Ухвала

від 16.12.2014 по справі 2а/1570/2087/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" грудня 2014 р. м. Київ К/800/54144/14, К/800/55949/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Леонтович К.Г.,

суддів: Гончар Л.Я., Калашнікової О.В.,

секретаря - Наумця О.В.,

за участю ОСОБА_1, представників: ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ГПУ - Стояновського Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 та першого заступника прокурора Одеської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2014 року у справі № 2а/1570/2087/11 за позовом Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах ОСОБА_1 до Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області, управління Держземагентства у Біляївському районі Одеської області, реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області, треті особи: ОСОБА_2, державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі Одеської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" про скасування рішень, державного акту та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2011 року Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області, управління Держземагенства у Біляївському районі Одеської області, реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області, треті особи: ОСОБА_2, Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", в якому просив: визнати незаконним та скасувати рішення Нерубайської сільської ради Біляївського району №542-V від 26 жовтня 2007 року "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки)", в частині надання ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0, 081 га, розташованої на території Нерубайської сільської ради, АДРЕСА_1.; визнати незаконним та скасувати рішення Нерубайської сільської ради Біляївського району №907-V від 26 грудня 2008 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)", в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0, 081 га, розташованої на території Нерубайської сільської ради, АДРЕСА_1, та видачі ОСОБА_2 державного акту на право власності на дану земельну ділянку; визнати недійсним державний акт серії ЯИ №138709 від 10 вересня 2009 року на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 0, 081 га, яка призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та розташована на території Нерубайської сільської ради, АДРЕСА_1; зобов'язати управління Держземагенства у Біляївському районі Одеської області скасувати в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі запис №01.09.516.00810 про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку загальною площею 0, 081 га, яка призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та розташована на території Нерубайської сільської ради, АДРЕСА_1; зобов'язати управління Держземагенства у Біляївському районі Одеської області скасувати реєстрацію в автоматизованій системі державного земельного кадастру дані про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку загальною площею 0, 081 га, яка призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та розташована на території Нерубайської сільської ради, АДРЕСА_1; зобов'язати реєстраційну службу Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області внести дані до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 0, 081 га, яка призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та розташована на території Нерубайської сільської ради, АДРЕСА_1; забезпечення позову у вигляді заборони реєстраційній службі Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області вчиняти дії щодо відчуження, шляхом внесення в спецрозділ державного реєстру заборони на відчуження земельної ділянки, кадастровий номер 5121084200:02:004:1013, загальною площею 0,081 га, яка розташована на території Нерубайської сільської ради, АДРЕСА_1 - зберегти до набрання постановою законної сили.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Біляївською міжрайонною прокуратурою в порядку нагляду за дотриманням вимог чинного земельного законодавства при розгляді звернення ОСОБА_1 була проведена перевірка, в ході якої було встановлено, що земельна ділянка загальною площею 0, 04 га, яка розташована на території Нерубайської сільської ради, АДРЕСА_2 та була надана ОСОБА_1 є тотожною і входить в межі земельної ділянки загальною площею 0,081 га, яка розташована на території Нерубайської сільської ради, АДРЕСА_1, та надана у власність ОСОБА_2. З метою усунення встановленого порушення Біляївським міжрайонним прокурором 7 червня 2010 року був принесений протест на рішення Нерубайської сільської ради №542-V від 26 жовтня 2007 року, однак, незаконно на думку позивача, Нерубайська сільська рада рішенням №1245-V від 30 червня 2010 року, протест прокурора відхилила, що стало причиною звернення до суду із вказаним адміністративним позовом, який у ході розгляду справи ОСОБА_1 підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Справа розглядалася судами неодноразово.

