Рішення

від 09.12.2014 по справі 910/19008/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19008/14 09.12.14

За позовомПублічного акціонерного товариства "Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Оптімус" простягнення коштів Судді: Васильченко Т.В. (головуючий)

Грєхова О.А.

Марченко О.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - Павицька Т.Б. довіреність б/н від 15.01.2014;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Оптімус" про стягнення 121576,55 грн., з яких: 101048,95 грн. - основний борг, 6928,54 грн. - пеня, 1988,06 грн. - 3 % річних та 11611,00 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договорів №13-О від 01.05.2013 та №11-О від 01.01.2014 позивач передав відповідачу в оренду майно, проте відповідач в порушення умов договорів зобов'язання по cплаті орендної плати належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем в сумі 101048, 95 грн., що зумовило нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2014 порушено провадження у справі №910/19008/14 та призначено до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.11.2014 продовжено строк вирішення спору у справі №910/19008/14 на 15 днів та відкладено розгляд справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.11.2014 призначено колегіальний розгляд справи №910/19008/14.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 24.11.2014 призначено колегіальний розгляд справи №910/19008/14 у наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В. судді: Грєхова О.А., Марченко О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.11.2014 справу №910/19008/14 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Грєхова О.А., Марченко О.В. та призначено розгляд справи.

09.12.2014 позивач, через відділ діловодства суду, подав заяву про уточнення позовних вимог, яка за своїм змістом фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 121447,93 грн. заборгованості, з якої: 101048,95 грн. - основний борг, 6928,54 грн. - пеня, 1965,44 грн. - 3% річних та 11505,00 грн. - інфляційні втрати.

Частина 4 статті 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки зменшення розміру позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві, прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є: заборгованість в розмірі 121447,93 грн., з якої: 101048,95 грн. - основний борг, 6928,54 грн. - пеня, 1965,44 грн. - 3% річних та 11505,00 грн. - інфляційні втрати.

В судовому засіданні 09.12.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач своїх представників в судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.12.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, який приймав участь під час розгляду справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2013 між Публічним акціонерним товариством "Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Майстер Оптімус" (орендар) укладено договір №13-О, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати орендарю в користування нежиле приміщення площею 120,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Юрківська, 18, а також меблі та обладнання, зазначені в акті прийому-передачі, а орендар зобов'язується прийняти його, своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату і по настанню дня закінчення терміну оренди повернути зазначене приміщення орендодавцю (п.п. 2.1, 2.2 договору).

01.05.2013 сторони підписали акт здачі-приймання приміщення, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду підвальні приміщення загальною площею 120,00 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Юрківська, 18, меблі та обладнання згідно переліку, зазначеного в акті.

У відповідності до умов п.3.1 договору, приміщення передається орендарю в оренду на термін з дня підписання акту прийому-передачі приміщення до 31.12.2013.

Орендна плата за місяць розраховується в гривнях України, становить 15000,00 грн. та підлягає сплаті не пізніше 5-го числа поточного місяця, за який вноситься плата (п.п. 4.1.1, 4.1.2 договору).

01.01.2014 Публічним акціонерним товариством "Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Майстер Оптімус" (орендар) укладено договір №11-О, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати орендарю в платне строкове користування (оренду) нежиле приміщення загальною площею 120,0 квадратних метри, що належить орендарю на праві власності і знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Юрківська, 18, а орендар зобов'язується прийняти його, своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату і по настанню дня закінчення терміну оренди повернути зазначене приміщення орендодавцю (п.п.2.1, 2.2 договору).

01.01.2014 сторони підписали акт здачі-приймання приміщення, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв підвальні приміщення загальною площею 120,00 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Юрківська, 18, меблі та обладнання згідно переліку, зазначеного в акті.

У відповідності до п. 3.1 договору №11-О приміщення передається орендарю в оренду на термін до 31.12.2014 з дня підписання акту прийому-передачі приміщення.

Орендна плата за місяць розраховується в національній валюті України гривні, становить 15000,00 грн. та сплачується орендарем не пізніше п'ятого числа календарного місяця за який вноситься плата, а також компенсує орендодавцю комунальні платежі (п.п. 4.1, 4.3, 4.8 договору).

22.01.2014 сторонами у справі укладено додаткову угоду №1 до договору №11-О від 01.01.2014, відповідно до якої орендар і орендодавець дійшли до взаємної згоди про дострокове розірвання договору №11-О від 01.01.2014 та погодили 22.04.2014 припинити дію договору та не пізніше десяти календарних днів з моменту підписання даної додаткової угоди, сторони зобов`язуються провести звірку та здійснити остаточні розрахунки.

У зв'язку з цим, 22.04.2014 сторони підписали акт повернення приміщення, відповідно до якого орендар повернув, а орендодавець прийняв підвальне приміщення загальною площею 120,00 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Юрківська, 18 та меблі, обладнання згідно переліку, зазначеного в акті.

За змістом ст. 283 Господарського кодексу України та ст. 759 Цивільного кодексу України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 5 ст. 762 ЦК України, ч.3 ст. 285 ГК України та умов договорів оренди орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Втім, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договорами №13-О від 01.05.2013 та №11-О від 01.01.2014 щодо здійснення плати за оренду та інших платежів, сплату належним чином не здійснив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 101048,95 грн., про що сторонами станом на вересень 2014 року складено акти звірки взаєморозрахунків.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної сплати орендних та інших платежів підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 101048,95 грн.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 4.1.5 договору № 13-О від 01.05.2013 сторони погодили, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,1 % від суми несплаченої орендної плати, яка діяла на період заборгованості за кожен день прострочення в оплаті.

Згідно п. 10.2 договору №11-О від 01.01.2014 за неналежне виконання орендарем обов'язків по сплаті належних з нього платежів, встановлених даним договором, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

При цьому, спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за договорами йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства та умов договорів позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню за спірними договорами за період з 06.10.2013 по 26.08.2014 в сумі 6928,54 грн.

Окрім того, оскільки у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача за прострочення сплати орендних платежів за період з 06.10.2013 по 27.11.2014 - 3% річних в розмірі 1965,44 грн. та інфляційні втрати у розмірі 11505,00 грн.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат за заявлений позивачем період, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, відповідно п. 2.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зменшення розміру позовних вимог згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення зайво сплаченої суми судового збору.

Отже, оскільки позивач в процесі розгляду справи зменшив свої позовні вимоги до 121447,93 грн., то судовий збір в сумі 2,57 грн. підлягає поверненню позивачу, оскільки при поданні позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2431,53 грн.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Оптімус" (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 3/15, кв. 148; ідентифікаційний код 38465831) на користь Публічного акціонерного товариства "Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" (04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного, буд. 12, ідентифікаційний код 14287666) 101048 (сто одну тисячу сорок вісім) грн. 95 коп. - основного боргу, 6928 (шість тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн. 54 коп. - пені, 1965 (одну тисячу дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 44 коп. - 3 % річних, 11505 (одинадцять тисяч п'ятсот п'ять) грн. 00 коп. - інфляційних втрат та 2428 (дві тисячі чотириста двадцять вісім) грн. 96 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству "Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" (04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного, буд. 12, ідентифікаційний код 14287666) з Державного бюджету України 2 (дві) грн. 57 коп. зайво сплаченого судового збору, перерахованого платіжним дорученням №293 від 04.09.2014, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.12.2014.

Головуючий суддя Т.В. Васильченко

судді О.А.Грєхова

О.В. Марченко