Постанова

від 04.12.2014 по справі 820/18143/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 р. № 820/18143/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного науково-виробничого підприємства "Арбас" до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Приватне науково-виробниче підприємство "Арбас" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 15.10.2014 року № 0001002201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки від 01.10.2014 року № 1238/12-14-22-01/25370057.

Сторони в судове засідання представників не направили. звернулися до суду через канцелярію з заявами про розгляд справи без участі їх представників.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що відсутні будь-які підстави для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення і просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Фахівцями державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по орендній платі за землю за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

Результати перевірки оформлені актом від 01.10.2014 року № 1238/12-14-22-01/25370057, яким встановлено, що в порушення абзацу 1 пункту 288.1, пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України позивачем занижено орендну плату за землю за 2014 рік на суму 25097,95 грн.; в порушення абзацу 2 пункту 286.4 статті 286 Податкового кодексу України позивачем не подано уточнюючу податкову декларацію по орендній платі за землю за 2014 рік.

Не погодившись з висновками акту перевірки від 01.10.2014 року № 1238/12-14-22-01/25370057, листом 07.10.2014 року за вих. № 93 позивач звернувся до ДПІ у м. Сєвєродонецьку із запереченнями до акту перевірки.

За результатами розгляду заперечень листом ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 14.10.2014 року позивача повідомлено, що заперечення до акту перевірки позивача не є обґрунтованими.

На підставі висновків акту перевірки від 01.10.2014 року № 1238/12-14-22-01/25370057 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 15.10.2014 року № 0001002201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землю в сумі 29085,32 грн., з яких: основний платіж - 25097,95 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 3987,37 грн.

Оцінюючи обґрунтованість винесеного контролюючим органом рішення, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Сєвєродонецької міської ради від 15.11.2007 року № 1596 вирішено передати ПНВП "Арбас" в оренду терміном на 25 років земельну ділянку площею 0,3668 га із земель промисловості (під 462/10000 часток комплексу будівель та споруд), яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Пивоварова, 4.

На виконання вказаного рішення між Сєвєродонецькою міською радою та ПНВП "Арбас" укладено договір оренди землі від 30.11.2007 року, державна реєстрація від 30.11.2007 за № 040941900009.

В пункті 5 договору сторони передбачили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 374392 грн. 76 коп.

Відповідно до пункту 9 договору орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі та розмірі: 4118 грн. 32 коп. на рік, що складає 1,10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 11 договору сторони встановили, що орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі: 343 грн. 19 коп. протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Згідно до пункту 34 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Рішенням Сєвєродонецької міської ради № 431 від 29.03.2011 року "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, села Воєводівка" затверджений з 01.07.2011 року новий розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок зазначених населених пунктів.

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.02.2014 року по справі № 913/89/14 позов Сєвєродонецької міської ради задоволено частково, внесено зміни до договору оренди землі від 30.11.2007 року, державна реєстрація від 30.11.2007 року за № 040941900009, який укладений між Сєвєродонецькою міською радою та приватним науково-виробничим підприємством "Арбас", відносно земельної ділянки площею 0,3668 га із земель промисловості (під 462/10000 часток комплексу будівель та споруд), яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Пивоварова, 4, виклавши п. 5 розділу "Об'єкт оренди" договору у наступній редакції: "5.Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий № 4412900000:04:002:0158 становить 964757 грн. 36 коп."; виклавши п. 9 розділу "Орендна плата" договору у наступній редакції: "9.Орендна плата вноситься "Орендарем" самостійно у грошовій формі в розмірі: 48237 грн. 87 коп. на рік"; виклавши п. 11 розділу "Орендна плата" у наступній редакції: "11.Орендна плата вноситься щомісячно в розмірі: 4019 грн. 82 коп. протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця".

Відповідно до частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно з положеннями статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частиною 5 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суд зазначає, що рішення господарського суду Луганської області від 12.02.2014 року по справі № 913/89/14 набрало законної сили.

Згідно статті 4 5 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на відсутність державної реєстрації змін до договору оренди, оскільки в даному випадку зміни до договору оренди внесені судовим рішенням, яке набрало законної сили, а отже в силу положень статті 188 Господарського кодексу України та статті 653 Цивільного кодексу України, договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Суд також не приймає посилання позивача на те, що рішення від 29.03.2011 року Сєвєродонецької міської ради № 431 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, села Воєводівка" визнано протиправним та скасовано, оскільки незважаючи на даний факт, рішення господарського суду Луганської області від 12.02.2014 року по справі № 913/89/14, яким внесено зміни до договору оренди, на даний час є чинним.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

Згідно статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 15 вказаного Закону визначено, що істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Згідно пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Пунктом 288.2 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Приписами пункту 288.3 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Положеннями пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 286.4 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що у разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік від 30.01.2014 року № 9003220802, якою визначено суму орендної плати за землю за 2014 рік в розмірі 18752,14 грн., та визначено щомісячний платіж в розмірі 1562,68 грн.

Таким чином, враховуючи викладене, положення статей 286 та 288 Податкового кодексу України та рішення господарського суду Луганської області від 12.02.2014 року по справі № 913/89/14 яким внесено зміни до договору оренди землі від 30.11.2007 року, державна реєстрація від 30.11.2007 року за № 040941900009 в частині розміру орендної плати, суд приходить до висновку, що контролюючий орган правомірно дійшов до висновку, що позивачем в порушення статей 286, 288 Податкового кодексу України не надано до 20.03.2014 року уточнюючої податкової декларації з орендної плати за землю за 2014 рік та занижено орендну плату за землю за 2014 рік на суму 25097,95 грн.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем виконано вказаний процесуальний обов'язок стосовно правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області від 15.10.2014 року № 0001002201 є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а позовні вимоги ПНВП "Арбас" є необґрунтованими та такими, що підлягають залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.С. Мороко