Постанова

від 25.11.2014 по справі 804/14323/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 р. справа № 804/14323/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Крюкової О.В.

за участю сторін:

представника позивача Фролова І.І.

представника відповідача Копань А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Безпека Комплекс" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001552202 від 05.08.2014 р., -

ВСТАНОВИВ :

10 вересня 2014 року Приватне підприємство «Безпека Комплекс» (далі - ПП «Безпека Комплекс», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Верхньодніпровська ОДПІ, відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001552202 від 05.08.2014 року Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, на підставі якого Приватному підприємству «Безпека Комплекс» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 37985,00 грн., в тому числі за основним платежем 30388,00 грн., за штрафними санкціями - 7597,00 грн. (а.с. 3-9).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковою інспекцією була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ПП «Безпека Комплекс» по взаємовідносинам з ТОВ «Картал Голд» за січень 2014 року, за результатами якої складено акт, висновки якого щодо порушення позивачем норм податкового законодавства та заниження податку на додану вартість за перевіряємий період є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, без належного дослідження наданих позивачем до перевірки первинних документів, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення № 0001552202 від 05.08.2014 року, прийняте на підставі даного акту, є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2014 р. відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 1).

У судове засідання 25.11.2014 р. прибули представники позивача та представник відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві, скасувавши податкове повідомлення-рішення №0001552202 від 05.08.2014 року.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що з огляду на отриманий від ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м.Києві акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Картал Голд» щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Юрай» за січень 2014 року, проведеною перевіркою позивача не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Картал Голд», у зв'язку із чим встановлено завищенням позивачем податкового кредиту за рахунок включення до його складу сум ПДВ по господарським операціям з ТОВ «Картал Голд», чим порушення положення статті 198 Податкового кодексу України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, Приватне підприємство «Безпека Комплекс» зареєстровано 12.07.2005 року Криничанським районним управлінням юстиції Дніпропетровської області, код за ЄДРПОУ- 33611884.

Основним видом господарської діяльності ПП «Безпека Комплекс» за КВЕД-2010 є: діяльність приватних охоронних служб.

Відповідно до Ліцензії Серії АЕ №184771, виданої Міністерством внутрішніх справ України, ПП «Безпека Комплекс» має право надавати послуги з охорони власності та громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу платника податків ПП «Безпека Комплекс» Верхньодніпровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було направлено запит від 03.06.2014р. №3397/10/04-16-22-01 про надання копій документів по взаємовідносинам з ТОВ «Картал Голд» за період січень 2014 року.

У відповідь на зазначений запит позивачем супровідним листом №12 від 18.06.2014р. була надана на підтвердження взаємовідносин між ПП «Безпека Комплекс» та ТОВ «Картал Голд».

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 15.07.2014р. по 21.07.2014р. на підставі наказу від 15.07.2014р. №654, згідно п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України посадовою особою Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ПП «Безпека Комплекс» по взаємовідносинам з ТОВ «Картал Голд» за січень 2014 року, за результатами якої складено акт № 879/04-16-22-02/33611884 від 22.07.2014р.

Перевіркою встановлено порушення:

п. 198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 30388,00 грн., в тому числі: січень 2014 року - 30388,00 грн.

За результатами виявлених порушень податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001552202 від 05.08.2014 року, яким Приватному підприємству «Безпека Комплекс» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 37985,00 грн., в тому числі за основним платежем - 30388,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7597,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції Українита діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами та забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Як встановлено судом, під час проведення перевірки господарських відносин ПП «Безпека Комплекс» із ТОВ «Картал Голд» відповідачем брались до уваги договір надання послуг, податкові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, також використано бази даних податкової служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На підставі викладеного, суд робить висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Із наведеного випливає, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та як підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

Відповідно до змісту п.п. 201.4 та 201.8 ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у встановленому порядку. Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 01.11.2011 N 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за N 1333/20071 (далі - Порядок № 1379), податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до матеріалів справи предметом перевірки Приватного підприємства «Безпека Комплекс» були взаємовідносини із ТОВ «Картал Голд».

Судом встановлено, що між ПП «Безпека Комплекс» (Замовник) та ТОВ «Картал Голд» (Виконавець) 01 січня 2014 року було укладено договір про надання послуги реагування мобільної групи, предметом якого є надання послуг з реагування ГР Виконавця на тривожні повідомлення, що надійшли диспетчеру Виконавця від координатора (диспетчер Замовника уповноважений проводити подачу тривожних повідомлень і координувати дії з диспетчером Виконавця) Замовника на об'єкті: відокремлене приміщення, що охороняється замовником, обладнане технічними засобами охорони, які виведені на ПЦН (пульт централізованого нагляду) Замовника. Згідно умов договору виконавцем надаються послуги: а.) при подачі тривожного повідомлення, що надійшло диспетчеру виконавця від координатора Замовника, Виконавець зобов'язується: забезпечити терміновий виїзд і прибуття ГР (група реагування) на об'єкт, після чого здійснити відповідні обставинам дії, передбачені чинним законодавством України. При подачі тривожного повідомлення координатор Замовника зобов'язаний чітко вказати найменування об'єкта та адресу його розташування; б.) по прибуттю ГР на об'єкт забезпечити заходи, спрямовані на з'ясування та встановлення причини виклику ГР і повідомити про це за телефоном координатора замовника, а в екстреній ситуації - на припинення правопорушення, силами ГР здійснити адміністративне затримання правопорушника для подальшої передачі його правоохоронним органам; в.) при подачі заяви від Замовника, Виконавець зобов'язується виставити точку дислокації екіпажу ГР, в районі розташування об'єктів охорони Замовника, за плату згідно умов договору.

Також, 01.01.2014 р. між ПП «Безпека Комплекс» (Замовник) та ТОВ «Картал Голд» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг з охорони, за умовами якого виконавець надає послуги з забезпечення пропускного та внутрішнього режимів на об'єктах, які знаходяться під охороною замовника. Додатком №1 до договору визначено дислокацію об'єктів, які знаходяться під охороною.

За фактом виконання умов укладених договорів сторонами було складено Акт № 38 від 31.01.2014р. здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: послуг реагування ГР на тривожні повідомлення; точка дислокації екіпажу ГР, в районі дислокації об'єктів охорони та Акт №39 від 31.01.2014р. здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: послуг з забезпечення пропускного та внутрішнього режимів на об'єктах.

Розрахунки за виконання умов укладених договорів здійснено у безготівковій формі, про що свідчить звіт по рахунку та копії платіжних доручень, що містяться в матеріалах справи.

Окрім того, позивачем в підтвердження реальності виконання умов укладених договорів було надано Ліцензію Серії АЕ №284597, видану Міністерством внутрішніх справ України, на право ТОВ «Картал Голд» займатись охоронною діяльністю.

За виконанням умов договорів ТОВ «Картал Голд» було виписано на адресу позивача відповідні податкові накладні.

Також, судом встановлено, що згідно Договору про відступлення права вимоги від 03.03.2014р. ТОВ «Картал Голд» (первісний кредитор) передав ТОВ «Гелертер Інвестментс» (новий кредитор) право вимоги зобов'язання (в розмірі 95589,59 грн.), що належить первісному кредитору і став кредитором за Договором надання послуг з охорони від 01.01.2014р., укладеного між первісним кредитором та ПП «Безпека Комплекс», про що повідомлено позивача листом від 03.03.2014р.

Крім того, судом було досліджено надані позивачем докази реальності виконання ТОВ «Картал Голд» послуг реагування мобільної групи та послуги з забезпечення пропускного та внутрішнього режимів на об'єктах, а саме: договір позички транспортних засобів від 01.01.2014р., за умовами якого ПП «Безпека Комплекс» було прийнято від фізичної особи ОСОБА_3 у користування транспортні засоби (легкові автомобілі), штатний розклад ПП «Безпека Комплекс», згідно якого на підприємстві станом на 2014 рік рахується, зокрема: 3 начальники охорони, 71 охоронника, 16 водіїв, 4 оператори технічних засобів контролю на безпеку, 5 електромонтерів охоронно-пожежної сигналізації.

Як вбачається із акта перевірки № 879/04-16-22-02/33611884 від 22.07.2014р. висновки Верхньодніпровської ОДПІ зроблені з урахуванням акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Картал Голд» щодо господарських взаємовідносин із ТОВ «ЮРАЙ» за період з 01.01.2014р. по 31.01.2014р.» від 20.03.2014р. №146/26-56-22-01-03/37972852 яким зазначено про порушення ТОВ «Картал Голд» п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України - податкові зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинах з платниками податків за січень 2014 року підлягають зменшенню до 0; п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України - податковий кредит з ПДВ за січень 2014 року підлягає зменшенню до 0.

Слід зауважити, що висновки акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Картал Голд» щодо господарських взаємовідносин із ТОВ «ЮРАЙ» за період з 01.01.2014р. по 31.01.2014р.» від 20.03.2014р. №146/26-56-22-01-03/37972852 ґрунтуються на податковій інформації стосовно ТОВ «ЮРАЙ», викладеній у Довідці про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЮРАЙ», що виключає взаємопов'язаності та залежність інформації отриманої стосовно юридичної особи ТОВ «ЮРАЙ» та взаємовідносин позивача з ТОВ «Картал Голд» з приводу надання вище зазначених послуг.

Також суд зазначає, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчує факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження або не підтвердження господарських відносин між платниками податків, оскільки додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 № 236, чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, в якому не передбачено наявності висновку щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку.

Суд зазначає, що за результатами перевірки порушення під час оформлення позивачем податкових накладних не виявлено, досліджені судом податкові накладні оформленні у відповідності до вимог ст. 201 ПК України, МФУ від 01.11.2011 року №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядок заповнення податкової накладної», заповнені особою, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено залежності виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання та не встановлює обов'язку для підприємства здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

З огляду на підтвердження здійснення розрахунку із контрагентом за умовами договору, тобто списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг, що відповідачем не заперечується, у відповідності до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України платником податку набуто право на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Також, з огляду на підтвердження позивачем первинними документами реальності здійснення, описаних в Акті перевірки, операцій, суд не приймає до уваги посилання податкового органу на наявні відомості із баз даних із зазначенням даних стосовно контрагенту позивача, з урахуванням наступного.

Чинним законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Таким чином, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавленню платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Слід зауважити, що на момент здійснення господарських відносин позивача із ТОВ «Картал Голд», останній був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та є платником податку на додану вартість.

Згідно ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Висновки податкової не узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що документи, які були надані для перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій та право позивача на формування податкового кредиту, відсутності належних доказів правомірності прийнятого відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «Безпека Комплекс» про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001552202 від 05.08.2014 р. - підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - ПП «Безпека Комплекс» при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 182,70 грн., що документально підтверджується квитанцією № 121332.1.1 від 01.10.2014 р. (а.с. 2).

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 182,70 грн. підлягає поверненню.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 25 листопада 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 01 грудня 2014 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 69 - 71, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Приватного підприємства "Безпека Комплекс" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001552202 від 05.08.2014 р. - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001552202 від 05.08.2014 р. Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, на підставі якого Приватному підприємству "Безпека Комплекс" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 37985,00 грн., в тому числі за основним платежем - 30388,00 грн., за штрафними санкціями - 7597,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Безпека Комплекс" (код ЄДРПОУ 33611884; індекс 52381, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Червоний Яр, вулиця Миру, будинок 15) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 01 грудня 2014 року.

Суддя С. В. Прудник