Рішення

від 16.12.2014 по справі 902/1631/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 грудня 2014 р. Справа № 902/1631/14

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Василишеній Н.О.

За участю представників сторін:

позивача: Вуйко С.Б., представник за довіреністю;

відповідача : не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом :Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Калинівські електричні мережі" (21100, м. Вінниця, Ленінський район, вул. 1-Травня, 2; 22400, Вінницька обл. м. Калинівка, вул. Промислова, 14)

до :Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" (22407, Вінницька обл., Калинівський район, с. Писарівка, вул. Щорса, 1)

про стягнення 31378,29 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Калинівські електричні мережі" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" 31 378,29 грн. заборгованості за спожиту електроенергію з яких: 13 169,19 грн. - боргу по активній енергії,; 4622,09 грн. - боргу по реактивній енергії; 8 444,41 грн. - пені; 3546,69 грн. інфляційних нарахувань та 1595,91 грн. - 3% річних за несвоєчасно проведені розрахунки.

Ухвалою від 20.11.2014 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні 02.12.2014 року.

02 грудня 2014 року ухвалою відкладено розгляд справи на 16.12.2014 року в зв'язку з неявкою представника відповідача.

16 грудня 2014 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог в частині нарахування штрафних санкцій, а саме просить стягнути з відповідача 32152,08 грн. з яких: 13 169,19 грн. - боргу по активній енергії,; 4622,09 грн. - боргу по реактивній енергії; 8 836,30 грн. - пені; 3884,72 грн. інфляційних нарахувань та 1639,78 грн. - 3% річних за несвоєчасно проведені розрахунки.

Суд оглянувши подану заяву приймає її на підставі ст. 22 ГПК України.

В судове засідання 16.12.2014 року з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився, представника в судове засідання не направив, витребуваних судом документів та письмових пояснень не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та у встановленому законом порядку, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень відповідача, які наявні в матеріалах справи.

З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору у його відсутність. Спір відповідно положень ст. 75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне

Між Відкритим акціонерним товариством "АК Вінницяобленерго " в особі СО "Калинівські електричні мережі" (Постачальник), (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Калинівські електричні мережі"), та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Обрій" (Споживач) 26.06.2007 року укладено договір № 122 про постачання електричної енергії.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору постачальник (позивач) продає електричну енергію Споживачу (відповідач) для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 331,2 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору. Розрахунковий період за даним договором прирівнюється до календарного місяця, протягом якого визначається обсяг електроенергії, що продається Споживачу за цей час та протягом якого Споживач повинен здійснити розрахунки за куплену електроенергію за тарифами, що діють на кінець розрахункового періоду.

Відповідно до п.п. 2.2., 2.2.2. Договору, Постачальник зобов'язується виконувати умови Договору; постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару:

- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 Договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам);

- згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "№ 2 "Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін";

- із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами;

- забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності 331,2 кВт.

Відповідно до п. 2.3. Договору Споживач зобов'язується виконувати умови Договору, дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки з 7:00 до 17:00 шість днів на тиждень, вихідний неділя, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 3 «Порядок розрахунків» та № 4 «Графік зняття показників засобів обліку електроенергії»

Пунктом 3.1.1. Договору встановлено, що Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим Договором.

Згідно з п.7.1. Договору облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх показники не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником розрахунково згідно з вимогами п. 6.20-6.21 ПКЕЕ.

Додатком № 3 до Договору встановлено порядок розрахунків, а саме:

- Оплата вартості використаної електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати шляхом внесення грошових коштів на відповідний рахунок Постачальника: до 5 числа розрахункового періоду 60% від вартості договірної величини споживання електроенергії протягом розрахункового періоду; до 15 числа розрахункового періоду наступні 40% від вартості договірної величини споживання електроенергії протягом розрахункового періоду.

- Споживач протягом 3 днів з моменту отримання рахунку на оплату спожитої електроенергії за розрахунковий період зобов'язується здійснити остаточний розрахунок за спожиту електроенергію за розрахунковий період з урахуванням попередньої оплати.

На підставі підписаних Відповідачем актів (рапортів) про використану електричну енергію, позивач щомісячно виставляв відповідачу рахунки на оплату вартості спожитої останнім електроенергії, які відповідач в визначені строки оплачував.

09.11.2011 року сторонами підписані рахунки-фактури за листопад 2011 року, а саме:

- рахунок-фактури № 043300/4064/1 на суму 13569,19 грн. - за використану активну енергію;

- рахунок-фактури № 043300/4065/3 на суму 4622,09 грн. - за реактивну енергію.

Відповідач відповідно до договору мав провести оплату по рахункам до 15 листопада 2011 року однак грошові зобов'язання не виконав.

Позивач 25 жовтня 2012 року направив на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості.

Відповіді на претензію відповідач не надав, однак 18 лютого 2013 року останній здійснив часткову проплату на суму 400,00 грн.

На момент розгляду справи судом сума боргу за спожиту електричну енергію відповідача складає 13 169,19 грн. - за використану активну енергію та 4 622,09 грн. - за реактивну енергію.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 ГПК, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п.6.1 Правил користування електроенергією розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються відповідно до умов договору.

Згідно підпункту 2 п.10.2 Правил користування електроенергією споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 13 169,19 грн. - за використану активну енергію та 4 622,09 грн. - за реактивну енергію підтверджуються наявними у справі документами, та не спростовані відповідачем, суд вважає суму боргу в розмірі 13 169,19 грн. - за використану активну енергію та 4 622,09 грн. - за реактивну енергію доведеною позивачем.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 8 836,30 грн. - пені; 3884,72 грн. - інфляційних нарахувань та 1639,78 грн. - 3% річних, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідно до п. 4.2.1. договору у випадку порушення строку оплати, відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням

встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги в частині стягнення 8 836,30 грн. - пені; 3884,72 грн. - інфляційних нарахувань та 1639,78 грн. - 3% річних підлягають задоволенню, як такі що заявлені правомірно та не суперечать умовам договору та чинному законодавству.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" (22407, Вінницька обл., Калинівський район, с. Писарівка, вул. Щорса, 1, код 13325436) на користь Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Калинівські електричні мережі" (21100, м. Вінниця, Ленінський район, вул. 1-Травня, 2; 22400, Вінницька обл. м. Калинівка, вул. Промислова, 14, код 25510222) 13 169,19 грн. - за використану активну енергію; 4 622,09 грн. - за реактивну енергію; 8 836,30 грн. - пені; 3884,72 грн. - інфляційних нарахувань; 1639,78 грн. - 3% річних та 1827,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 19 грудня 2014 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (22407, Вінницька обл., Калинівський район, с. Писарівка, вул. Щорса, 1)