Рішення

від 15.12.2014 по справі 910/22387/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/22387/14 15.12.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Беста" доФізичної особи-підприємця Шереметьєва Олексія Євгеновича простягнення 75 278,52 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Хіральдо Рамірес М.М.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явились.

У судовому засіданні 15.12.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТА" до Фізичної особи-підприємця Шереметьєва Олексія Євгеновича про стягнення 75 278,52 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.10.2014 порушено провадження у справі №910/22387/14, розгляд призначений на 10.11.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.11.2014 відкладено розгляд справи на 01.12.2014.

Ухвалою від 01.12.2014, відкладено розгляд справи на 15.12.2014.

Відповідач явку уповноважених представників в судові засідання не забезпечив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке в матеріалах справи.

10.11.2014 відповідач звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням представника.

Провадження у справі порушено 20.10.2014, що свідчить про достатність часу для виконання вимог суду та надання письмового відзиву чи заперечень. Однак відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не надав витребувані документи суду.

В судовому засіданні 15.12.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач пояснив суду, що 01.12.2010 між сторонами був укладений договір №534 поставки продукції, який був позивачем втрачений.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, виконання відповідачем свого зобов'язання щодо оплати вартості товару.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання щодо поставки товару належним чином, що підтверджується видатковими накладними на загальну суму 75 278,52 грн., які підписані позивачем, відповідачем та на яких міститься штамп відповідача. У долучених до матеріалів справи видаткових накладних міститься підтвердження того, що поставка за ними відбувалась на підставі договору №534 від 01.12.2010.

Частина 1 статті 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

У позовній заяві позивач посилається на п. 4.2 Договору, відповідно до якого покупець повинен розрахуватись за поставлений товар після спливу 25 банківських днів з моменту отримання товару. Та враховуючи відсутність в матеріалах справи договору поставки №534 від 01.12.2010, повний текст якого позивач не надав на вимогу суду у зв'язку з його втратою, та відсутність можливості надати правову оцінку вказаному позивачем пункту та перевірити його відповідність, суд вважає за необхідне керуватись наступним.

Відповідно до інформаційного листа №01-06/928/2012 від 17.07.2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сказано, що при підписанні покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України.

Зі змісту ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України вбачається, що покупець зобов'язаний оплатити повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих до матеріалів справи та з пояснень позивача, вбачається, що останнім поставлений товар на суму 75 278,52 грн., який залишився не оплачений відповідачем.

Таким чином, відповідачем не оплачений товар на суму 75 278,52 грн. Даний факт відповідачем не спростований.

Враховуючи доведений позивачем факт поставки товару, у відповідача виник обов`язок по оплаті поставленого товару на загальну суму 75 278,52 грн., а строк його виконання на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач надав суду довідку за підписом Генерального директора ТОВ "Беста" та Головного бухгалтера, про те, що в період з 22.11.2013 по 01.12.2014 жодних грошових коштів у якості оплати за поставлений товар з боку відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факту прострочення перерахування позивачу коштів за поставлений товар з серпня по грудень 2013 року за договором від 01.12.2010 №534, відповідачами не спростовано, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шереметьєва Олексія Євгеновича (03186, м. Київ, бульвар Чоколівський, 19, кв. 36, код 2625110834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Беста" (03067, м. Київ, вул. Виборзька, 59/67, код 31202986) суму заборгованості у розмірі 75 278,52 грн. (сімдесят п'ять тисяч двісті сімдесят вісім гривень 52 коп.) та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 18.12.2014.

Суддя М.Є. Літвінова