В результаті розгляду справи постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2014 року позов задоволений. Визнане незаконним та скасоване рішення Нерубайської сільської ради Біляївського району №542-V від 26 жовтня 2007 року "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки)", в частині надання ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0, 081 га, розташованої на території Нерубайської сільської ради, АДРЕСА_1; визнане незаконним та скасоване рішення Нерубайської сільської ради Біляївського району №907-V від 26 грудня 2008 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)", в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0, 081 га, розташованої на території Нерубайської сільської ради, АДРЕСА_1, та видачу ОСОБА_2 державного акту на право власності на дану земельну ділянку; визнаний недійсним державний акт серії ЯИ №138709 від 10 вересня 2009 року на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 0, 081 га, яка призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та розташована на території Нерубайської сільської ради, АДРЕСА_1; зобов'язане управління Держземагенства у Біляївському районі Одеської області скасувати в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі запис №01.09.516.00810 про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку загальною площею 0, 081 га., яка призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та розташована на території Нерубайської сільської ради, АДРЕСА_1; зобов'язане управління Держземагенства у Біляївському районі Одеської області скасувати реєстрацію в автоматизованій системі державного земельного кадастру дані про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку загальною площею 0, 081 га, яка призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та розташована на території Нерубайської сільської ради, АДРЕСА_1; зобов'язано реєстраційну службу Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області внести дані до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 0, 081 га, яка призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та розташована на території Нерубайської сільської ради, АДРЕСА_1

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2014 року скасоване рішення суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду ОСОБА_1 і перший заступник прокурора Одеської області звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу реєстраційна служба Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Нерубайської сільської ради "Про передачу у власність земельних ділянок громадянам для будівництва та обслуговування жилих будинків та господарських споруд" №571/25-ХХІУ від 22 березня 2005 року, передана у власність земельна ділянка для обслуговування жилих будинків та господарських споруд, зокрема, ОСОБА_1 шляхом донарізання 0,04 га, за адресою АДРЕСА_2. Виконкомом Нерубайської сільради ОСОБА_1 був наданий лист замовлення на виготовлення проекту відведення земельної ділянки від 01.06.2005 р., але до проектної організації ОСОБА_1 не звертався, Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку не отримував.

Спірним рішенням Нерубайської сільської ради №542-V від 26 жовтня 2007 року, зокрема, ОСОБА_2, наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) площею 0,081 га, за адресою АДРЕСА_1

Наступним оскаржуваним рішенням Нерубайської сільської ради №907-V від 26 грудня 2008 року затверджений проект відведення земельної ділянки площею 0,0809 га за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, дачного будівництва, ведення особистого селянського господарства, гаражного будівництва, комерційних цілей. з видачею державного акту на право власності на землю.

Актом від 16 березня 2009 року встановлені в натурі (на місцевості) межі земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, відведеної для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_2.

ОСОБА_2 10 вересня 2009 року виданий державний акт Серії ЯИ №138709 на право власності на вказану земельну ділянку в АДРЕСА_1.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір стосовно того, що одна й та ж сама земельна ділянка, а саме, земельна ділянка загальною площею 0,04 га, яка розташована на території Нерубайської сільської ради, АДРЕСА_2 та передана ОСОБА_1 є тотожною і входить в межі земельної ділянки загальною площею 0,081 га, яка розташована на території Нерубайської сільської ради АДРЕСА_1 та передана у власність ОСОБА_2.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на запит Біляївської міжрайонної прокуратури Одеської області від 12 травня 2010 року №1250 стосовно надання інформації щодо наявності у ОСОБА_1 у власності або користуванні земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_2 площею 0,04 га; щодо позбавлення або вилучення у нього вказаної земельної ділянки; щодо того у кого у власності або користуванні знаходиться дана земельна ділянка, розташована за адресою АДРЕСА_2, відповідачем Нерубайською сільською радою надана відповідь від 19 травня 2010 року №02-17-409 про те, що у 2005 році було прийняте рішення №571/25-ХХІУ від 22 березня 2005 року, але ОСОБА_1 не використовував за цільовим признанням вказану земельну ділянку, а такого поняття як "донарізати" Земельний кодекс не передбачає, та вказана земельна ділянка знаходиться у власності ОСОБА_2 на підставі рішення №542-V від 26 жовтня 2007 року за адресою АДРЕСА_1

Виходячи з наведеного судом першої інстанції встановлено, що відповідач не заперечує того факту, що земельна ділянка площею 0,04 га, за адресою АДРЕСА_2 є тотожною та входить у межі земельної ділянки площею 0,081 га, за адресою: АДРЕСА_1, наданої у власність ОСОБА_2.

Прокуратурою Одеської області 7 червня 2010 року Біляївською міжрайонною був принесений протест за №416 на рішення Нерубайської сільської ради №542-V від 26 жовтня 2007 року.

