ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
25 листопада 2014 рокусправа № 804/4315/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Нагорної Л.М.
за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.
за участю представників:
позивача: - Мухамедніязова Г. Б. (дов. від 20.08.2014 р.)
відповідача: - Колупаєв О. В. (дов. від 20.01.2014 р.)
третьої особи: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міноходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року
у справі № 804/4315/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Марганецька птахофабрика»
до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міноходів у Дніпропетровській області
терті особи приватне підприємство «Агро-Комплекс» та товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофармахім»
про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Марганецька птахофабрика" звернулося до суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.09.2013 №0002482201, прийняте за результатами позапланової виїзної документальної перевірки за період з березень - грудень 2012 року по господарським операціям з ПП "Агро-Комплекс", ТОВ "Агрофармахім" (акт перевірки від 30.08.2013 №286/221/30791702).
Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства в результаті взаємовідносин з вказаними підприємствами. Господарські операції між позивачем та ПП «Агро-Комплекс», ТОВ «Агрофармахім» підтверджені належним чином складеними первинними документами - видатковими накладними, податковими накладними, які відповідають вимогам закону, містять всі обов'язкові реквізити, складені, підписані посадовою особою та скріплені печатками сторін, що свідчить про правомірність формування та віднесення до податкового кредиту суми в розмірі 365328,00 грн. При цьому наявність товарно-транспортної накладної не значиться в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту. До того ж, позивач зазначає, що за спірними операціями здійснені реальні фактичні дії, результатом чого було настання змін, руху в структурі активів, зобов'язань та власному капіталі позивача. Крім того, позивач зазначає, що чинним законодавством не покладено на нього обов'язку перевіряти постачальників товару на предмет дотримання ними вимог податкового та іншого законодавства.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована обставинами, встановленими в ході перевірки, відповідач зазначає, що позивачем не надано жодних первинних документів на підтвердження отримання сировини у ТОВ «Агро-Комплекс» та передачу цієї сировини ТОВ «АФ «Дніпропетровська», не надано сертифікатів походження товару, які містять інформацію щодо ГОСТу, ТУ, марки, типу, заводу-виробника та товарно-транспортні накладні. Відповідач вказує, що актами перевірок контрагентів позивача встановлено відсутність цих підприємств за місцем реєстрації, відсутність основних фондів, виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів, сировини та матеріалів, які є необхідними для здійснення господарської діяльності, отже була відсутня реальна можливість придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників, що, як наслідок свідчить про неправомірність формування позивачем податкового кредиту.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача в судовому засіданні просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Марганецька птахофабрика" з питань правильності нарахування податку на додану вартість за період березень-грудень 2012 року по господарським операціям з ПП «Агро-Комплекс», ТОВ «Агрофармахім» у періодах їх фактичного здійснення, за результатами якої складено акт №286/221/30791702 від 30.08.2013.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.3 Податкового кодексу України: по скороченим Деклараціям з ПДВ завищено ряд.18 «Перевищення суми податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» за період з 01.03.2012 по 31.12.2012, встановлено його завищення всього у сумі 365328 грн., в тому числі за вересень 2012 року у сумі 342340 грн., за жовтень 2012 року в сумі 6555 грн., за грудень 2012 року в сумі 16433 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002482201 від 20.09.2013, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на грудень 2012 року на загальну суму 365328,00 грн.
Позивачем означене податкове повідомлення-рішення оскаржено в адміністративному порядку до ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, за результатами розгляду скарга позивача залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення - без змін.
В процесі адміністративного оскарження Нікопольською об'єднаною ДПІ ГУ Міндоходів Дніпропетровській області проведена повторна позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань правильності нарахування податку на додану вартість за період березень - грудень 2012 року по господарським операціям з ПП «Агро-Комплекс», ТОВ «Агрофармахім» у періодах їх фактичного здійснення, за результатами якої складено акт №1098/2202/30791702 від 15.11.2013, яким встановлено ті ж самі порушення, що й в акті перевірки від 30.08.2013.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.
Спірним в межах даної справи є правомірність відображення господарських операцій з поставки ПП «Агро-Комплекс», ТОВ «Агрофармахім» товару на адресу позивача в податковому обліку (включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах).
Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.
Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).
Згідно з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України).
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Агрофармахім» (Постачальник) та позивачем (Покупець) укладено договір поставки №3788 від 03.09.2012, відповідно до якого в порядку та на умовах цього договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар (засоби захисту росли), а Покупець - прийняти та оплатити цей товар. Відповідно до п.2.1 договору найменування товарів, їх кількість, ціни товарів, їх вартість загальна за одиницю товару, визначаються в специфікаціях та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору. Згідно з п.3.1, 3.3. договору загальна вартість договору складає суму всіх поставок, здійснених протягом стоку дії цього договору. Розрахунок за товари, що постачаються за цим договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника за наступною схемою: поставка товару згідно специфікації до 28.09.2012, 100% оплата поставленої партії товару до 31.10.2012. Поставка товару здійснюється на умовах само вивозу, EXW (франко-склад Постачальника) згідно ІНКОТЕРМС-2010, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, с.Орлівщина, вул.Аграрна, 1.
Фактичне виконання договору підтверджується рахунком на оплату №2219 від 28.09.2012 на загальну суму 2 054 038,00 грн., видатковою накладною №2890 від 28.09.2012 на загальну суму 2 054 038,00 грн., приймальним актом №1415 від 28.09.2012, податковою накладною №308 від 28.09.2012 на загальну суму 2 054 038,00 грн., в тому числі ПДВ 342339,67 грн., платіжним дорученням №1275 від 16.10.2012 на загальну суму 2 050 000,00 грн., платіжним дорученням №1282 від 17.10.2012 на загальну суму 4 038,00 грн.
На підтвердження якості товару надано посвідчення про державну реєстрацію серії А №02427 від 25.01.2011, видане Міністерством охорони навколишнього природного середовища, сертифікат якості №21829.
Транспортування товару здійснювалось позивачем самостійно, що підтверджується товарно-транспортними накладними №1, №2 від 07.09.2012, №3, №4 від 08.09.2012, №5, №6 від 11.09.2012, №7, №8 від 13.09.2012, №9 від 14.09.2012.
01.11.2011 між позивачем (Покупець) та ПП «Агро-Комплекс» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №10, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність (повне господарське відання), а Покупець належним чином прийняти та оплатити наступний товар: відруби пшеничні загальною кількістю 2000 тон. Згідно з п.2.1, 2.2 договору поставка товару здійснюється силами та за рахунок Продавця, а Покупець протягом одного банківського дня з моменту отримання партії товару здійснює її оплату у розмірі 100% вартості.
Фактичне виконання цього договору підтверджується: видатковою накладною №РН-0000110 від 15.10.2012 на загальну суму 39328,20 грн., податковою накладною №10 від 15.10.2012 на загальну суму 39328,20 грн., в тому числі ПДВ 6554,70 грн., платіжним дорученням №1295 від 19.10.2012 на загальну суму 39328,20 грн.; видатковою накладною №РН-0000132 від 25.12.2012 на загальну суму 29744,35 грн., податковою накладною №9 від 25.12.2012 на загальну суму 29744,35 грн., в тому числі ПДВ 4957,39 грн., платіжним дорученням №2 від 03.01.2013 на загальну суму 29744,35 грн.; видатковою накладною №РН-0000129 від 17.12.2012 на загальну суму 33511,00 грн., податковою накладною №6 від 17.12.2012 на загальну суму 33511,00 грн., в тому числі ПДВ 5585,17 грн., платіжним дорученням №522 від 24.12.2012 на загальну суму 33511,00 грн.; видатковою накладною №РН-0000133 від 28.12.2012 на загальну суму 35339,82 грн., податковою накладною №10 від 28.12.2012 на загальну суму 35339,82 грн., в тому числі ПДВ 5889,97 грн., платіжним дорученням №1 від 04.01.2013 на загальну суму 35339,82 грн.
Транспортування товару здійснювалось на замовлення Продавця ПП Санай що підтверджується товарно-транспортними накладними №01АА від 17.10.2012, 20.12.2012, 26.12.2012, 27.12.2012.
В подальшому, придбаний товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується договором на виконання робіт по виготовленню продукції №23/09 від 23.09.2010, укладеним між позивачем (Замовник) та ТОВ «Агрофірма «Дніпропетровська» (Виконавець), за умовами якого Виконавець зобов'язується на власний ризик за завданням Замовника виконати наступні роботи, пов'язані з виготовленням продукції: прийняти сировину комбікорм, виготовити екструдат сої; актами приймання-передачі давальницької сировини від 20.12.2012 р., 26.12.2012 р., 28.12.2012 р., 17.10.2012 р., актами здачі-приймання робіт №2 від 31.10.2012 р., №7241 від 31.12.2012 р.
Означені вище документи містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції, фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.
Податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені контрагентами позивача ПП «Агро-Комплекс», ТОВ «Агрофармахім» у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.
Виявлені під час перевірки фактичні обставини щодо взаємовідносин між позивачем та ПП «Агро-Комплекс», ТОВ «Агрофармахім», які зазначені податковим органом в акті перевірки, відображення позивачем операцій з отримання обумовлених договорами товарів у відповідних податкових періодах відповідачем не спростовані.
Також відповідачем не спростовується факт використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності.
На момент укладення та реалізації договорів поставки ПП «Агро-Комплекс», ТОВ «Агрофармахім» мали зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.
Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та ПП «Агро-Комплекс», ТОВ «Агрофармахім» дотримані. Також господарське зобов'язання з поставки товару не містить ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами).
Зазначені вище договори поставки, укладені позивачем, не містять умов та ознак, які б свідчили про їх суперечність інтересам держави та суспільства, або порушували публічний порядок.
Крім того, відповідно до ст.234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним. Відповідно до ч.3 ст.228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
Відповідачем вказані нормі законодавства не враховані, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з поставки товару відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній.
Дії позивача та ПП «Агро-Комплекс», ТОВ «Агрофармахім», вчинені на виконання укладених договорів поставки, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою правочинів такого виду.
Належні докази, які б свідчили про порушення з боку ПП «Агро-Комплекс», ТОВ «Агрофармахім», які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до податкового кредиту відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, колегія суддів доходить висновку, що позивачем надано всі необхідні документи, які підтверджують закупівлю вищевказаного товару та його використання в господарській діяльності, що є належним підтвердженням реальності проведених позивачем господарських операцій та формування податкового кредиту за операціями з переліченими контрагентами.
Таким чином, зважаючи на наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, колегія суддів доходить висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з ПП «Агро-Комплекс», ТОВ «Агрофармахім».
Посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних та сертифікатів якості, по-перше, спростовується наявністю вказаних документів в матеріалах справи, а по-друге, сама по собі відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.
Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно із п. п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
В той же час, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Щодо посилань відповідача на акт ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська №1546/224/24984320 від 18.05.2013 про результати документальної позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Агрофармхім» (код ЄДРПОУ 24984320) під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Ферріт Д» (код ЄДРПОУ 36441206) за період серпень, вересень 2012 року, ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код ЄДРПОУ 33906299) за вересень 2012 року та акт Лівобережної ОДПІ №1049/22/34589206 від 12.03.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Агро-Комплекс» (код ЄДРПОУ 34589206) щодо підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків ТОВ «Лігран» (код ЄДРПОУ 34656476) за грудень 2011 року, лютий-квітень 2012 року, червень-серпень 2012 року, ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код ЄДРПОУ 33906299) за квітень 2012 року, ТОВ «Дидактика» (код ЄДРПОУ 34735238) за грудень 2011 року, січень 2012 року, ПП Екоска Сервіс» (код ЄДРПОУ 33517827) за жовтень 2012 року, ТОВ «Ферріт Д» (код ЄДРПОУ 36441206) за жовтень 2012 року, ПНВП «Техніка» (код ЄДРПОУ 19099225) за жовтень 2012 року, ТОВ «Шоковіта» (код ЄДРПОУ 33421689) за серпень - жовтень, грудень 2012 року, як на докази порушення позивачем вимог податкового законодавства, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації №984 від 22.12.2010, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Згідно з п.6 Порядку №984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на акти перевірки іншого платника податків, яким встановлено порушення податкового законодавства, не може вважатись доказом у розумінні ст.69 КАС України.
Крім того, посилання відповідача на акт Лівобережної ОДПІ №1049/22/34589206 від 12.03.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Агро-Комплекс» як доказ нереальності проведених господарських операцій колегією суддів не приймається до уваги, також зважаючи на те, що вказаний акт є документом, що фіксує факт неможливості проведення зустрічної звірки. Законодавством України не надано право органам ДПС в акті про неможливість проведення зустрічної звірки співставляти дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
До того ж, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на відображення відповідних сум в податковому обліку.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»).
Крім того, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.
З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення.
Передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міноходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року у справі № 804/4315/14 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Л.М. Нагорна
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2014 |
Оприлюднено | 23.12.2014 |
Номер документу | 41950184 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Добродняк І.Ю.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ляшко Олег Борисович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ляшко Олег Борисович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ляшко Олег Борисович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ляшко Олег Борисович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ляшко Олег Борисович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ляшко Олег Борисович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ляшко Олег Борисович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні