Рішення

від 09.12.2014 по справі 368/91/14-ц

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/91/14-ц

Рішення

іменем України

"09" грудня 2014 р. Кагарлицький районний суд

Київської області в складі:

головуючого судді Кириченка В.І.

при секретарі Марчук Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Леонівської сільської ради, ОСОБА_3, треті особи які не заявляють самостійних вимог- Управління Дерземагенства у Кагарлицькому районі, Державна реєстраційна служба Кагарлицького РУЮ Київської області, орган опіки і піклування Кагарлицької РДА, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

про визнання незаконними та скасування рішень про надання дозволу на оформлення права власності та про безоплатну передачу у власність земельних ділянок, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсними державних актів, скасування їх державної реєстрації та записів в поземельній книзі, визнання недійсними договорів купівлі- продажу та скасування державної реєстрації права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з даним позовом, посилаючись на те, що в період шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 остання незаконно зареєструвала на своє ім'я право власності на будинок АДРЕСА_1 який був наданий їх сім'ї державою як переселенцям з м. Чорнобиля. Приватизацію проведено без його. Тому просила визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Леонівської сільської ради від 19.02.2006 року про надання дозволу відповідачу на оформлення права власності на вказаний будинок і визнати недійсним свідоцтво про право власності на вказаний будинок.

Також позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення сесії Леонівської сільської ради №28 від 31.08.2010 року про безоплатну передачу у власність земельних ділянок площею 0,25 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також площею 0,7713 га. для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за вказаною адресою по АДРЕСА_1. І просив про визнання недійсними державних актів про право власності на вказані земельні ділянки, скасування їх державної реєстрації та записів в поземельній книзі Державного земельного кадастру про ці земельні ділянки. Обгрунтував тим, що відповідач ОСОБА_2 незаконно стала власником житлового будинку, а тому не мала права на приватизацію земельних ділянок біля будинку. Також він користувався земельними ділянками з відповідачем і мав право на їх приватизацію.

В судовому засіданні позивач збільшив позовні вимоги і просив визнати недійсним договір купівлі - продажу від 24.09.2013 року вказаного житлового будинку, укладений між ОСОБА_7 і ОСОБА_3 та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на вказане майно і визнати недійсним договір купівлі - продажу від 24.09.2013 року вказаної земельної ділянки площею 0,25 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, укладений між ОСОБА_7 і ОСОБА_3 та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на вказане майно, так як вказані договори суперечать вимогам ЦК України та ЗК України і порушують права позивача на отримання у власність частини будинку та земельної ділянки. Відповідач отримала у власність будинок та земельну ділянку незаконно, а тому не мала права на відчуження .

Решту вимог позивач та його представник підтримали.

Відповідачі ОСОБА_2, Леонівська сільська рада, ОСОБА_3 і треті особи які не заявляють самостійних вимог- Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі, Державна реєстраційна служба Кагарлицького РУЮ Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не з'явились в судове засідання і розгляд справи проведено у їх відсутність.

Представник орган опіки і піклування Кагарлицької РДА пояснив, що відсутні дані про порушення прав дітей.

Судом встановлено слідуюче.

Відповідач ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 який вона приватизувала під час перебування з позивачем ОСОБА_1 у шлюбі. І ця обставина вже встановлена рішенням Апеляційного суду Київської області від 22.07.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. І відповідно до ст.. 61 ч.3 ЦПК України ця обставина не доказується при розгляді цієї справи. Тому позивач не довів, що ОСОБА_2 незаконно приватизувала вказаний житловий будинок.

Також рішенням Апеляційного суду Київської області від 19.11.2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя встановлено, що ОСОБА_2 після розірвання шлюбу з позивачем в передбаченому законом порядку набула право власності на земельну ділянку площею 0,7713 га. для ведення особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_1. І відповідно до ст.. 61 ч.3 ЦПК України ця обставина не доказується при розгляді цієї справи. Тому позивач не довів, що ОСОБА_2 незаконно приватизувала вказану земельну ділянку.

Відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,25 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1 на підставі рішення Леонівської сільської ради від 31.08.2010 року. Згідно державного акта про право власності на земельну ділянку в державному земельному кадастрі вказана земельна ділянка зареєстрована 4.03.2011 року після розірвання шлюбу з позивачем.. Згідно ст..118 ч.1 ЗК України .громадяни, зацікавлені у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної сільської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Позивач не надав допустимих доказів, що в його користуванні перебувала земельної ділянки площею 0,25 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1.

Згідно договору купівлі - продажу від 24.09.2013 року вказаного житлового будинку, ОСОБА_7 продала ОСОБА_3 вказаний житловий будинок та проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на вказане майно.

Згідно договору купівлі - продажу від 24.09.2013 року вказаної земельної ділянки площею 0,25 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку ОСОБА_7 продала ОСОБА_3 земельну ділянку та проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на вказане майно. Продавець ОСОБА_7 була власником майна.

Позивач не довів, що відповідач ОСОБА_7 отримала у власність будинок та земельну ділянку незаконно, а тому не мала права на відчуження . Тому відсутні підстави для визнання договорів недійсними відповідно до ст..ст. 203 ч.1, 215 ч.1 ЦК України.

Тому в задоволенні позову відмовити повністю.

Керуючись ст..ст. 203 ч.1, 215 ч.1 ЦК України, ст..118 ч.1 ЗК України, ст..ст. 10, 60, 212 ЦПК України, суд,-

Вирішив :

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня оголошення рішення суду, а особами які приймали участь, але не були присутніми в судовому засіданні у той же строк з дня отримання копії рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.223 ЦПК України.

Суддя: В. І. Кириченко