Проте, рішенням Нерубайської сільської ради №1245-V від 30 червня 2010 року протест Біляївської міжрайонної прокуратури на рішення Нерубайської сільської ради №542-V від 26 жовтня 2007 року щодо передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки був відхилений, у зв'язку з чим Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1, який являється інвалідом 2 групи, із зазначеним адміністративним позовом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наданими відомостями Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" №08-02/6503 від 14 квітня 2011 року відповідно до даних автоматизованої системи державного земельного кадастру (АС ДЗК): земельна ділянка, кадастровий номер 5121084200:02:004:0047 значиться за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки №3444 від 30.07.2004 р., цільове призначення земельної ділянки - 1.8 для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, площа - 0,0800 га., розташована за адресою Одеська область Біляївський район АДРЕСА_2; земельна ділянка, кадастровий номер 5121084200:02:004:1013 значиться за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) на підставі рішення сесії місцевої ради № 907-V від 26.12.2008 р., цільове призначення земельної ділянки - 1.8 для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, площа - 0,0809 га, розташована за адресою АДРЕСА_1.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірна земельна ділянка 0,04 га відповідно рішення відповідача від 22.03.2005р., яке не скасоване, передана ОСОБА_1 у власність у встановленому законом порядку та у нього не вилучалася. А тому, подальші рішення щодо розроблення проекту відведення земельної ділянки 0,081га ОСОБА_2 порушує вимоги ч.5 ст.116 Земельного кодексу України та права ОСОБА_1.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у ОСОБА_1 відсутні будь-які правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку. Вимоги ст.ст.118,123 ЗК України щодо отримання земельної ділянки площею 0,04 га. за адресою АДРЕСА_2 у власність або постійне користування ОСОБА_1 не виконувалися, державний акт на право власності або право постійного користування ним не отримувався та в АС Державного земельного кадастру не реєструвався.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Згідно обставин справ між сторонами виник спір щодо законності рішення відповідача №542 V від 26.10.2007 р. про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,081 га. у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) в АДРЕСА_1; № 907 V від 26.12.2008 р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку; видачі ОСОБА_2 державного акту на право власності на дану земельну ділянку; визнання недійсним державного акту серії ЯИ № 138709 від 10.09.2009 р. на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 0,081 га., а також оскаржуються подальші дії державних органів щодо проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку. Підставою оскарження рішень являється рішення місцевої ради від 22.03.2005 р., яким ОСОБА_1 надана у власність земельна ділянка шляхом донарізання 0,04 га..

Відповідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Згідно п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (діючого на час спірних правовідносин), до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Виходячи з вищезазначених законодавчих норм судом першої інстанції вірно встановлена наявність повноважень відповідача щодо надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Відповідно до ч.2 ст.116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Водночас, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (ч. 5 ст. 116 ЗК України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за відомостями Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" № 08-02/6503 від 14.04.2011 р. відповідно до даних автоматизованої системи державного земельного кадастру (АС ДЗК): земельна ділянка, кадастровий номер 5121084200:02:004:0047. значиться за ОСОБА_1, на підставі договору купівлі продажу земельної ділянки № 3444 від 30.07.2004 р., цільове призначення земельної ділянки для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, площа 0,0800 га, розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, вул. Комарова 41; земельна ділянка, кадастровий номер 5121084200:02:004:1013, значиться за ОСОБА_2, на підставі рішення сесії місцевої ради № 907-У від 26.12.2008 р., цільове призначення земельної ділянки для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, площа О, 0809 га, розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, АДРЕСА_1.

Судом першої інстанції встановлено, що земельна ділянка загальною площею 0, 04 га, яка розташована на території Нерубайської сільської ради АДРЕСА_2, що відповідно до рішення відповідача №571/25-ХХІУ від 22 березня 2005 року передана ОСОБА_1 у встановленому законом порядку у власність шляхом донарізання до земельної ділянки, отриманої позивачем на підставі договору купівлі-продажу, у нього не вилучалася, право її користування за позивачем не припинялося, вказане рішення в судовому порядку не скасоване.

Згідно обставин справи ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2013 р., залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.04.2014 р., адміністративний позов ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області за №571/25-ХХІУ від 22 березня 2005 року в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, залишений без розгляду згідно ст.99,ст.100 КАС України.

Тобто на даний час, та на час прийняття спірних рішень рішення відповідача №571/25-ХХІУ від 22 березня 2005 року про передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки розміром 0.04 га шляхом донарізання до земельної ділянки, отриманої за договором купівлі-продажу, має юридичну силу. При цьому відповідач - Нерубайськка сільська рада не заперечує, що вказана земельна ділянка входить до складу земельної ділянки переданої у власність на підставі оскаржуваних рішень ОСОБА_2.

Колегія суддів зазначає, що згідно змісту рішення відповідача №571/25-ХХІУ від 22 березня 2005 року ОСОБА_1 надана саме у власність земельна ділянка розміром 0.04 га шляхом донарізання до земельної ділянки, який лише не оформив право установчі документи на вказану земельну ділянку.

Виходячи з наведеного суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків, що рішеннями Нерубайської сільської ради №542-V від 26 жовтня 2007 року про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки)", у частині надання ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0, 081 га, розташованої на території Нерубайської сільської ради АДРЕСА_1, та Рішенням №907-V від 26 грудня 2008 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)", у частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0, 081 га, розташованої на території Нерубайської сільської ради АДРЕСА_1, та видачі ОСОБА_2 державного акту на право власності на дану земельну ділянку, порушені вимоги ч 5 ст.116 ЗК України та права ОСОБА_1, у зв'язку з чим зазначені рішення Нерубайської сільської ради підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, законних прав та інтересів позивача.

Судом першої інстанції досліджений державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯИ №138709 від 10 вересня 2009 року, який виданий ОСОБА_2, та встановлено, що він прийнятий на підставі рішення Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області від 26 грудня 2008 року №907-V. Проте, у зв'язку з тим, що зазначене рішення підлягає скасуванню, відповідно суд прийшов до обґрунтованих висновків, що і прийнятий на підставі нього державний акт Серії ЯИ №138709 від 10 вересня 2009 року визнається судом недійсним.

Суд першої інстанції вірно зазначив про безпідставність посилання представника відповідача стосовного того, що ОСОБА_1 не виконувалися вимоги ст.ст.118, 123 ЗК України щодо отримання земельної ділянки у власність або постійне користування, не отримувався державний акт на право власності, оскільки, виходячи з позовних вимог, правова оцінка має бути надана діям саме відповідача, а не позивача, якому уже була надана у власність земельна ділянка.

Крім того, рішення Нерубайської сільської ради "Про передачу у власність земельних ділянок громадянам для будівництва та обслуговування жилих будинків та господарських споруд" №571/25-ХХІУ від 22 березня 2005 року, яким передано у власність земельні ділянки для обслуговування жилих будинків та господарських споруд, зокрема, ОСОБА_1, за адресою АДРЕСА_2 шляхом донарізання 0,04 га, у судовому порядку не було визнане незаконним та скасоване.

Разом з тим, суд першої інстанції вірно зазначив, що з боку третьої особи ОСОБА_2 були виконані передбачені земельним законодавством вимоги для отримання права власності на спірну земельну ділянку, натомість порушення чинного законодавства та неправомірні дії, при прийнятті оскаржених рішень, були допущені саме з боку відповідача - Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області. З огляду на зазначене, Біляївською міжрайонною прокуратурою Одеської області був принесений протест на рішення Нерубайської сільської ради №542-V від 26 жовтня 2007 року.

Також у даній справі оскаржуються подальші дії державних органів щодо проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку, які є похідними позовними вимогами, а тому суд першої інстанції прийшов до правильних висновків про їх задоволення.

Так, суд першої інстанції вірно зазначив про необхідність зобов'язання управління Держземагенства у Біляївському районі Одеської області скасувати в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі запис №01.09.516.00810 про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку загальною площею 0,081 га., яка призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та розташована на території Нерубайської сільської ради АДРЕСА_1; зобов'язати управління Держземагенства у Біляївському районі Одеської області скасувати реєстрацію в автоматизованій системі державного земельного кадастру дані про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку загальною площею 0,081 га, яка призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та розташована на території Нерубайської сільської ради АДРЕСА_1; зобов'язати реєстраційну службу Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області внести дані до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 0,081 га, яка призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарського будівель і споруд та розташована на території Нерубайської сільської ради АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог, а суд апеляційної інстанції помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню в силі з урахуванням вищенаведених обставин.

Згідно ст.226 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, але помилково скасоване судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суд апеляційної інстанції при ухваленні судового рішення порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення, яке підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню в силі, яка відповідає нормам матеріального і процесуального права та скасована апеляційним судом помилково.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги ОСОБА_1 та першого заступника прокурора Одеської області задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2014 року скасувати, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: