Рішення

від 17.12.2014 по справі 904/9717/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.12.14р. Справа № 904/9717/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ТРЕЙДІНГ ЛТД", м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА", м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: представник Красовська А.С. - довіреність № 1/1811 від 18.11.14р.; представник Шевченко О.В. - довіреність № 2/213 від 17.12.14р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-трейдінг ЛТД", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - відповідач) про стягнення 127246,19грн. - основного боргу; 8626,90грн. пені; 26710,21грн. - три відсотки річних; 26710,21грн. інфляційних збитків. Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № 1/2011 від 20.11.2014р. ухвалою суду від 09.12.2014р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 17.12.2014р.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується ухвалою суду, яка повернулася на адресу господарського суду 16.12.2014р. з відміткою пошти "по даному адресу фирма выбыла" та явкою представника в судове засідання.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 16.12.2014р. з відміткою представника відповідача про отримання ухвали суду 12.12.2014р.

17.12.2014р. повноважні представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримують та наполягають на їх задоволенні в повному обсязі, також просять суд розглянути справу без участі відповідача, оскільки останній повідомлений про розгляд справи належним чином, про що подали відповідне клопотання.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, відзив на позов не надав, витребуванні судом документи не представив, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке знаходиться в матеріалах справи.

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На думку суду неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.12.2014р. в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-трейдінг ЛТД" (далі по тексту - позивач, експедитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" (далі по тексту - відповідач, клієнт) укладено договір №121/09 на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів автомобільним транспортом (далі по тексту - договір). Договір, відповідно до пункту 1.1 його умов, регулює взаємовідносини сторін при наданні експедитором клієнту комплексу транспортно-експедиційних послуг по організації перевезень та транспортно-експедиційному обслуговуванню зовнішньоторгових та внутрішньоторгових вантажів клієнта автомобільним транспортом по території України та інших держав.

Пунктом 1.2 договору визначено, що експедитор зобов'язується здійснити транспортно-експедиційне обслуговування вантажів клієнта, номенклатура, об'єми та маршрут слідування вказується в додатках до даного договору та є невід'ємною її частиною.

Вартість тарифів по перевезенню узгоджується сторонами в додатках до даного договору.

Клієнт на підставі підтверджуючих документів компенсує експедитору витрати, пов'язані з розрахунками з третіми особами (перевізниками, декларантами, державними органами тощо), а також виплачує експедитору плату за надані послуги. Крім того, клієнт зобов'язується надати експедитору інформацію, яка є необхідною по даному договору.

Відповідно до пункту 1.3 договору виконуючи зобов'язання по даному договору, експедитор виступає перед третіми особами та здійснює дії в інтересах, від імені та за рахунок клієнта, і повноважений укладати договори, пов'язані з перевезенням вантажів, які належать клієнту, а також за вказівками клієнт здійснювати інші дії, необхідні для доставки вантажів до місця призначення.

Пунктом 1.5 договору визначено, що факт надання послуг експедитором підтверджується актом про надання транспортно-експедиційний послуг, який складається та підписується повноважними представниками сторін.

Пунктом 2.4 договору визначено, що на організацію кожного окремого перевезення клієнт надає експедитору заяву.

Пунктом 3.5 договору визначено, що клієнт зобов'язаний виплатити експедитору плату за надані транспортно-експедиційні послуги, а також відшкодувати понесені ними додаткові підтверджені документально витрати у відповідності до пункту 5 даного договору.

Пунктом 5.1 договору визначено, що платежі за виконані послуги, відшкодуванню експедитору понесених витрат, згідно умов даного договору здійснюється шляхом банківського переказу на рахунок експедитора.

Пунктом 5.3 договору визначено, що оплата здійснюється на підставі рахунку, підписаного акта виконаних робіт та копії CMR або ТТН з відміткою про факт отримання вантажу.

Пунктом 5.5 договору визначено, що строк оплати послуг експедитора по організації перевезень:

- по території України - 10 банківський днів після отримання оригіналу рахунку, акта виконаних робіт, податкової накладної, оригіналу ТТН;

- по території іноземної держави - 45 банківських днів після отримання оригіналу рахунку, акта виконаних робіт, податкової накладної, копії CMR.

Пунктом 5.6 договору визначено, що у випадку прострочки оплати рахунків експедитора (оплата фрахта, оплата простою, оплата порожнього пробігу та інше) проти узгодженого строку клієнт виплачує експедитору пеню за кожен прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на період за який виплачується пеня, але не більше 1% від суми заборгованості.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє по 31.12.2009р., але в будь-якому випадку до повного виконання обома сторонами всіх договірних зобов'язань. Умови даного договору застосуються по відношенню до сторін, які виникли до його підписання (пункт 9.1 договору).

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач організував перевезення вантажу на загальну суму 127246,19грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками, а саме:

- акт №ТТ-02397 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 3400,00грн. (а.с.27);

- акт №ТТ-02788 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 8233,00грн. (а.с.31);

- акт №ТТ-02851 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 8012,00грн. (а.с.35);

- акт №ТТ-02856 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 7643,60грн. (а.с.39);

- акт №ТТ-02913 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 1750,00грн. (а.с.43);

- акт №ТТ-03138 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 3700,00грн. (а.с.47);

- акт №ТТ-03621 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 5644,59грн. (а.с.51);

- акт №ТТ-03289 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 4000,00грн. (а.с.55);

- акт №ТТ-03620 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 6363,00грн. (а.с.59);

- акт №ТТ-03766 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 4000,00грн. (а.с.63);

- акт №ТТ-03767 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 4000,00грн. (а.с.67);

- акт №ТТ-03790 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 4000,00грн. (а.с.71);

- акт №ТТ-03800 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 5000,00грн. (а.с.75);

- акт №ТТ-03917 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 1700,00грн. (а.с.79);

- акт №ТТ-03918 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 1700,00грн. (а.с.83);

- акт №ТТ-03983 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 1700,00грн. (а.с.87);

- акт №ТТ-03984 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 1500,00грн. (а.с.91);

- акт №ТТ-04061 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 5500,00грн. (а.с.95);

- акт №ТТ-04093 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 5800,00грн. (а.с.99);

- акт №ТТ-04124 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 1700,00грн. (а.с.103);

- акт №ТТ-04127 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 3000,00грн. (а.с.107);

- акт №ТТ-04139 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 6300,00грн. (а.с.111);

- акт №ТТ-04165 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 5800,00грн. (а.с.115);

- акт №ТТ-04182 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 1200,00грн. (а.с.119);

- акт №ТТ-04238 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 1700,00грн. (а.с.123);

- акт №ТТ-04250 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 1700,00грн. (а.с.127);

- акт №ТТ-04152 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 1700,00грн. (а.с.131);

- акт №ТТ-04240 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 5500,00грн. (а.с.135);

- акт №ТТ-04252 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 6000,00грн. (а.с.139);

- акт №ТТ-04255 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 1500,00грн. (а.с.143);

- акт №ТТ-04267 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 5800,00грн. (а.с.147);

- акт №ТТ-04316 здачі-приймання робіт (надання послуг) договір №121/09 від 02.09.2009р. на суму 1700,00грн. (а.с.151).

Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань вчасно послуги з організації перевезень вантажу не оплатив у повному обсязі.

Досудове врегулювання спору своїх результатів не дало.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 127246,19грн. основного боргу, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на положення пункту 5.5 договору, строк оплати послуг за укладеним між сторонами договором є таким, що настав.

Доказів оплати послуг в сумі 127246,19грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата (ч.1 ст. 916 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.6 договору визначено, що у випадку прострочки оплати рахунків експедитора (оплата фрахта, оплата простою, оплата порожнього пробігу та інше) проти узгодженого строку клієнт виплачує експедитору пеню за кожен прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на період за який виплачується пеня, але не більше 1% від суми заборгованості.

Позивач нарахував відповідачу до стягнення пеню у розмірі 8626,90грн. за загальний період з 04.07.2013р. по 13.04.2014р. (за кожним актом здачі-приймання робіт (надання послуг) окремо).

Перевіривши розрахунок пені здійснений позивачем за загальний період з 04.07.2013р. по 13.04.2014р. (за кожним актом здачі-приймання робіт (надання послуг) окремо) у розмірі 8626,90грн., господарський суд визнав його вірним, однак посилаючись на положення пункту 5.6 договору зазначає, що розмір пені до стягнення не повинен бути більше 1% від суми заборгованості.

Загальний розмір заборгованості складає 127246,19грн., один відсоток від загальної суми заборгованості становить 1272,46грн. (127246,19грн. / 100 * 1).

Таким чином вимога про стягнення пені є такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 1272,46грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу до стягнення три відсотки річних у розмірі 4531,57грн. за загальний період з 04.07.2013р. по 19.11.2014р. (за кожним актом здачі-приймання робіт (надання послуг) окремо) та 26710,21грн. інфляційних втрат за загальний період з 04.07.2013р. по 19.11.2014р. (за кожним актом здачі-приймання робіт (надання послуг) окремо).

Перевіривши розрахунок трьох відсотків річних здійснений позивачем за загальний період з 04.07.2013р. по 19.11.2014р. (за кожним актом здачі-приймання робіт (надання послуг) окремо), господарський суд визнав його вірним.

Таким чином вимога про стягнення трьох відсотків річних є такою, що підлягає задоволенню, а саме у розмірі 4531,57грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат здійснений позивачем за загальний період з 04.07.2013р. по 19.11.2014р. (за кожним актом здачі-приймання робіт (надання послуг) окремо), господарський суд визнав його вірним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином вимога про стягнення інфляційних втрат є такою, що підлягає задоволенню, а саме у розмірі 26710,21грн.

В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3195,18грн., з урахуванням того, що 95,60% позовних вимог позивача судом задоволено.

Керуючись ст.ст.1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 525, 526, 509, 530, 625, 629, 909, 916 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" (49005, м.Дніпропетровськ, вул.Писаржевського, буд.1А; ідентифікаційний код 33668606) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ТРЕЙДІНГ ЛТД" (49023, м.Дніпропетровськ, просп. Воронцова, буд. 75, кв. 297; ідентифікаційний код 33420780) 127246,19грн. (сто двадцять сім тисяч двісті сорок шість грн. 19 коп.) - основного боргу; 1272,46грн. (одна тисяча двісті сімдесят дві грн. 46 коп.) - пені; 4531,57грн. (чотири тисячі п'ятсот тридцять одна грн. 57 коп.) - три відсотки річних; 26710,21грн. (двадцять шість тисяч сімсот десять грн. 21 коп.) - інфляційних збитків; 3195,18грн. (три тисячі сто дев'яносто п'ять грн. 18 коп.) - судовий збір, видати наказ.

В решті відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

18.12.2014р.

Суддя І.В. Петренко