Ухвала

від 17.12.2014 по справі 826/10093/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10093/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

17 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Айтекс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айтекс» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2014 року позов задоволено, стягнуто з ТОВ «Айтекс» (код ЄДРПОУ 32524943) кошти в розмірі 63624,4грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нову постанову, якою позов залишити без розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Айтекс» подано податкові декларації з податку на додану вартість за листопад-грудень 2012року, за січень-грудень 2013р., січень-березень 2014р., відповідно до яких підприємством задекларовано грошові зобов'язання із податку на додану вартість.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідачем подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 27.12.12р., яким платник самостійно виправив виявлені помилки в податковій декларації за січень 2012 року.

Сума боргу ТОВ «Айтекс» на момент розгляду справи становить 63 624,40грн., відповідно до зворотного боку облікової картки платника податків ТОВ «Айтекс».

Позивачем направлено підприємству повідомлення від 03.07.14р. №1402/15-01-36 про грошові зобов'язання та податковий борг на суму 63624,40грн.

У зв'язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання, в установлені законодавством строки, податковим органом надіслано вимогу від 08.01.2013р. №6 на загальну суму 91712,13грн., з яких основний платіж 85174,69 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 6537,44 грн.

Окрім того, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.04.2012р. №0000802220, за платежем податок на додану вартість на загальну суму 106492,50грн., з яких за основним платежем - 85194,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 21298,5грн.

Як встановлено судом та не заперечувалось в судовому засіданні, представником відповідача, сума податкового зобов'язання визначена податковим повідомленням-рішенням від 25.04.2012р. №0000802220, ТОВ «Айтек» не погашена, вказане податкове повідомлення рішення відповідачем не оскаржувалось.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Крім того, відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацом 5 п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення відповідачем оскаржено не було, відтак визначені податковим органом податкові зобов'язання, відповідно до пп. 56.17.5, п. 56.18 ст. 56 ПК України, вважаються узгодженими.

Отже, на час вирішення справи податковий борг відповідача з податку на додану вартість становить 63624,40грн.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 102.4 статті 102 ПК України передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Враховуючи те, що заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 63624,4грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Айтекс» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена у повному обсязі 18.12.2014р.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.