Ухвала

від 19.11.2014 по справі 3/442/07-ап

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2014 року м. Київ К/9991/26020/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Господарського суду Запорізької області від 26.11.2007

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2011

у справі № 3/442/07-АП Господарського суду Запорізької області

за позовом Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Промстройкомплект»

2. Приватного підприємства «Юнг»

про визнання угоди недійсною, застосування юридичних наслідків недійсного правочину, що суперечить інтересам держави і суспільства,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 26.11.2007, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2011, у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі Енергодарська ОДПІ просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення судами норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Відповідачі не реалізували своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до частини 1 ст. 208 цього Кодексу у разі якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведені законодавчо встановлені положення до 1 січня 2011 року слід було застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з частиною 1 ст. 203 та з частиною 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним, тобто недійсним в силу закону, у зв'язку з чим визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

ДПІ у м. Енергодар Запорізької області під час перевірки ТОВ «Промстройкомплект», висновки якої викладені в акті перевірки від 31.05.2007 № 7234/23877251, встановлено, що між ТОВ «Промстройкомплект» (покупець) та ПП «Юнг» (продавець) був укладений договір купівлі-продажу від 30.09.2004 № 38/1 про поставку товару (матеріалів). За наслідками виконання вказаного договору продавець виписав покупцю податкову накладну на загальну суму 53937,66 грн., у тому числі ПДВ - 8989,61 грн., яку ТОВ «Промстройкомплект» включив до складу податкового кредиту у податковому обліку за вересень 2004 року. Отриманий товар ТОВ «Промстройкомплект» оприбуткував на бухгалтерському рахунку 201 «матеріали».

Постановою Господарського суду м. Запоріжжя від 03.07.2006 у справі № 11/341/06-АП припинено юридичну особу ПП «Юнг»; ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя складено акт від 23.03.2006 № 32 про анульовання свідоцтва про реєстрацію ПП «Юнг» платником ПДВ.

Припинення ПП «Юнг» та анулювання реєстрації цього підтприємства платником ПДВ стало підставою для висновку податкового органу про нікчемність договору купівлі-продажу від 30.09.2004 № 38/1, укладеного між ТОВ «Промстройкомплект» та ПП «Юнг».

Разом з тим, сам факт припинення юридичної особи судовим рішенням та анулювання його реєстрації платника ПДВ, які мали місце після виконання вказаного договору купівлі-продажу, не є безумовним свідченням того, що всі господарські зобюовязання вчиненні цією юридичною особою до її припинення з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. У судовому процесі не були встановлені обставини, які б свідчили, що зміст виконаного договору не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання господарського зобов'язання, що виникло на підставі цього договору.

Інших доводів щодо недійсності спірного договору позивач в судовому процесі не наводив.

За відсутності доведеності в судовому процесі умислу у відповідачів при укладанні спірного правочину (вчиненні господарського зобов'язання), який відповідає характеру дій, визначених в гіпотезі норми частини 1 ст. 207 ГК України, суди дійшли правильного висновку про відсутність законних підстав для застосування конфіскаційних наслідків недійсності господарського зобов'язання, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 26.11.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев