Рішення

від 10.12.2014 по справі 910/23113/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23113/14 10.12.14 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРДОБА АЕТ УКРАЇНА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАКТІКЕР УКРАЇНА»

про стягнення заборгованості в розмірі 491 150 гривень 03 копійки

Представники:

від Позивача: Собко Л.В. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРДОБА АЕТ УКРАЇНА» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАКТІКЕР УКРАЇНА» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 491 150 гривень 03 копійки.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 26.12.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРДОБА АЕТ УКРАЇНА» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАКТІКЕР УКРАЇНА» (Практікер) було укладено Договір про умови №088821, що регулює спеціальні умови поставок товарів Практікер Постачальником та надання послуг Постачальнику з боку Практікер на основі Договору купівлі - продажу та Договору про Умови, укладеного між Сторонами. Як зазначає Позивач, на підставі Договору №088821 від 26.12.2011 року та видаткових накладних у період з 31.03.2014 року по 25.06.2014 року ним було поставлено Відповідачу Товар на суму в розмірі 477 720 гривень 87 копійок, проте Відповідач здійснив часткову оплату за вказаний Товар. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРДОБА АЕТ УКРАЇНА» в розмірі 460 057 гривень 70 копійок. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАКТІКЕР УКРАЇНА» 3% річних у розмірі 2 505 гривень 45 копійок, інфляційні в розмірі 18 566 гривень 53 копійки, пеню в розмірі 20 352 гривні 13 копійок.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.10.2014 р. порушено провадження у справі № 910/23113/14, судове засідання призначено на 12.11.2014 р.

11.11.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю уповноваженого представника бути присутнім в судовому засіданні.

В судове засідання 12.11.2014 року представники сторін не з'явились, представник Відповідача про поважні причини неявки суд не повідомив. Представники сторін вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 24.10.2014 року не виконали.

Суд на місці ухвалив - задовольнити клопотання Позивача про відкладення розгляду справи.

Крім того, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Позивача надати належним чином засвідчені копії видаткових накладних, відповідно до яких розраховано суму основної заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2014 року відкладено розгляд справи на 26.11.2014 року, у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження по справі, клопотанням Позивача про відкладення розгляду справи, витребуванням додаткових доказів по справі.

26.11.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку із частковим погашенням Відповідачем основного боргу, в якій просить Суд стягнути основний борг в розмірі 142 687 гривень 01 копійку, 3% річних в розмірі 2 505 гривень 45 копійок, інфляційні в розмірі 18 566 гривень 53 копійок, пеню в розмірі 20 352 гривень 13 копійок, суму судового збору в розмірі 10 014 гривень 93 копійки, яка прийнята судом до розгляду.

26.11.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки ведуться переговори щодо врегулювання спору мирним шляхом.

В судове засідання 26.11.2014 року з'явився представник позивача, надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав зменшені позовні вимоги та доводи позовної заяви. Крім того, представник позивача підтримав клопотання про відкладення розгляду справи та зазначив, що сторони дійсно ведуть переговори щодо врегулювання спору мирним шляхом. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд на місці ухвалив - задовольнити клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, Ухвалою Господарського суду міста Києві від 26 листопада 2014 року відкладено розгляд справи на 10 грудня 2014 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, задоволенням клопотання Позивача про відкладення розгляду справи.

10.12.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог 2, у зв'язку із частковим погашенням Відповідачем основного боргу, в якій просить Суд стягнути основний борг в розмірі 10 гривень 00 копійок, 3% річних в розмірі 2 505 гривень 45 копійок, інфляційні в розмірі 4 494 гривень 55 копійок, пеню в розмірі 5 000 гривень 00 копійок, суму судового збору в розмірі 10 014 гривень 93 копійки, яка прийнята судом до розгляду.

10.12.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надішли документи на виконання вимог Ухвали Господарського суду міста Києва від 12.11.2014 року.

В судовому засіданні 10 грудня 2014 року представник Позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав зменшені позовні вимоги від 10.12.2014 року та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 26.11.2014 року у справі № 910/23113/14.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр», місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАКТІКЕР УКРАЇНА» є 02002, м.Київ, ВУЛИЦЯ ОКІПНОЇ РАЇСИ, будинок 8-Б, 2 поверх.

Суд зазнає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/23113/14 направлялись за цією ж адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАКТІКЕР УКРАЇНА».

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 10 грудня 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

26 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРДОБА АЕТ УКРАЇНА» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАКТІКЕР УКРАЇНА» (Практікер) було укладено Договір про умови №088821, що регулює спеціальні умови поставок товарів Практікер Постачальником та надання послуг Постачальнику з боку Практікер на основі Договору купівлі - продажу та Договору про Умови, укладеного між Сторонами.

