Ухвала

від 13.11.2014 по справі 872/15411/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2014 рокусправа № 804/9992/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю:

представника позивача: Пічко Р.С.,

представника відповідача: Василенко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2013 року по справі № 804/9992/13-а за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Локіс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Локіс» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення рішення Відповідача №0002972206 від 15.07.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких було винесено оскаржуване податкове-повідомлення рішення не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки правочини між Позивачем та його контрагентом відповідають вимогам чинного законодавства, при їх укладенні сторонами було досягнуто згоди з усіх суттєвих умов, умови договору сторонами було виконано, а грошові кошти було сплачені за отриманий товар.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2013 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення рішення №0002972206 від 15.07.2013 року.

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2013 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податкове повідомлення-рішення було прийняте в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що визначений Конституцією України та Законами України, а відтак підстави для його скасування відсутні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Локіс» (код за ЄДРПОУ 30316895) з питань взаємовідносин та дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток з ТОВ «Аркстоун» (код ЄДРПОУ 34390731) за період березень-травень 2012 року., на підставі якої було складено акт №4026/226/30316895.

В Акті перевірки Відповідачем було встановлено наступні порушення:

- п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме ТОВ «Локіс» завищено податковий кредит по операціях з постачальником ТОВ «Аркстоун» за рахунок не підтвердження реальності проведених операцій з придбання товару на загальну суму 29678.00 грн. в т.ч. по періодах:

- липень 2012 року - на 9350.00 грн.;

- серпень 2012 року - на 4203.00 грн.;

- квітень 2013 року на 16125.00 грн.;

На підставі зазначеного Акту, Відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0002972206 від 15.07.2013 року, яким Позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 44517.00 грн., в тому числі за основним платежем - 29678.00 грн., штрафними санкціями у розмірі - 14839.00 грн.

Не погодившись з законністю винесення зазначеного податкового повідомлення рішення, Позивач оскаржив його в судовому порядку.

Правомірність та обґрунтованість винесення податкового повідомлення рішення №0002972206 від 15.07.2013 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення рішення не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством, що свідчить про необхідність скасування зазначеного рішення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів перевірки, підставою для визначення грошового зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість, стали висновки акту ДПІ у Київському районі м. Харкова від 09.04.2013 року № 1343/22.5-07/34390731 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Аркстоун», яким було встановлено,що контрагента зазначеного підприємства, а саме ПП «Будкон-Алон» відсутній факт реального вчинення господарських операцій з контрагентами-покупцями, та як наслідок відсутній факт придбання товарів чи послуг ТОВ «Аркстоун», як одного з контрагентів по ланцюгу постачання.

У зв'язку з зазначеним, податковий орган дійшов висновку, що господарські операції між Позивачем та ТОВ «Аркстоун» не мають ознак реального правачину, а тому не спричиняються реального настання правових наслідків.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Із системного аналізу зазначених матеріально-правових норм вбачається, що до підстав формування платником податків податкового кредиту віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 05.05.2011 року між Позивачем та ТОВ «Аркстоун» було укладено договір підряду на виконання проектних робіт №11.04.09, яка була доповнена додатковою угодою №1 від 13.09.2011 року.

25.04.2012 року Позивач та ТОВ «Аркстоун» уклали додаткову угоду №2 до договору підряду №11.04.09 від 05.05.2011 року, відповідно до якої ТОВ «Аркстоун» бере на себе зобов'язання на виконання коректування певних розділів проектної документації в частині прибудови рампи, із зміною в складській частині комплексу та з будівництвом КПП.

19.09.2011 року Позивач та ТОВ «Аркстоун» уклали договір авторського нагляду №12.09.2011 року, відповідно до умов якого, Виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, провести авторський нагляд за виконанням робіт будівництва комплексу торгівельно-складських приміщень на земельній ділянці кадастровий номер 63251812201:00:003:0032.

На думку податкового органу вказані правочини укладено без мети реального настання наслідків обумовлених цим правочином.

Надаючи оцінку акту перевірки, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що податковою службою, фактично, не досліджувалась реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток, а підставою для донарахування спірних податкових зобов'язань стали висновки ДПІ про відсутність факту реального настання наслідків укладеного договору, ним обумовлених, які зроблено лише на відсутність контрагента платника податків за своєю юридичною адресою.

Враховуючи принцип адміністративного судочинства - офіційне з'ясування обставин справи суд апеляційної інстанції, встановив суть, зміст та обсяг господарських операцій, які мали місце між Позивачем та ТОВ «Аркстоун».

Факт виконання умов договору №11.04.09 від 05.05.2011 року., та здійснення господарських операцій, підтверджують наступні документи: акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000109 та податкова накладна №1 від 04.04.2012 року

Розрахунок за отримані послуги здійснювався в безготівковій формі, що підтверджується рахунком фактурою №СФ-00000072 від 15.03.2012 року

Факт виконання умов додаткової угоди №2 до договору підряду №11.04.09 від 05.05.2011 року., та здійснення господарських операцій, підтверджують наступні документи: акт здачі прийняття робіт №ОУ-0000112 та податкова накладна №5 від 22.05.2012 року

Розрахунок за отримані послуги здійснювався в безготівковій формі, що підтверджується рахунком фактурою №СФ-0000081 від 25.04.2012 року

Факт виконання умов договору авторського нагляду №12.09.2011 року від 19.09.2011 року, та здійснення господарських операцій, підтверджують наступні документи: акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000111та податкова накладна №2 від 21.03.2012 року.

Розрахунок за отримані послуги здійснювався в безготівковій формі, що підтверджується рахунком фактурою №СФ-0000063 від 06.12.2011 року, №СФ-0000071 від 02.03.2012 року

Факт того, що проектна документація була використана в будівництві комплексу торгівельно- складських приміщень на земельній ділянці, кадастровий номер 6325181201:00:003:00032 підтверджується Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, яка зареєстрована в ДБК у Харьківській області 12.11.2012 року.

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Отже, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Аркстоун», а тому податкове повідомлення рішення №0002972206 від 15.07.2013 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що Відповідач безпідставно дійшов висновку про заниження позивачем у періоді, що перевірявся, податку на додану вартість, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2013 року є обґрунтованою та законною, а підстави для її скасування відсутні.

На підставі наведеного, керуючись, ч.3 ст.160, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2013 року по справі № 804/9992/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим