Постанова

від 20.10.2014 по справі 808/5786/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2014 року 11:00Справа № 808/5786/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фондорн»

про накладення арешту на кошти та інші цінності,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16 вересня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач або МОДПІ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фондорн» (далі - відповідач або ТОВ «Альянс-СВ»), в якому просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ «Фондорн», які знаходяться в установах банку на суму 29 701, 91 грн.

Ухвалою суду від 19 вересня 2014 відкрито провадження в адміністративній справі №808/5786/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 08 жовтня 2014 року.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2014 року розгляд справи відкладено на 20 жовтня 2014 року.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання (вх.№40462 від 20.10.2014) про розгляд справи за його відсутності та підтримку позовних вимог.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином повістками про виклик.

Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до п. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до положень статті 128 КАС України, з урахуванням клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, неявки відповідача, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України, не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фондорн» зареєстроване в якості юридичної особи із присвоєнням ідентифікаційного номеру 35924964.

Відповідач знаходиться на податковому обліку в Мелітопольській ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області

Статтею 67 Конституції України та підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до даних облікової картки платника податків за відповідачем рахується податкова заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 28 340, 91 грн. та з податку на прибуток у розмірі 1 361, 00 грн.

Вказана заборгованість виникла на підставі наступного.

Відповідачем самостійно подано до МОДПІ податкові декларації, а саме:

- звітну податкову декларацію за листопад 2013 року від 20 грудня 2013 року № 9082593658, відповідно до якої підприємством самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4 248, 00 грн. З урахуванням переплати у розмірі 1 546, 79 грн. борг склав 2 701, 21 грн.;

- звітну податкову декларацію за грудень 2013 року від 20 січня 2014 року № 9088333537, відповідно до якої підприємством самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 984, 00 грн.;

- звітну податкову декларацію за лютий 2014 року від 20 березня 2014 року № 9014829563, відповідно до якої підприємством самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 934, 00 грн.;

- звітну податкову декларацію за березень 2014 року від 18 квітня 2014 року № 9021838579, відповідно до якої підприємством самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 170, 00 грн.;

- звітну податкову декларацію за квітень 2014 року від 19 травня 2014 року № 9028254110, відповідно до якої підприємством самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11 800, 00 грн.;

- звітну податкову декларацію за травень 2014 року від 19 червня 2014 року № 9035284015, відповідно до якої підприємством самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 358, 00 грн.;

- звітну податкову декларацію за червень 2014 року від 18 липня 2014 року № 9041636829, відповідно до якої підприємством самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 280, 00 грн.;

- звітну податкову декларацію за липень 2014 року від 18 серпня 2014 року № 9047841489, відповідно до якої підприємством самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 012, 00 грн.

Крім того, фахівцями МОДПІ проведено документальні позапланові невиїзні перевірки відповідача, за результатами яких складено Акт від 21 січня 2014 року № 36/108-32-15-03/35924964 та Акт від 16 квітня 2014 року № 493/108-32-15-03/35924964. Перевірками встановлено порушення відповідачем вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасну сплату податку на додану вартість. На підставі Актів винесені податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 05 лютого 2014 року №0000121503 та від 29 квітня 2014 року № 0000521503, якими відповідачу донараховані штрафні санкції у розмірі 203, 51 грн. та 337, 82 грн. відповідно.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення отримані уповноваженою особою відповідача, ним не оскаржені, а отже вважаються узгодженими.

Таким чином, заборгованість з податку на додану вартість складає 28 340, 91 грн.

Крім того, відповідачем подано звітну податкову декларацію з податку на прибуток приватних підприємств від 26 лютого 2014 року № 9090703367, відповідно до якої підприємством самостійно визначено податкове зобов'язання у розмірі 1 361, 00 грн.

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Кодексу).

Згідно з п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пп. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Самостійно визначені зобов'язання відповідачем у добровільному порядку не сплачені.

У зазначені строки податкове зобов'язання відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вважається сумою податкового боргу.

У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, МОДПІ вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку. Підприємству направлена податкова вимога форми «Ю» від 04 грудня 2012 року № 21853/19 на суму 1 019, 66 грн., яка отримана уповноваженою особою, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення.

Зазначена в податковій вимозі сума погашена не була.

Відповідно до пп. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Таким чином, Кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому повторно податкові вимоги не надсилались.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби України звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Тобто, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення.

З метою виявлення активів відповідача та їх вартості податковий орган звертався до Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автомобільних засобів, з обслуговування м. Мелітополь, Мелітопольського, Якимівського, Приазовського та Веселівського районів. Відповідно до листа від 20.11.2013 № 1103 за відповідачем транспортні засоби не зареєстровані.

Відповідно до даних, наданих Реєстраційною службою Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо вказаної особи відомості відсутні.

Згідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими органами.

Згідно п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно пп. 89.1.1 п. 89.1, п. 89.2, п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності у день виникнення такого права.

Майно на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Судом встановлено, що відповідачем винесено рішення від 16 січня 2012 року № 1019/19 про опис майна у податкову заставу. Згідно зазначеного рішення оскільки, на момент складення Акта опису майно відсутнє то зазначене рішення буде розповсюджуватись на те майно право, власності на яке він набуде в майбутньому.

З наведеної норми пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України вбачається, що податковий орган повинен надати суду докази наявності у платника податків кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку.

Суд зазначає, що згідно довідки відповідача від 09 вересня.2014 року №16737/25 за відповідачем обліковуються відкриті рахунки в банківських установах.

Отже, судом встановлено, що за відповідачем рахується податкова заборгованість з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 29 701, 91 грн., а також, що у відповідача відсутнє майно для погашення наявної заборгованості.

Таким чином, згідно вимог п. 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, в даному випадку наявна сукупність обставин, що дають право позивачу на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку.

Відповідно до п.п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.п. 95.2 Кодексу стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що адміністративний позов МОДПІ про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд також зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фондорн» про накладення арешту на кошти та інші цінності - задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фондорн» (код ЄДРПОУ 35924964), які знаходяться в установах банку на суму 29 701 (двадцять дев'ять тисяч сімсот одна) грн. 91 (дев'яносто одна) коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П.Бойченко