Відповідно до п. 4 Договору строк платежу складає 90 днів.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що на виконання умов Договору про умови №088821 від 26.12.2011 року на підставі видаткових накладних у період з 31.03.2014 року по 25.06.2014 року ним було поставлено Відповідачу Товар на загальну суму в розмірі 477 720 гривень 87 копійок, проте Відповідач здійснив часткову оплату за вказаний Товар та розмір заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРДОБА АЕТ УКРАЇНА» складає 10 гривень 00 копійок з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 10.12.2014 року. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору поставки, Позивач з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 10.12.2014 року просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАКТІКЕР УКРАЇНА» 3% річних у розмірі 2 505 гривень 45 копійок, інфляційні в розмірі 4 494 гривень 55 копійок, пеню в розмірі 5 000 гривень 00 копійок.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРДОБА АЕТ УКРАЇНА» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору про умови №088821 від 26.12.2011 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про умови №088821 від 26.12.2011 року Позивачем у період з 31.03.2014 року по 25.06.2014 року було поставлено Покупцю товар, а Покупець в свою чергу прийняв вказаний Товар, що підтверджується відповідними видатковими накладними на загальну суму в розмірі 477 720 гривень 87 копійок, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Як встановлено Судом, Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, в тому числі й після порушення провадження у справі №910/23113/14, тобто своїми конклюдентними діями підтвердив факт наявності боргу, та заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАКТІКЕР УКРАЇНА» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРДОБА АЕТ УКРАЇНА» за Договором №088831 від 26.12.2011 року становить 10 гривень 00 копійок.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 10 гривень 00 копійок - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 29.06.2014 р. по 10.10.2014 р. у розмірі 2 505 гривень 45 копійок та інфляційні за період серпень 2014 р. - вересень 2014 р. у розмірі 4 494 гривень 55 копійки.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за отриманий товар за Договором про умови №088821 від 26.12.2011 року за загальний період прострочки з 29.06.2014 р. по 10.10.2014 р. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 3% річних у розмірі 2 505 гривень 41 копійки, як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання Відповідачем його грошового зобов'язання за загальний період з 29.06.2014 року по 10.10.2014 року, у зв»язку з невірним розрахунком Позивача.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов»язання в зв»язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних за період серпень 2014 року - вересень 2014 року у розмірі 4 494 гривень 55 копійок підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов»язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)

Листом Верховного Суду України від 03.04.97 р. № 62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» зазначено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Так, позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних за серпень 2014 року за видатковими накладними, строк оплати за якими настав 30.08.2014 року, та за вересень 2014 року в розмірі 517 гривень 36 копійок за видатковими накладними, строк оплати за якими настав 24.09.2014 року, задоволенню не підлягають, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, Позивач нарахував суми інфляційних за періоди прострочки виконання зобов'язань, менші за 15 днів (півмісяця), в той час як інфляція є девальвацією грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, що збільшує суму основного боргу, який повинен існувати протягом місячного періоду прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання.

Таким чином, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов»язання в зв»язку з девальвацією грошової одиниці України, підлягають лише частковому задоволенню за вересень 2014 року у розмірі 3 119 гривень 99 копійок за видатковими накладними, строк оплати за якими настав 30.08.2014 року у зв»язку з невірним розрахунком Позивача.

Також Позивач з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 10.12.2014 року просив стягнути з Відповідача на його користь пеню у розмірі 5000 гривень 00 коп.

Згідно приписів ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких підстав, Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині нарахування суми пені у заявленому Позивачем розмірі 5 000 гривень 00 копійок за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 28.07.2014 року по 10.10.2014 року, оскільки відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАКТІКЕР УКРАЇНА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРДОБА АЕТ УКРАЇНА» підлягає стягненню основний борг у розмірі 10 гривень 00 копійок, інфляційні в розмірі 3 119 гривень 99 копійки, 3% річних в розмірі 2 505 гривень 41 копійка та пеня в розмірі 5000 гривень 00 копійок.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРДОБА АЕТ УКРАЇНА» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАКТІКЕР УКРАЇНА» (02002, м.Київ, ВУЛИЦЯ ОКІПНОЇ РАЇСИ, будинок 8-Б, 2 поверх, Ідентифікаційний код юридичної особи 33938302) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРДОБА АЕТ УКРАЇНА» (02154, м.Київ, ПРОСПЕКТ ВОЗЗ'ЄДНАННЯ, будинок 21, Ідентифікаційний код юридичної особи 37450887) заборгованість у розмірі 10 (десять) гривень 00 копійок, 3% річних у розмірі 2 505 (дві тисячі п'ятсот п'ять) гривень 41 (сорок одну) копійку, інфляційні у розмірі 3 119 (три тисячі сто дев'ятнадцять) гривень 99 (дев'яносто дев'ять) копійок, пеню у розмірі 5000 (п»ять тисяч) гривень 00 копійок та судовий збір у розмірі 10 002 (десять тисяч дві) гривні 15 (п'ятнадцять) копійок.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРДОБА АЕТ УКРАЇНА» (02154, м.Київ, ПРОСПЕКТ ВОЗЗ'ЄДНАННЯ, будинок 21, Ідентифікаційний код юридичної особи 37450887) на користь Державного бюджету України недоплачений судовий збір у розмірі 29 (двадцять дев'ять) гривень 64 (шістдесят чотири) копійки.

5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 12 грудня 2014 року.

Суддя О.В. Чинчин