Ухвала

від 18.12.2014 по справі 826/9123/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9123/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

18 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Югов і Д» про зупинення видаткових операцій шляхом накладення адміністративного арешту, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2014 року Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Югов і Д» про зупинення видаткових операцій шляхом накладення адміністративного арешту.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року подання залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення даного подання.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Югов і Д» є юридичною особою, яка зареєстрована 16.10.2007 року за кодом в ЄДР 35507133 та знаходиться за адресою 03680, м. Київ, пров. Бородянський, 3.

Податкова інспекція звернулася з даним поданням до суду, обгрунтовуючи його тим, що товариством було недопущено співробітків ДПІ до перевірки за наявності підстав для її проведення та відмовлено у її проведенні.

Відмовляючи у задоволенні даного подання суд першої інстанції виходив з того, що вимоги подіткового органу є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 19-1.1.21. Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, зокрема: організовують роботу та здійснюють контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку.

Відповідно до п.п. 20.1.31. Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

Підпунктом 20.1.32. Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Крім того, відповідно до п. 89.4. Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Відповідно до положень п. 91.4. Податкового кодексу України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Наведеними нормами, з урахуванням ч. 2 ст. 19 Конституції України, визначено вичерпний перелік випадків та обставин, з яких контролюючий орган може правомірно вимагати зупинення видаткових операцій по рахункам платника податків.

Відповідно до п.п. 94.2.3. Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з п. 94.6. Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

З урахуванням наведеного та враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 78.1.1. Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом першої інстанції було встановлено, що 04.03.2014 року ДПІ сформовано запит на адресу товариства щодо надання пояснень та їх документального підтвердження щодо формування податкового кредиту з ПДВ та відображення даних операцій в складі витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Старсервіс» (код з ЄДР 38292311).

Відповідно до даних з ЄДР ТОВ «Старксервіс» припинено як юридичну особу 20.05.2014 року.

Вказаний запит отриманий товариством 06.03.2014 року, що підтверджується органом поштового зв'язку (а.с. 6).

У матеріалах справи відсутні документально підтверджені відомості про надання відповіді на вказаний запит.

Надалі, на підставі п.п. 78.1.1., 81.1, п. 82.2. Податкового кодексу України ДПІ прийнято наказ № 1101 від 20.06.2014 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Югов і Д» за взаємовідносинами з ТОВ «Старксервіс» за період травень - листопад 2013 року тривалістю 5 робочих днів з 25.06.2014 року.

Згідно з п. 78.4. Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У свою чергу п. 78.5. Податкового кодексу України встановлено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Так, згідно з положенням п. 81.1. Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Пунктом 81.2. Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

При цьому, судом першої інстанції було встановлено, що 25.06.2014 року ДПІ складено два акти: № 212/22-01 про відмову у допуску до проведення перевірки та № 211/22-01 про відмову у підписанні направлення та отримання копії наказу.

У вказаних актах зазначено, що юрист товариства відмовив у допуску до проведення перевірки та надання документів на перевірку, відмовився отримувати наказ та отримувати направлення, у тому числі вказані акти.

При цьому, у судовому засіданні представник ДПІ зазначив в контексті наведеного, що вказана особа представилась юристом, але повноваження цієї особи не вдалося з'ясувати у зв'язку з тим, що зазначена особа не надала будь-яких документів з цього приводу.

У той же час, керівник товариства у запереченнях на подання та у судовому засіданні зазначив, що інспектор ДПІ до неї та до її співробітників 25.06.2014 року не звертався, жодних документів не надавав.

Між тим, судом першої інстанції на підставі пояснень керівника товариства було встановлено, що згідно повідомлень охорони 25.06.2014 року після 18:00 год. податковий інспектор прибула до прохідної та на протязі 5-10 хвилин з групою осіб перебувала на прохідній підприємства з метою, яка керівнику товариства невідома.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Однак, з боку ДПІ не доведено пред'явлення 25.06.2014 року керівнику товариства або іншій уповноваженій особі (представнику) товариства копії наказу на проведення перевірки та направлення на проведення перевірки, що є передумовою допуску до проведення перевірки та, відповідно, подальшого складання актів про відмову в отриманні документів та відмову у проведенні перевірки. Посилання у вищезгаданих актах на пред'явлення цих документів юристу товариства не підтверджується доказами наявності у вказаної особи повноважень на представництво інтересів товариства у відносинах з податковими органами, зокрема, копією довіреності або ж її реквізитів. При цьому, керівником товариства зазначено, що лише вона має право представляти інтереси у відносинах з податковими органами, обставини щодо чого не спростовані податковим органом під час розгляду подання.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ДПІ не доведено наявності обставин, які відповідно до наведених вище норм законодавства є передумовою застосування до відповідача заходів у вигляді зупинення видаткових операцій.

За наведених обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що вимоги подання є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - ОСОБА_2 - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.