Рішення

від 18.12.2014 по справі 923/1722/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2014 р. Справа № 923/1722/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" м. Херсон

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті- Плюс" м. Цюрупинськ Херсонської області

про стягнення 19478грн. 85коп.

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Сонько В.В.

від відповідача - не прибули

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" (позивач) звернулося з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті- Плюс" (відповідач) 15666грн. 67 коп. основного боргу, 3379грн. 33 коп. втрат від інфляції, 432грн. 85 коп. - 3% річних, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язків по своєчасних розрахунках за договором оренди №8 від 17.09.2013року.

Крім того позивач просить відшкодувати йому судові витрати та витрати за послуги адвоката в сумі 3410грн.00коп.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався і в засідання суду вдруге не прибув, надіславши17.12.2014року клопотання, яким позовні вимоги визнає та просить розглянути справу без участі його представника, який не може прибути до суду у зв'язку з участю в розгляді судового спору в іншому суді.

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сіті- Плюс" (відповідач) 17 вересня 2013року укладено договір оренди №8 .

Згідно з зазначеним договором позивач зобов'язався передати в користування відповідачу щити металевої опалубки (додаток №1 до договору), а відповідач зобов'язався здійснювати розрахунки за об'єкт оренди в порядку та в розмірі, визначеному договором.

Актом прийому - передачі від 17.09.2013року підтверджується факт передачі майна в користування відповідача.

Строк договору сторонами узгоджено пунктом 5.1 - 30 календарних днів.

Однак відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися об'єктом найму після закінчення строку договору, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Матеріалами справи підтверджується, що фактично об'єкт оренди знаходився в користуванні відповідача з 17.09.2013року по 08.11.2013року, що свідчить про те, що договір був поновлений на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору оренди відповідач зобов'язаний був своєчасно сплачувати орендну плату за час оренди в узгодженому сторонами розмірі - 10000грн.00коп., з урахуванням ПДВ, не пізніше 2 днів з моменту підписання договору.

Частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 762 ЦК України, ч.1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності в розмірі встановленому договором оренди.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між позивачем та відповідачем договір оренди є обов'язковими для виконання обома сторонами і сторони під час їх дії мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

Матеріалами справи та наданим позивачем розрахунком суми позову підтверджується, що своїх обов'язків по своєчасному перерахуванню орендної плати у встановленому договором оренди розмірі та порядку відповідач не виконував. Його борг з орендної плати за період фактичного користування об'єктом оренди з 17.09.2013року по 08.11.2013року становить 15666грн.67коп., що підтверджується також і підписаними сторонами без будь-яких зауважень актами про надання послуг №22 від 17.10.2013року на суму 10000грн.00коп. та актом про надання послуг №25 від 08.11.2013року на суму 7666грн.67коп.

Вартість оренди відповідач сплатив частково, перерахувавши позивачу 17.01.2014року 2000грн.00коп. Його борг станом на день звернення з позовом становив 15666грн.67коп.

15.07.2014року позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату боргу, яка залишена відповідачем без відповіді.

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Оскільки і станом на день вирішення спору відповідач не надав доказів перерахування боргу або будь-яких заперечень проти позову, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 15666грн.67 коп. підлягають задоволенню.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання, Так, частиною першою вказаної статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Частиною другою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи статті 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадках, якщо сторони у договорі не передбачили інший розмір процентів річних.

Оскільки матеріалами справи доведено невиконання відповідачем грошового зобов'язання, позовні вимоги про стягнення 3379грн. 33 коп. втрат від інфляції та 432грн. 85 коп. - 3% річних також підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат за послуги адвоката, які позивач просить відшкодувати в сумі 3410грн.00коп. суд враховує, що зазначена сума явно завищена порівняно з предметом позову, тому вона обмежується з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи з урахуванням часу який міг витратити на підготовку матеріалів справи кваліфікований фахівець, тривалість справи та її складність.

З урахуванням зазначеного з відповідача на користь позивача стягується 1000грн. 00коп. витрат за послуги адвоката.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті- Плюс" м. Цюрупинськ Херсонської області, вул. Комсомольська, 11, п/рахунок 26008065257001 в ПАТ «Банк Національний кредит», МФО 320702, ідентифікаційний код 32012881 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" м. Херсон, вул. Нафтовиків, 71, п/рахунок 26008447478100 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005, ідентифікаційний код 35329851 - 15666грн. 67 коп. основного боргу, 3379грн. 33 коп. втрат від інфляції, 432грн. 85 коп. - 3% річних та 1827грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору та 1000грн. 00 коп. витрат за надання послуг адвоката.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19 грудня 2014р.

Суддя З.І. Ємленінова