cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/21625/14 10.12.14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кордекс Компані"
до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ЛІА" ЛТД в особі філії "Абсолют-Київ"
про стягнення 21466,86 грн.
Суддя Гулевець О.В.
Представники сторін :
Від позивача: Сергєєв П.О. (дов.)
Від відповідача: не з'явився
У судовому засіданні 10.12.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кордекс Компані" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ЛІА" ЛТД в особі філії "Абсолют-Київ" 21 466,86 грн. заборгованості за Договором поставки №1052/к від 01.10.2013р., з яких: основний борг у розмірі 19776,46 грн., 3% річних у розмірі 236,78 грн., інфляційні втрати у розмірі 1433,62 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2014р. порушено провадження у справі № 910/21625/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 05.11.2014р.
Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кордекс Компані" в судовому засіданні 05.11.2014р. надав суду документи по справі.
Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ЛІА" ЛТД в особі філії "Абсолют-Київ" у судове засідання 05.11.2014р. не з'явився, вимог ухвали Господарського суду м. Києва № 910/21625/14 від 10.10.2014р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2014р. розгляд справи 910/21625/14 відкладено на 26.11.2014р.
Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кордекс Компані" в судовому засіданні 26.11.2014р. надав суду свої додаткові письмові пояснення по справі, клопотання про продовження строку вирішення спору.
Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ЛІА" ЛТД в особі філії "Абсолют-Київ" у судове засідання 26.11.2014р. не з'явився, вимог ухвали Господарського суду м. Києва № 910/21625/14 від 10.10.2014р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2014р. продовжено строк вирішення спору у справі № 910/21625/14 на 15 (п'ятнадцять) днів та відкладено розгляд справи 910/21625/14 на 10.12.2014р.
10.12.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ЛІА" ЛТД в особі філії "Абсолют-Київ" надійшли документи по справі та відзив на позов.
Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кордекс Компані" в судовому засіданні 10.12.2014р. надав суду пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити з урахуванням додаткових письмових пояснень від 25.11.2014р.
Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ЛІА" ЛТД в особі філії "Абсолют-Київ" в судове засідання 10.12.2014р. не з'явився, проте від відповідача надійшли документи по справі та відзив на позов, в якому відповідач просить суд здійснювати розгляд справи без участі його представника.
Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 10.12.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
01.10.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кордекс Компані" як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ЛІА" ЛТД в особі директора філії "Абсолют-Київ" ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД Дренжика Валерія Вікторовича який діяв на підставі Довіреності № 46 від 14 травня 2013 р., виданого ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД, як покупцем, укладено Договір поставки №1052/к (надалі - Договір поставки), відповідно до умов якого постачання постачальником товарів здійснюється до супермаркетів торгівельної мережі філії "Абсолют-Київ" ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД, яка є відособленим підрозділом ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД, і не є юридичною особою. Згідно з Положенням про філію, останній доручено самостійно реалізовувати й купувати товари та мати рахунки в банку, що відповідає її статусу.
Відповідно до п. 1.1. Договору поставки, постачальник постачає і передає у власність покупцю, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями покупця та товаросупровідною документацією.
Згідно із п. 2.3. Договору поставки, постачальник поставляє товари разом з усією відповідною документацією (товарні, товарно-транспортні, видаткові накладні та податкові накладні; сертифікати якості, ветеринарні сертифікати, сертифікати відповідності, гігієнічні сертифікати (висновки), інструкції з використання, гарантійні сертифікати, тощо), яка вимагається відповідно до законодавства України для роздрібної реалізації товару.
Надані постачальником видаткові накладні повинні мати наступні обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце його складання; назву постачальника, від імені якого складено документ; зміст і об'єм господарської операції, одиницю її виміру; посаду осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що надають можливість ідентифікувати особу, яка приймала участь в господарській операції.
Ціна товару визначається на підставі узгодженої та підписаної сторонами Специфікації товару, що є невід'ємною частиною даного Договору, і може бути замінена за попереднім узгодженням сторін шляхом підписання нової редакції Специфікації. Сума поставленого товару міститься у товарних накладних, які складаються на підставі кількості -оставленого товару, як зазначено у транспортній (видатковій) накладній із відповідними можливими виправленнями, згідно актів розбіжностей (п. 3.1.).
Згідно із п. 3.2. Договору поставки, покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у п. 9.2 цього Договору протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з дня отримання товарів у супермаркеті "Абсолют" за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені транспортні, видаткові та податкові накладні на адресу покупця, яка вказана в п. 9.2 Договору. Якщо постачальник не надасть транспортні, видаткові та податкові накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів. Покупець має право не виконувати оплату за товари, якщо товарні накладні чи податкові накладні не відповідають вимогам, передбаченим законодавством, цим Договором, або містить помилки, розбіжності, доки помилки чи розбіжності не будуть виправлені. Покупець має право також затримати оплату за товар без застосування до нього будь-який санкцій у випадку наявності непогашеної заборгованості постачальника перед покупцем за надані на підставі відповідних договорів маркетингові або мерчандайзингові послуги - до моменту погашення такої заборгованості. Платіжне зобов'язання вважається виконаним покупцем після списання коштів з його банківського рахунку.
На виконання умов Договору поставки, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 32808,60 грн., що підтверджується видатковими накладними № 5161 від 26.11.2013р.; № 5163 від 26.11.2013р.; № 5171 від 27.11.2013р.; № 5172 від 27.11.2013р.; №5175 від 27.11.2013р.; № 5394 від 10.12.2013р.; № 5409 від 11.12.2013р.; № 5534 від 18.12.2013р.; № 5535 від 18.12.2013р.; № 6028 від 24.12.2013р.; № 6026 від 24.12.2013р.; №6047 від 25.12.2013р.; № 6049 від 25.12.2013р.; № 6050 від 25.12.2013р.; № 200 від 21.01.2014р.; № 286 від 28.01.2014р.; № 287 від 28.01.2014р.; № 478 від 11.02.2014р.; № 690 від 25.02.2014р.; № 691 від 25.02.2014р.; № 709 від 26.02.2014р.; № 702 від 26.02.2014р.; №697 від 26.02.2014р.; № 864 від 12.03.2014р.; № 865 від 12.03.2014р.; № 866 від 12.03.2014р.; № 867 від 12.03.2014р.; № 1213 від 08.04.2014р.; № 1214 від 08.04.2014р.; № 1215 від 08.04.2014р.; № 1328 від 15.04.2014р.; № 1625 від 06.05.2014р.; № 1626 від 06.05.2014р.; № 1829 від 20.05.2014р.; № 1827 від 20.05.2014р.; № 1828 від 20.05.2014р.; № 1817 від 20.05.2014р.; № 2051 від 03.06.2014р.; № 2052 від 03.06.2014р.; № 2053 від 03.06.2014р.; № 2054 від 03.06.2014р.; № 2055 від 03.06.2014р.; № 2241 від 17.06.2014р.
Відповідач здійснив оплату за поставлений товар частково в розмірі 10000,00 грн. та сторонами було проведено взаємозалік у розмірі 3032,14 грн. у зв'язку з чим, заборгованість відповідача по Договору поставки №1052/к від 01.10.2013р. становить 19776,46 грн.
Враховуючи те, що заборгованість за Договором поставки №1052/к від 01.10.2013р. у розмірі 19776,46 грн. відповідачем не погашена, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ЛІА" ЛТД в особі філії "Абсолют-Київ" 21 466,86 грн. заборгованості за Договором поставки №1052/к від 01.10.2013р., з яких: основний борг у розмірі 19776,46 грн., 3% річних у розмірі 236,78 грн., інфляційні втрати у розмірі 1433,62 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З матеріалів справи вбачається, що Договір поставки укладено з філією "Абсолют-Київ" ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД, що діяла в межах, наданих їй повноважень визначених Положенням філії та Довіреністю № 46 від 14 травня 2013 р., а спір у даній справі випливає саме з діяльності даної філії.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1).
Судом встановлено, що позивачем згідно наявних в матеріалах справи первинних документів поставлено відповідачу за Договором поставки №1052/к від 01.10.2013р. товар на загальну суму 32808,60 грн., однак відповідач, здійснив оплату за поставлений товар частково в розмірі 10000,00 грн. та сторонами було проведено взаємозалік у розмірі 3032,14 грн. Заборгованість відповідача по Договору поставки №1052/к від 01.10.2013р. на час звернення до суду з позовом складала 19776,46 грн.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Під час розгляду справи, з пояснень позивача та відзиву відповідача вбачається, що після порушення у справі відповідач здійснив погашення заборгованості у розмірі 14072,33 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку відповідача, здійснив повернення товару на загальну суму 5 590,11 грн., що підтверджується накладними на повернення товару №1269605 від 17.10.2014 р., №1269615 від 17.10.2014 р., №1269579 від 17.10.2014 р., №1269613 від 21.10.2014 р., № 1269613 від 21.10.2014р. та між сторонами проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 114,02 грн., що підтверджується Актом зарахування зустрічних однорідних вимог №КО-0002800 від 25.04.2014 р.
Згідно з п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України) зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи те, що сума заборгованості у розмірі 19776,46 грн. погашена відповідачем після порушення провадження у справі, суд припиняє провадження у справі №910/21625/14 в частині позовних вимог щодо стягнення 19776,46 грн., в зв'язку з, відсутністю предмету спору.
Враховуючи те, що відповідачем порушено зобов'язання в частині своєчасної оплати за поставлений товар, у зв'язку з чим, позивачем за Договором поставки №1052/к від 01.10.2013р. нараховані 3% річних у розмірі 236,78 грн. грн. та інфляційні втрати у розмірі 1433,62 грн.
Відповідач у відзиві на позов заперечив позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, посилаючись на те, що відповідно до п. 3.7. Договору поставки сторони погодили, що після повного розрахунку покупця з постачальником за поставлений ним товар, постачальник не має права вимагати від покупця сплати будь-яких штрафних санкцій (пені, відсотків, індексу інфляції) та компенсації збитків за несвоєчасне проведення платежів згідно з умовами даного Договору.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних та інфляційних втрат є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що питання щодо заборгованості у розмірі 19776,46 грн. вирішено сторонами після звернення позивача за захистом свого порушеного права та порушення провадження у справі, а також, беручи до уваги те, що позивач не позбавлений права, у порядку ст. 625 ЦК України, вимагати від відповіла відшкодування матеріальних втрат позивача, а саме 3% річних та інфляційних витрат, суд вважає вищезазначені заперечення відповідача безпідставними.
Суд перевіривши розрахунок 3% річних здійснений позивачем, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 236,73 грн.
Розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем є арифметично вірним, у зв'язку з чим, стягненню підлягають інфляційні втрати у розмірі 1433,62 грн.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги частково.
Оскільки заборгованість у розмірі 19776,46 грн. погашена після звернення позивача за захистом свого порушеного права та порушення провадження у справі та в іншій частині позовні вимоги задоволено частково, судовий збір у розмірі 1825,29 грн. за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Провадження у справі №910/21625/14 в частині стягнення 19776,46 грн. заборгованості на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинити.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ЛІА" ЛТД (93600, Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Станиця Луганська, вул. Леніна, будинок 53, код ЄДРПОУ 20163224) в особі філії "Абсолют-Київ" Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ЛІА" (04205, м. Київ, проспект Оболонський, будинок 32-Б, код 37298071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кордекс Компані" (02125, м. Київ, вул. Старосільська, будинок 1-Е, код ЄДРПОУ 38133799) 1433 (одну тисячу чотириста тридцять три) грн. 62 коп. - інфляційних втрат, 236 (двісті тридцять шість) грн. 73 коп. - 3 % річних, 1825 (одну тисячу вісімсот двадцять п'ять) грн. 29 коп. - судового збору.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 15.12.2014р.
Суддя О.В. Гулевець
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2014 |
Оприлюднено | 19.12.2014 |
Номер документу | 41948710 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Гулевець О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні