146,76 грн.; №185797 від 26.04.2013 року на суму 1179,10 грн.; №185798 від 26.04.2013 року на суму 74,40 грн.; №185799 від 26.04.2013 року на суму 587,00 грн.; №185803 від 26.04.2013 року на суму 186,48 грн.; №185800-1 від 26.04.2013 року на суму 243,56 грн.; №185810 від 26.04.2013 року на суму 771,00 грн.; №185812 від 26.04.2013 року на суму 771,00 грн.; №193507 від 15.07.2013 року на суму 1016,10 грн.; №193509 від 15.07.2013 року на суму 552,10 грн.; №193511 від 15.07.2013 року на суму 464,00 грн.; №193513 від 15.07.2013 року на суму 970,00 грн.; №201292 від 02.10.2013 року на суму 1476,99 грн.; №201296 від 02.10.2013 року на суму 944,99 грн.; №201353 від 02.10.2013 року на суму 1186,83 грн.;№203973 від 21.10.2013 року на суму 1017,32 грн.; №203987 від 21.10.2013 року на суму 266,00 грн.; №207760 від 18.11.2013 року на суму 957,50 грн.; №207761 від 18.11.2013 року на суму 844,00 грн.; №211537 від 16.12.2013 року на суму 1481,50 грн.; №211540 від 16.12.2013 року на суму 1631,00 грн.; №211544 від 16.12.2013 року на суму 697,00 грн.; №211545 від 16.12.2013 року на суму 74,22 грн.; №215579 від 21.01.2014 року на суму 687,00 грн.; №215580 від 21.01.2014 року на суму 699,10 грн.; №215581 від 21.01.2014 року на суму 826,77 грн.

Згідно порядку розрахунків між сторонами п. 3.3.1 договору, до яких передбачені наступні умови оплати поставленого товару, а саме покупець здійснює 100 % передоплату товару.

Відповідно п. 3.3.3 оплата за поставлений товар здійснюється протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту його продажу третім особам.

Згідно банківських виписок: від 01.08.2012 року на суму 5037,37 грн.; від 25.09.2012 року на суму 4663,05 гри.; від 16.11.2012 року на суму 3781,27 грн.; від 08.01.2013 року на суму 8159,45 грн.; від 09.04.2013 року на суму 4000,00 грн.; від 19.04.2013 року на суму 3507,29 грн.; від 11.07.2013 року на суму 4171,03 грн.; від 23.09.2013 року на суму 3500,00 грн.; від 24.09.2013 року на суму 2720,97 грн.; від 19.11.2013 року на суму 1000,00 грн.; від 16.12.2013 року на суму 5388,35 грн.; від 17.03.2014 року на суму 1000,00 грн.; від 08.04.2014 року на суму 1000,00 грн.; від 09.04. 2014 року на суму 1000,00 грн.; від 29.04.2014 року на суму 2000,00 грн. відповідач частково оплатив за поставлені товари.

Пунктом 3.5 договору передбачено право позивача вимагати повернення неоплаченого товару та обов'язок покупця повернути товар за першою вимогою продавця у строк не більше 2-х робочих днів. Непроданий і неоплачений товар повинен бути повернутий відповідачем у будь якому випадку через 90 - днів після дня його отримання.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач частково повернув Товар, а саме: 30.07.2012 року згідно з накладною про повернення товару №140646 на суму 180,00 грн.; 30.07.2012 року згідно з накладною про повернення товару №137154 на суму 540,00 грн.; 30.07.2012 року згідно з накладною про повернення товару №137173 на суму 540,00 грн.; 30.07.2012 року згідно з накладною про повернення товару №140641 на суму 360,00 грн.; 30.07.2012 року згідно з накладною про повернення товару №139397 на суму 360.00 грн.; 25.06.2014 року згідно з накладною про повернення товару №176399 на суму 540,00 грн.; 25.06.2014 року згідно з накладною про повернення товару №215581 на суму 530,00 грн.

Як зазначалось, позовними вимогами у даній справі є стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 7465,45 грн., з яких: 6271,05 грн. основний борг, 472, 92 грн. пеня, 721, 48 грн. інфляційні.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 6 від 26.05.2012 року.

Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або у письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтями 509, 510 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Виходячи зі змісту зазначеного договору він за своєю природою є договором поставки відповідно до умов якого ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що сторонами обумовлений наступний порядок оплати: протягом 5 календарних днів з моменту його продажу третім особам.

Згідно з п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем не надано доказів реалізації товару відповідачем третім особам. В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що товар на суму 6271,05 грн. відповідачем не реалізований.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції приходить до висновку, що строк оплати відповідачем отриманого від позивача товару не настав з урахуванням умов договору, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 6271,05 грн. є необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки судом встановлено, що відповідачем не порушено умови договору в частині оплати отриманого товару вимоги позивача про стягнення пені та інфляційних є необґрунтованими.

Виходячи з викладеного позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім медичних технологій "Південь" є необґрунтованими та такими у задоволені яких судом першої інстанції вірно відмовлено.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2014 року у справі № 910/17198/14 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім медичних технологій "Південь", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім медичних технологій "Південь" на рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2014 року у справі № 910/17198/14 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім медичних технологій "Південь" на рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2014 року у справі № 910/17198/14 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2014 року у справі № 910/17198/14 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/17198/14 повернути до суду першої інстанції.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді Р.І. Самсін

Є.Ю. Шаптала