Рішення

від 17.12.2014 по справі 914/3797/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2014 р. Справа № 914/3797/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З. розглянувши матеріали справи

за позовом: Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Львівського відділення Українського держфонду підтримки фермерських господарств, м. Львів

до відповідача: Фермерського господарства «З.Я.Р.», с. Петричі Буського району Львівської області

про стягнення 11 100,54 грн.

Представники:

Від прокуратури: Н. Леонтьєва

Від позивача: Стадник З.Д.- заступник директора

Від відповідача: не з'явився

Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Позов заявлено Прокурором Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Львівського відділення Українського держфонду підтримки фермерських господарств, м. Львів до Фермерського господарства «З.Я.Р.», с. Петричі Буського району Львівської області про стягнення 11 100,54 грн.

Ухвалою суду від 29.10.2014 року порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в засіданні на 19.11.2014 року. Ухвалою суду від 19.11.14 р. у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 10.12.14 р. Ухвалою суду від 10.12.14 р. задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи з метою подання додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 17.12.14 р.

17.12.14 р. представник прокуратури та позивача в судове засідання з'явилися, подали заяву про зменшення позовних вимог відповідно до якої просять суд стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 10 000,00 грн. та 765,65 грн. пені. Судом прийнято вказану заяву до розгляду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи; письмових пояснень по суті позову суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника прокуратури та позивача, оцінивши докази, які мають значення для справи , суд встановив наступне.

05.12.2006 року між Львівським відділенням Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств (позивач) та фермерським господарством «З.Я.Р.» (відповідач) укладено договір №18/2006 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству.

Відповідно до п.1 договору позивач зобов'язався надати відповідачу фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству «З.Я.Р.» в сумі 20 000,00 грн., а відповідач зобов'язався використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.

Відповідно до п. 3.4.2 договору повернення коштів фінансової підтримки 9допомоги) повинно відбутися згідно встановленого графіку, а саме: до 01.12.09 р. - 5 000,00 грн., до 01.12.10 р. - 5000,00 грн., до 01.12.11 р. - 10 000,00 грн.

На виконання п. 3.4.3 договору між сторонами укладено договір застави №215490 від 08.12.06 р.

Позивачем взяті на себе зобов'язання виконано в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №324 від 08.12.06 р., яким перераховано відповідачу кошти в сумі 20 000,00 грн.

Однак відповідачем всупереч умов договору частково здійснено повернення коштів фінансової (підтримки) допомоги на поворотній основі на суму 10 000,00 грн., відтак відповідно до поданого позивачем розрахунку сума боргу відповідача перед позивачем склала 10 000,00 грн.

Крім того, відповідно до п. 5.2 договору за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує Львівському відділенню пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення. На підставі наведеного, відповідно до поданого розрахунку (долученого до заяви про зменшення позовних вимог) позивачем нараховано відповідачу 765,65 грн. пені.

Таким чином, на момент подання позовної заяви до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 10 765,65 грн. Жодних дій зі сторони відповідача щодо погашення наявної заборгованості не вчинено.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивачем надіслано відповідачу претензію №53 від 24.04.13 р. з вимогою сплати боргу, яку останнім залишено без відповіді та без задоволення.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Судом встановлено, що згідно із пунктом 25 Положення Львівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, затвердженого наказом Українського державного фонду підтримки фермерських господарств від 13.12.2006р. №75, відділення наділене повноваженнями виступати від імені Українського державного фонду підтримки фермерських господарств позивачем та відповідачем в судах.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Стаття 1049 ЦК України встановлює обов'язок позичальника повернути позику позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором №18/2006 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству виконав в повному обсязі, а відповідач свій обов'язок щодо повернення коштів не виконав внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 10 000,00 грн.

Відповідно до п. 5.2 договору відповідачу також нараховано пеню в сумі 765,65 грн.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання обов'язку, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконане. З долученого до матеріалів справи розрахунку вбачається, що позивачем правомірно по період з 02.12.11 р. по 01.06.12 р. нараховано відповідачу пеню в розмірі 765,75 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 10 765,65 грн. є підставним, обґрунтованими матеріалами справи і таким, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11,509, 526, 1046,1050 ЦК України, ст. ст. 22, 32, 33, 43, 49, 82, 84, 85,116 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства «З.Я.Р.» (80564, Львівська область, с. Петричі Буського району; код ЄДРПОУ 20781301) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Львівського відділення Українського держфонду підтримки фермерських господарств (юридична адреса: м. Львів, вул. Технічна,1; адреса для листування: м. Львів вул. Замарстинівська, 49; код ЄДРПОУ 13817211) 10 000,00 грн. основного боргу та 765,65 грн. пені.

3. Стягнути з Фермерського господарства «З.Я.Р.» (80564, Львівська область, с. Петричі Буського району; код ЄДРПОУ 20781301) в дохід державного бюджету 1 827,00грн. судового збору.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.12.2014 р.

Суддя Чорній Л.З.