Постанова

від 02.12.2014 по справі 819/2668/14-а

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2668/14-a

02 грудня 2014 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чепенюк О.В.,

при секретарі судового засідання Калиняк О.В.,

за участю представника позивача Чудика Р.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Козівської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області до фермерського господарства «Руслан» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Козівська об'єднана держана податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (далі - Козівська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області, позивач) звернулася до фермерського господарства «Руслан» (далі - ФГ «Руслан», відповідач) про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, та готівки, що належить платнику податків, у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 1131 грн. 09 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб'єктом господарювання, перебуває на обліку як платник податків у Підгаєцькому відділенні Козівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області, зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом строки. Станом на 23.10.2014 року за відповідачем рахується податковий борг по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 1131 грн. 09 коп. по узгоджених податкових зобов'язаннях, які платник податків самостійно задекларував у поданій податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік. Податковим органом вживались заходи для його стягнення, проте податковий борг відповідачем не погашено. Позивач відповідно до пункту 20.1 статті 20, пунктів 95.1, 95.3, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України просить стягнути з ФГ «Руслан» податковий борг у розмірі 1131 грн. 09 коп. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у адміністративному позові, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча в розумінні статей 33, 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду (а. с. 19), причини неприбуття до суду не повідомив, заперечень проти позову не подав.

Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в ній доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ФГ «Руслан» 05.04.1999 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 23.10.2014 року (а. с. 4-5). Відповідач перебуває на обліку як платник податків у Підгаєцькому відділенні Козівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області, має відкриті рахунки в банківських установах.

Відповідно до розрахунку податкового боргу № 1727 від 23.10.2014 року за ФГ «Руслан» рахується податковий борг по орендній платі за землю, який не заявлявся до стягнення у судовому порядку, у розмірі 1131 грн. 09 коп. (а. с. 6).

Податковий борг по орендній платі за землю виник через несплату відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених самостійно платником податків у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік (вхідний № 1300000232 від 20.02.2013 року), за грудень 2013 року по строку сплати до 30.01.2014 року (а. с. 11-12).

Крім того, відповідачу нараховано пеню на суми грошових зобов'язань по земельному податку, не сплачених у встановлені законодавством строки на суму 11 коп.

Узгодженні суми податкових зобов'язань ФГ «Руслан» своєчасно не сплачені та набули статусу податкового боргу. З метою погашення податкового боргу Підгаєцьким відділенням Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області ДПС (правонаступником якої є Козівська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області) надіслана ФГ «Руслан» податкова вимога № 2 від 31.01.2013 року, яка вручена платнику податків 04.02.2013 року (а. с. 9), проте вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем. При цьому з моменту надіслання податкової вимоги податковий борг платника податків не переривався, заборгованість збільшувалася.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, чинного з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями (далі - ПК України), передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Зокрема, пунктом 287.3 статті 287, пунктом 288.7 статті 288 ПК України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю (орендної плати), визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати сум податкових зобов'язань самостійно, визначених платником податків у податковій декларації, а тому суми податкових зобов'язань є узгодженими та підлягали до сплати у відповідні строки, встановлені статтями 287, 288 ПК України.

Пункт 59.1 статті 59 ПК України передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2, 95.3 статті 95 ПК України).

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підпунктами 14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відтак, позивач обґрунтовано, в межах своїх повноважень звернувся до суду з даними позовними вимогами та надав належні та допустимі докази щодо наявності податкового боргу у платника податків ФГ «Руслан».

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату податкового боргу, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, а тому, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає до задоволення у повному обсязі шляхом прийняття постанови про стягнення з рахунків ФГ «Руслан» у банках, що обслуговують такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить відповідачу, коштів у розмірі податкового боргу в сумі 1131 грн. 09 коп.

Керуючись статтями 11, 71, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків фермерського господарства «Руслан» (48012, Тернопільська область, Підгаєцький район, село Старе місто, вулиця Утратниця, будинок 51, ідентифікаційний код 30048020) у банках, що обслуговують такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить фермерському господарству «Руслан», на користь держави кошти у розмірі податкового боргу по орендній платі за землю в сумі 1131 (одна тисяча сто тридцять одна) гривня 09 (дев'ять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова складена 05 грудня 2014 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

копія вірна:

Суддя Чепенюк О.В.