Постанова

від 10.11.2014 по справі 826/13995/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 листопада 2014 року № 826/13995/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРЛАЙТ» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11 вересня 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «МИРЛАЙТ» (далі - ТОВ «МИРЛАЙТ», позивач) з адміністративним позовом про:

- визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач) по:

1) проведенню зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРЛАЙТ», результати якої оформлені Актом «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРЛАЙТ» (ЄДРПОУ 38409363) щодо підтвердження господарських відносин з підприємствами - контрагентами за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р., їх реальності та повноти відображення в обліку» від 25.07.2014 р. № 413/26-53-22-05-17/38409363;

2) складанню Акта «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРЛАЙТ» (ЄДРПОУ 38409363) щодо підтвердження господарських відносин з підприємствами - контрагентами за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р., їх реальності та повноти відображення в обліку» від 25.07.2014 р. № 413/26-53-22-05-17/38409363;

3) проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРЛАЙТ», результати якої оформлені Актом «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРЛАЙТ» (ЄДРПОУ 38409363) щодо підтвердження господарських відносин з підприємствами - контрагентами за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р., їх реальності та повноти відображення в обліку» від 25.07.2014 р. № 413/26-53-22-05-17/38409363;

- зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме:

1) вилучити з інформаційної системи «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі Акта «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРЛАЙТ» (ЄДРПОУ 38409363) щодо підтвердження господарських відносин з підприємствами - контрагентами за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р., їх реальності та повноти відображення в обліку» від 25.07.2014 р. № 413/26-53-22-05-17/38409363;

2) відновити в інформаційній системі «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю «МИРЛАЙТ» у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період діяльності з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р.;

- встановлення для ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві строку на виконання рішення суду по даному адміністративному позову 5 (п'ять) робочих днів з дати набрання ним законної сили та зобов'язання ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві подати до Окружного адміністративного суду м. Києва у строк 5 (п'ять) робочих днів з дати набрання ним законної сили звіт про виконання судового рішення по даному адміністративному позову.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що йому, в порушення вимог чинного законодавства, запити про надання інформації не надсилалися, що виключало право контролюючого органу на проведення зустрічної звірки, а її проведення без співставлення належних бухгалтерських документів позивача з відповідними первинними документами контрагентів свідчить про протиправність такої звірки.

За вказаних обставин, дії по проведенню зустрічної звірки та - складанню акта про неможливість проведення зустрічної звірки, на переконання позивача, є протиправними.

Також, позивач вважає, що під час здійснення заходів з метою проведення зустрічної звірки відповідачем фактично вчинені дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання, за результатами яких і складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки, що є також протиправним.

Також, на думку позивача, висновки ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, щодо неправомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з вказаними у акті перевірки контрагентами за перевіряємий період, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу зняття податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Окрім цього, позивач зазначає, що результати зустрічної звірки суб'єкта господарювання враховуються в результатах перевірки платника податків органом ДПС - ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки, однак не можуть бути підставою для внесення змін в систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, а тому внесення контролюючим органом даних ТОВ «МИРЛАЙТ» згідно Акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРЛАЙТ» (ЄДРПОУ 38409363) щодо підтвердження господарських відносин з підприємствами - контрагентами за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р., їх реальності та повноти відображення в обліку» від 25.07.2014 р. № 413/26-53-22-05-17/38409363 до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» є протиправним. Як наслідок, інформація, внесена на підставі вказаного вище акту, підлягає вилученню, а показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ - відновленню.

Крім того, позивач вважає, що з метою контролю, суб'єкт владних повноважень має в п'ятиденний термін з дати набрання рішенням суду законної сили виконати його та відзвітувати суду про його виконання.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги повністю підтримали та просили їх задовольнити.

Контролюючий орган подав заперечення на позовну заяву, в яких зазначає, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені податковим законодавством, відповідні дії по складанню акту ґрунтувалися на вимогах закону.

В наданих запереченнях відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання 29.10.2014 р. представника позивача, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МИРЛАЙТ» (код за ЄДРПОУ 38409363) зареєстроване 05.03.2013 р. Запорізьким міським управлінням юстиції за № 10671020000018819. Місцезнаходження вказаного товариства: 02125, м. Київ, вулиця Запорожця, будинок 15, квартира 61.

ТОВ «МИРЛАЙТ» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 06.03.2013 р. за № 26531341952 та станом на момент складання акту перебувало на обліку в ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200122789 від 16.04.2013 р. ТОВ «МИРЛАЙТ» є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 384093626538). Анульовано 24.06.2014 р. у зв'язку із ліквідацією за власним бажанням.

ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві здійснено заходи щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «МИРЛАЙТ» (код за ЄДРПОУ 38409363), за результатами якої складено Акт від 25.07.2014 р. № 413/26-53-22-05-17/38409363 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРЛАЙТ» (ЄДРПОУ 38409363) щодо підтвердження господарських відносин з підприємствами - контрагентами за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р., їх реальності та повноти відображення в обліку» (далі - Акт № 413/26-53-22-05-17/38409363).

Вказаною звіркою встановлено, що фінансово-господарські операції, що задекларовані ТОВ «МИРЛАЙТ» (код за ЄДРПОУ 38409363) за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р. мають ознаки безтоварних та направлені на штучне формування податкового кредиту по податку на додану вартість та собівартість придбаних та реалізованих товарів по податку на прибуток для ТОВ «Епіцентр К» (ЄДРПОУ 32490244).

Як наслідок, за висновками контролюючого органу: не підтверджено реальності здійснення господарських операцій ТОВ «МИРЛАЙТ» (код за ЄДРПОУ 38409363) щодо підтвердження господарських відносин з підприємствами-контрагентами за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р., їх реальності та повноти відображення в обліку.

За результатами звірки контролюючим органом також зроблено висновок про:

- відсутність руху активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції;

- відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутність кваліфікованого персоналу, при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою; відсутність основних фондів (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі власні чи орендовані сільськогосподарські угіддя, транспортні засоби, спеціальна техніка, приміщення для зберігання товарів.

Крім того, платник не знаходиться за місцезнаходженням (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень.

Незгода з діями відповідача по проведенню зустрічної звірки, по складанню акту про неможливість проведення зустрічної звірки, по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки та необхідністю вчинення відповідачем певних дій обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд частково погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРЛАЙТ», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі по тексту нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З приписів пункту 61.1 статті 61 ПК України встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Статтею 72 ПК України визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, у тому числі, інформація про фінансово-господарські операції платників податків, та інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Зустрічна звірка є однією із складових інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Пунктом 73.5 статті 73 ПК України визначено, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок на момент виникнення спірних правовідносин визначений Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (далі - Порядок № 1232).

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку № 1232 зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

В силу пункту 2 цього Порядку зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Пунктом 7 Порядку № 1232 визначено, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби, розроблені та затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з пунктом 2.1 Методичних рекомендацій для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, в тому числі відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т. ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т. ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС (пункт 2.2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до п. 3.1. Методичних рекомендацій з метою проведення зустрічної звірки орган ДПС, що ініціює проведення такої звірки (далі - орган ДПС - ініціатор) надсилає органу ДПС, на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання (далі - орган ДПС - виконавець), Запит про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання за допомогою Інформаційної системи «Зустрічні звірки» (далі - ІС «Зустрічні звірки»).

Зустрічна звірка може бути проведена органом ДПС - ініціатором самостійно у разі коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому самому органі ДПС, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Аналогічні положення містяться і в пункті 3 Порядку № 1232.

Згідно з пунктом 3.2 Методичних рекомендацій з метою спрощення процедури проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання (особливо тих, які віднесені до категорії великих платників податків) за наявності інформації, зазначеної у запиті органу ДПС - ініціатора, та її документального підтвердження, орган ДПС - виконавець протягом трьох робочих днів проводить на їх підставі зустрічну звірку та складає Довідку про результати проведення зустрічної звірки відповідно до підпункту 4.6 пункту 4 Методичних рекомендацій.

При цьому інформація на запит та її документальне підтвердження можуть бути наявними в органі ДПС - виконавця у зв'язку із направленням суб'єктом господарювання за місцем реєстрації інформації відповідно до вимог статей 72 та 73 глави 7 розділу II та інших норм Кодексу, за результатами попередньо проведених звірок (перевірок) та отриманих відповідних документів суб'єкта господарювання тощо.

У разі відсутності в органі ДПС - виконавця запитуваної інформації та її документального підтвердження, такий орган протягом 2-х робочих днів з дня отримання запиту надсилає завірений печаткою Запит про надання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному (уповноваженому) представникові під розписку. Такий запит реєструється як вихідна кореспонденція у загальному порядку.

Вказане знаходиться у повній відповідності з вимогами пункту 4 Порядку № 1232.

Пунктом 3.3 Методичних рекомендацій передбачено, що обов'язок здійснення відповідних заходів (направлення запитів, повторних запитів, здійснення моніторингу відповідей, що надходять, тощо) з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення зустрічних звірок, у тому числі і по ланцюгу проходження ТМЦ (робіт, цінних паперів, нематеріальних активів тощо) покладається на орган ДПС - ініціатора. При цьому обов'язок направлення запиту на адресу суб'єкта господарювання та забезпечення проведення зустрічної звірки покладається на орган ДПС - виконавця, в якому такий суб'єкт господарювання перебуває на обліку (крім випадків, визначених у абзаці шостому п. 3.1 Методичних рекомендацій).

Відповідно до пункту 4.5 Методичних рекомендацій при отриманні від суб'єкта господарювання (у встановлений статтею 73 Кодексу термін) інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження відповідальний підрозділ проводить зустрічну звірку суб'єкта господарювання протягом 3 робочих днів з дня, наступного за днем отримання такої інформації та її документального підтвердження.

При цьому, відповідно до пункту 4.4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Отже, зустрічна звірка може бути проведена контролюючим органом або у разі надходження запиту на її проведення від іншого контролюючого органу, або за власною ініціативою.

При цьому, у разі проведення звірки за власною ініціативою платник податків та суб'єкт господарювання з яким проводиться звірка мають перебувати на обліку в одному органі державної податкової служби або в межах одного населеного пункту.

Суд звертає увагу на той факт, що вищевказані норми не визначають як підставу проведення звірки - направлення запиту платнику податку.

Як встановлено під час розгляду справи, відповідачем було здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача, за результатами якої ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 25.07.2014 р. № 413/26-53-22-05-17/38409363 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРЛАЙТ» (ЄДРПОУ 38409363) щодо підтвердження господарських відносин з підприємствами - контрагентами за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р., їх реальності та повноти відображення в обліку».

Також встановлено, що зустрічна звірка позивача, який перебуває на податковому обліку у відповідача, здійснювалася контролюючим органом за власною ініціативою та на підставі отриманої в установленому законом порядку інформації (акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СЕТМАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 38388380) від 29.05.2014 р. № 1511/26-55-22-07/38388380 та акт про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АДЦ» (код ЄДРПОУ 36469326) від 11.04.2014 р. № 209/10-06-22-01/36469326) та виявленню фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства.

Результати звірки оформлені відповідно до приписів пункту 4.4 Методичних рекомендацій.

Зі змісту викладеного випливає, що дії по проведенню зустрічної звірки та дії по оформленню результатів зустрічної звірки актом про неможливість проведення зустрічної звірки не створюють будь-яких правових наслідків для позивача та віднесені до компетенції відповідача. Проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору контролюючим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.

Як випливає зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Таким чином, оскільки дії з проведення зустрічних звірок та зі складення зазначених актів не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, та враховуючи, що контролюючий орган має законодавчо визначене право на проведення таких звірок, то дії по проведенню зустрічної звірки та дії по складанню акта про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть вважатись протиправними.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України в своїй постанові від 28.08.2014 р. у справі № К/800/35272/14, від 18.06.2014 р. № К/800/10170/13 та ін.

За вказаних обставин, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог стосовно визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по проведенню зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРЛАЙТ», результати якої оформлені Актом «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРЛАЙТ» (ЄДРПОУ 38409363) щодо підтвердження господарських відносин з підприємствами - контрагентами за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р., їх реальності та повноти відображення в обліку» від 25.07.2014 р. № 413/26-53-22-05-17/38409363 та по складанню Акта «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРЛАЙТ» (ЄДРПОУ 38409363) щодо підтвердження господарських відносин з підприємствами - контрагентами за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р., їх реальності та повноти відображення в обліку» від 25.07.2014 р. № 413/26-53-22-05-17/38409363.

Позовна вимога стосовно визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРЛАЙТ», результати якої оформлені Актом «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРЛАЙТ» (ЄДРПОУ 38409363) щодо підтвердження господарських відносин з підприємствами - контрагентами за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р., їх реальності та повноти відображення в обліку» від 25.07.2014 р. № 413/26-53-22-05-17/38409363 є аналогічною позовній вимозі про визнання протиправними дій відповідача по проведенню зустрічної звірки, яка також до задоволення не підлягає.

У той же час, суд зазначає, що висновки податкових перевірок (звірок) можуть бути відображені контролюючим органом у даних обліку платника податків (картках особового рахунку, інформаційних базах співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань, тощо).

З 01 січня 2013 року на підставі наказу ДПС України «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий Блок» від 24 грудня 2012 року № 1197 введено в експлуатацію ІС «Податковий блок».

Відповідно до п. 2.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України від 31.10.2012 р. № 948, після впровадження підсистеми «Податковий аудит» системи «Податковий блок» форми, передбачені додатками 1 - 9 до Методичних рекомендацій, а також передбачені Методичними рекомендаціями документи складаються, ведуться та накопичуються в електронному вигляді в підсистемі «Податковий аудит» системи «Податковий блок».

Працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС «Аудит» (підсистеми «Податковий аудит» системи «Податковий блок» - після її впровадження) на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок (при направленні повідомлення платнику податків про початок документальної планової (невиїзної позапланової) перевірки, оформленні направлення на проведення перевірки, реєстрації акта (довідки) перевірки (звірки), інших складених актів (довідок), прийнятті та направленні податкового повідомлення-рішення, складанні протоколів про адміністративне правопорушення тощо - в день вчинення відповідних дій, адміністративного або судового оскарження грошового зобов'язання, визначеного у прийнятих податкових повідомленнях-рішеннях - в день отримання відповідних документів або отримання інформації в установленому порядку (до підсистеми «Податковий аудит» системи «Податковий блок» додатково вноситься: наказ про проведення перевірки; протокол засідання постійної комісії із розгляду спірних питань, заперечення до акта перевірки, висновок і відповіді на такі заперечення; додатково приєднуються акти в електронному вигляді з усіма передбаченими додатками, інші визначені підсистемою дані).

У випадку якщо перевірку здійснювали (очолювали) працівники іншого органу ДПС, такими працівниками забезпечується складання та надання не пізніше наступного робочого дня органу ДПС, де на обліку перебуває платник податків, необхідної інформації для внесення до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС «Аудит» (підсистеми «Податковий аудит» системи «Податковий блок» - після її впровадження) та інших баз даних органів ДПС.

Відповідні підрозділи органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, забезпечують внесення до інформаційних баз даних відповідної інформації та даних не пізніше наступного робочого дня з дня отримання, а також вжиття заходів щодо своєчасного погашення платником податків донарахованих перевіркою сум податкових зобов'язань із відповідним повідомленням органу ДПС, що здійснював (очолював) перевірку, про результати апеляційного узгодження, а також повноту і своєчасність їх сплати.

На підставі проведених перевірок підрозділи органу ДПС, який проводив (очолював) перевірку, узагальнюють інформацію про виявлені схеми ухилень від оподаткування або мінімізації податкових зобов'язань (у випадку їх виявлення) та вносять їх до АС «Реєстр схем і елементів ухилення».

Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до п. п. 54.1, 54.3 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Отже, висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений контролюючим органом після визначення платником податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Вказана правова позиція узгоджується з постановою Вищого адміністративного суду України у справі № К/800/51574/13 від 13.03.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач фактично провів перевірку платника податку - ТОВ «МИРЛАЙТ» (ЄДРПОУ 38409363), про що свідчить зміст Акту № 413/26-53-22-05-17/38409363, використавши при цьому інформацію, викладену в актах його контрагентів (акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СЕТМАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 38388380) від 29.05.2014 р. № 1511/26-55-22-07/38388380, акт про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АДЦ» (код ЄДРПОУ 36469326) від 11.04.2014 р. № 209/10-06-22-01/36469326), у зв'язку із незнаходження їх за податковою адресою.

Будь-які первинні фінансово-господарські документи не досліджувалися.

За результатами такої перевірки на думку контролюючого органу не підтверджено реальності здійснення господарських операцій ТОВ «МИРЛАЙТ» (код за ЄДРПОУ 38409363) щодо підтвердження господарських відносин з підприємствами-контрагентами за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р., їх реальності та повноти відображення в обліку.

Як було встановлено під час розгляду вказаної справи дані акту про неможливість проведення зустрічної звірки були внесені до інформаційних систем державної податкової служби.

Водночас, жодних податкових повідомлень-рішень контролюючим органом не виносилося.

При вирішенні даної справи, суд враховує також правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Під час розгляду вказаної справи ТОВ «МИРЛАЙТ» в підтвердження правомірності виникнення податкових зобов'язань та формування податкового кредиту за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р. надано копії первинних документів фінансово-господарської діяльності позивача з його контрагентами, які не досліджувалися відповідачем та не були враховані ним при зменшені сум податкового кредиту та податкового зобов'язання.

Водночас, суд зазначає, що незнаходження контрагентів за місцезнаходженням, порушення норм податкового законодавства не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість та формування витрат з податку на прибуток підприємств у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження цьому, оскільки ПК України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит та на формування витрат в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Саме така позиція Вищого адміністративного суду України викладена в ухвалах від 19 червня 2013 року у справі № К/9991/63643/12 та від 30 січня 2014 року у справі № К/800/29212/13.

У той же час, як зазначалося вище, відповідач, без дослідження первинних фінансово-господарських документів, свої висновки обґрунтовував наявною податковою інформацією, а тому доводи контролюючого органу в обґрунтування своєї позиції є припущеннями, які не доведено належними доказами.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Відтак, внесення інформації на підставі акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРЛАЙТ» (ЄДРПОУ 38409363) щодо підтвердження господарських відносин з підприємствами - контрагентами за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р., їх реальності та повноти відображення в обліку» від 25.07.2014 р. № 413/26-53-22-05-17/38409363 в ІС «Податковий Блок» у спірних правовідносинах буде порушувати принцип добросовісності платника податку, який передбачає законність його дій у сфері податкових відносин доки це не спростовано в порядку, встановленому ПК України.

А тому, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві:

- вилучити з інформаційної системи «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі Акта «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРЛАЙТ» (ЄДРПОУ 38409363) щодо підтвердження господарських відносин з підприємствами - контрагентами за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р., їх реальності та повноти відображення в обліку» від 25.07.2014 р. № 413/26-53-22-05-17/38409363;

- відновити в інформаційній системі «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю «МИРЛАЙТ» у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період діяльності з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанова суду складається, в тому числі, з встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

Оскільки постанова суду вимагає вчинення певний дій, рішення суду ухвалене не на користь суб'єкта владних повноважень - відповідача у справі, суд вважає за необхідне встановити відповідачу строк для подання звіту про виконання постанови - п'ять робочих днів з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічній, повній та об'єктивній оцінці всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 29,23 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254, ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРЛАЙТ» задовольнити частково.

2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві вилучити з інформаційної системи «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі Акта «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРЛАЙТ» (ЄДРПОУ 38409363) щодо підтвердження господарських відносин з підприємствами - контрагентами за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р., їх реальності та повноти відображення в обліку» від 25.07.2014 р. № 413/26-53-22-05-17/38409363.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві відновити в інформаційній системі «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю «МИРЛАЙТ» у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період діяльності з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р.

4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві в порядку ч. 1 ст. 267 КАСУ подати звіт про виконання даного судового рішення упродовж п'яти робочих днів з дня набрання ним законної сили.

5. В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРЛАЙТ» відмовити.

6. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРЛАЙТ» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 29,23 грн. (двадцять дев'ять гривень 23 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко