Ухвала

від 08.12.2014 по справі 809/3210/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 р. Справа № 876/10662/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Ільчишин Н.В., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року у справі №809/3210/14 за позовом Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до ПП «Вега-2000» про припинення юридичної особи,-

В С Т А Н О В И В:

07.10.2014р. Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - ОДПІ) звернулась в суд з позовом до Приватного підприємства «Вега-2000» (далі - Підприємство), просила припинити юридичну особу Приватне підприємство «Вега-2000» (код за ЄДРПОУ 31524256).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.11.2014р., прийнятою в порядку скороченого провадження, в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.11.2014р. та прийняти нову, якою позов задовольнити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що якщо платник не має заборгованості перед бюджетом та у разі неподання протягом року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, а також наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним місцезнаходження, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи. Дані обставини судом першої інстанції залишені поза увагою. Просить розгляд справи провести за участі представника ОДПІ.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство «Вега-2000» 27.07.2001р. зареєстроване як юридична особа та взято на облік платника податку в ДПІ правонаступником якого є Долинська ОДПІ Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області.

Підставою звернення до суду ОДПІ з позовом стала наявність запису про відсутність юридичної особи за місцем державної реєстрації. Відповідно до долученого до матеріалів справи витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відносно Підприємства станом на 18.09.2014р. Реєстраційною службою Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області внесено запис «про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням» (а.с.6-8).

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003р. №755-IV (далі - Закон №755-IV).

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону №755-IV відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України №755-IV державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців здійснює Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з ч.11 ст.19 Закону України №755-IV юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Положеннями ч. 2 ст. 38 Закону України №755-IV передбачено, що однією з підстав для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Статтею 19 1 Податкового кодексу України, визначено функції контролюючих органів, серед яких, здійснення контролю за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

При цьому нормами законодавства не передбачено надання контролюючим органам (податковим органам) повноважень, щодо контролю за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, в тому числі контроль за достовірністю даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Згідно п.20.1.37 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Відповідно до п.11.30 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. № 1588 (далі - Порядок №1588) передбачено, що якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі: неподання протягом одного року до контролюючих органів податкових декларацій, документів податкової звітності; якщо установчі документи суперечать чинному законодавству; провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству; наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; наявності у контролюючого органу передбачених законами України інших підстав для постановлення судового рішення щодо припинення (ліквідації) чи скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання, то керівник контролюючого органу приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, відміни державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

На підставі аналізу вказаних законодавчих положень, колегія суддів приходить до висновку, що положення ст.19 1 Податкового кодексу України кореспондують нормам Закону України №755-IV лише в частині, згідно з якою підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання податкової звітності.

Водночас, закріплене пп.20.1.37 п..20.1 ст.20 Податкового кодексу України та п.11.30 Порядку №1588 право контролюючого органу звертатись до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання, з врахуванням норм Закону України № 755-IV, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця лише в тих випадках, коли податкові органи діють на реалізацію владної компетенції, яка поширюється саме на відносини в сфері оподаткування.

Суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб'єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається. У зв'язку з цим визначений законом предмет позову, з яким суб'єкт владних повноважень може звернутися до суду при здійсненні ним владних управлінських функцій, не підлягає розширеному тлумаченню.

Враховуючи вказане, органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення суб'єктів господарювання лише в разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством та здійснення юридичною особою діяльності, що заборонена законом.

Даний перелік підстав скасування державної реєстрації є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Що стосується припинення юридичної особи з інших підстав, то відповідні позовні вимоги можуть пред'являтися не органами державної податкової служби, а іншими державними органами, уповноваженими здійснювати контроль за відповідними видами господарської діяльності.

Аналогічна правова позиція висловлена у рішеннях Вищого адміністративного суду України від 03 грудня 2013 року № К-31849/10 та Верховного суду України 16 жовтня 2012 року №21-281а12.

Даючи узагальнюючу правову оцінку наведеним нормам, колегія суддів вважає, що контроль за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не віднесено до повноважень ОДПІ.

Оскільки законом не передбачено повноважень податкового органу на звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи з підстав наявності в Єдиному Державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за місцем її реєстрації, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про безпідставність його подання.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято постанову у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області - залишити без задоволення, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року у справі №809/3210/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді: Н.В. Ільчишин

М.А. Пліш