Рішення

від 18.12.2014 по справі 914/4174/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2014 р. Справа № 914/4174/14

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська господарча компанія», м. Бориспіль Київської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок», м. Львів,

про стягнення 64' 262,08 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Кубара А.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача : Чорній А.О.

На розгляд господарського суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська господарча компанія» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» про стягнення 64' 262,08 грн.

Ухвалою суду від 26.11.2014р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 09.12.2014р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

12.12.2014р. позивач подав письмові пояснення, у яких повідомив, що 19.11.2014р. відповідачем була здійснена повна оплата заборгованості в сумі 64'262,08 грн., тому просить стягнути з відповідача лише судові витрати.

У судове засідання 18.12.2014р. позивач участі повноважного представника не забезпечив, подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

У судовому засіданні 18.12.2014р. представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, просив у задоволенні позову відмовити, оскільки сума заборгованості була сплачена до порушення провадження у справі; судовий збір просив залишити за позивачем.

Заслухавши представника відповідача, розглянувши матеріали справи, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

02.02.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська господарча компанія» (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Барвінок» (покупець, відповідач у справі) було укладено договір №ТП-322, відповідно до п.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця визначений договором товар, а покупець зобов'язується прийняти названий товар та оплатити його вартість. Предметом поставки є паперові вироби (п.1.2 договору). Покупець складає замовлення постачальнику на підставі специфікацій (п.1.3 договору). Покупець зобов'язаний сплатити вартість поставленої партії товару протягом 70 календарних днів з моменту отримання покупцем товару від постачальника (п.3.3 договору).

Відповідно до підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2013р. заборгованість відповідача перед позивачем за договором станом на 31.12.2013р. становить 64'262,08 грн.

17.11.2014р. ТзОВ «Українська господарча компанія» звернулася з позовом до суду, про що свідчить штамп поштового відділення зв'язку на конверті.

19.11.2014р. відповідач сплатив суму боргу, що підтверджується випискою з рахунку, яка знаходиться у матеріалах справи.

25.11.2014р. позовна заява ТзОВ «Українська господарча компанія» надійшла до суду (вх.№4324).

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч.1 ст.11 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У силу статті 610, частини першої статті 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору поставки.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У пункті 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. Вищий господарський суд України відзначає, що припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України можливе лише в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Зважаючи на те, що погашення боргу відбулося до моменту порушення провадження у справі, у задоволенні позову слід відмовити.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить залишити судовий збір за позивачем через те, що сума заборгованості була сплачена до моменту порушення провадження у справі. З даного приводу суд відзначає наступне.

Частиною другою статті 49 ГПК України передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Вищий господарський суд України у п.4.7 постанови від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» відзначає, що зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

У даному випадку несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором призвело до того, що позивач звернувся за захистом своїх прав до суду, і тільки після подання позовної заяви заборгованість була погашена. Тому, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає нього судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 509, 610, 612, 692, 712 Цивільного кодексу України та ст.ст.3, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» (79040, м.Львів, вул.Городоцька, 359, код ЄДРПОУ 35621418) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська господарча компанія» (08306, Київська область, м.Бориспіль, вул.Радгоспна,1, код ЄДРПОУ 33094698) 1' 827,00 грн. - сплаченого судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

У судовому засіданні 18.12.2014р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 19.12.2014 р.

Суддя Яворський Б.І.