Рішення

від 10.12.2014 по справі 910/2743/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2743/14 10.12.14

За позовомПродкуна Руслана Віталійовича доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробниче підприємство «Герміона-Плюс» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Овчеренко Наталії Анатоліївни 2. Епішко Данила Миколайовича 3. Кондакової Наталії Миколаївни 4. Яшного Миколи Івановича 5. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гнидюка Олександра Борисовича 6. Державної реєстраційної служби України про визнання недійсними довіреності, рішень загальних зборів товариства, а також змін до статуту товариства Головуючий суддя Босий В.П.

Судді Івченко А.М.

Літвінова М.Є.

Представники сторін: від позивача:Воронін В.О. від відповідача:не з'явився від третьої особи 1:не з'явився від третьої особи 2:не з'явився від третьої особи 3:не з'явився від третьої особи 4:не з'явився від третьої особи 5:не з'явився від третьої особи 6:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Продкун Руслан Віталійович звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробниче підприємство «Герміона-Плюс» (надалі - «Товариство») про визнання недійсними довіреності, державної реєстрації змін до статутних документів, загальних зборів та протоколів загальних зборів товариства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що довіреність на представлення інтересів позивача як учасника Товариства від 02.07.2012 р., видана на ім'я Кондакової Наталії Миколаївни, є підробленою, а відтак всі зміни до статутних документів, а також всі рішення відповідача, на яких брала участь така особа, мають бути визнані судом недійсними.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Овчеренко Наталію Анатоліївну, Епішко Данила Миколайовича, Кондакову Наталію Миколаївн, Яшного Миколу Івановича, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гнидюка Олександра Борисовича та Державну реєстраційну службу України.

17.07.2014 р. представником позивача подано заяву про зміну позовних вимог, в якій позивач просив суд визнати недійсною довіреність від 02.07.2012 р., визнати недійсними всі рішення загальних зборів Товариства від 10.07.2012 р. та від 30.07.2012 р., а також визнати недійсними прийняті на загальних зборах учасників Товариства зміни до статуту в частині переходу частки позивача до третіх осіб. Враховуючи, що подана заява відповідає вимогам приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, вона була прийнята судом.

Розгляд справи неодноразово відкладався з незалежних від суду обставин.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 05.11.2014 р. справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), Літвінова М.Є., Івченко А.М. у зв'язку з перебуванням судді Спичака О.М. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.11.2014 р. справу прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 10.12.2014 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги з урахуванням зави від 17.07.2014 р. підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03115, м. Київ, площа Святошинська, 1, корп. Б, н/п 1, 25 поверх, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №624411, матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Треті особи, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2011 р. між Гопкало Петром Івановичем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Київбудком» та Спільним українсько-італійським підприємством «Прогрессо-Італія» (продавці) та Продкуном Русланом Віталійовичем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу часток в статутному капіталі (надалі - «Договір купівлі-продажу»).

Відповідно до п. 1 Договору купівлі-продажу за цим договором продавці зобов'язуються передати частку в статутному капіталі Товариства в розмірі 100%, що становить 152 234 000,00 грн., в належних їх частках Гопкало П.І. - 5% від загального розміру статутного капіталу Товариства, що становить 7 611 700,00 грн., ТОВ «Київбудком» - 90% від загального розміру статутного капіталу Товариства, що становить 137 010 600,00 грн., Спільне українсько-італійське підприємство «Прогрессо-Італія» - 5% від загального розміру статутного капіталу Товариства, що становить 7 611 700,00 грн., а покупець зобов'язується прийняти частку в статутному капіталі товариства, що становить 152 234 000,00 грн. та сплатити за неї обговорену грошову суму відповідно до часток.

02.07.2012 р. Продкуном Р.В. було видано довіреність на ім'я Кондакової Наталії Миколаївни, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнидюком Олександром Борисовичем, за якою Кондаковій Н.М. було надано право представляти його інтереси як учасника (засновника) Товариства, зокрема: підписувати та подавати від імені позивача заяви, в тому числі заяви про належність майна на праві особистої приватної власності, заяву про вихід зі складу учасників (засновників) тощо; продавати та отримувати необхідні довідки та документи, розписуватись за позивача, укладати всі дозволені чинним законодавством договори, правочини, отримувати грошові кошти чи майнові цінності за укладеними договорами, правочинами, вносити зміни та доповнення, розривати укладені договори, правочини; приймати участь у загальних зборах учасників (засновників) з правом голосування по всім питанням порядку денного; розпоряджатися за розсудом представника часткою позивача в статутному капіталі Товариства, виходити з Товариства; вести справи в судових органах усіх інстанцій, з питання захисту прав та інтересів позивача, з правом вчинення усіх процесуальних дій, наданих йому чинним законодавством; проводити платежі, а також вчиняти всі інші юридично значимі дії, пов'язані з виконанням цієї довіреності.

На підставі вказаної довіреності представник позивача взяла участь в загальних зборах учасників Товариства, які відбулися 10.07.2012 р. та 30.07.2012 р., та на яких були прийняті рішення, оформлені протоколами №8-1 від 10.07.2012 р., №9 від 30.07.2012 р. та №10 від 30.07.2012 р.

Спір у справі виник у зв'язку із наявністю, на думку позивача, підстав для визнання довіреності від 02.07.2011 р. недійсною.

Також позивач вказує на те, що оскільки представник за недійсною довіреністю брав участь від його імені на загальних зборах учасників Товариства 10.07.2012 р. та 30.07.2012 р., всі прийняті рішення на таких зборах також мають бути визнані недійсними.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчими документами товариства та законом, здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Статтею 53 Закону України «Про господарські товариства» та статтею 147 Цивільного кодексу України передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим способом відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Цією ж статтею визначена можливість відчуження частки (її частини) учасника третій особі.

Порядок переходу (відступлення) частки учасника у статутному капіталі товариства та внесення змін до установчих документів товариства у зв'язку з виходом засновника зі складу товариства повинні здійснюватись з виконанням вимог, встановлених статтями 145, 147, 148 Цивільного кодексу України, ст.ст. 53, 58, 59, 60 Закону України «Про господарські товариства» та статтею 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

У відповідності зі статтею 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Право на вільне розпорядження належними учаснику корпоративними правами є невід'ємним. Корпоративні правовідносини існують безстроково і припиняються внаслідок настання обставин, передбачених законом.

Як вбачається із матеріалів справи, 10.07.2012 р. та 30.07.2012 р. відбулися загальні збори учасників Товариства, на яких була присутня представник позивача за довіреністю від 02.07.2012 р. Кондакова Н.М., що діяла в інтересах позивача як власника 100% статутного капіталу Товариства.

На вказаних загальних зборах були прийняті рішення, зокрема, про:

- звільнення Продкуна Р.В. з посади директора Товариства, призначення Кондакової Н.М. на посаду директора Товариства, уповноваження Кондакової Н.М. на вчинення дій для проведення державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу (протокол №8-1 від 10.07.2012 р.);

- передання частки Продкуна Р.В. в статутному капіталі Товариства, яка становить 100% статутного капіталу, Товариству з обмеженою відповідальністю «Київбудком», уповноваження Кондакової Н.М. на вчинення дій для проведення державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу (протокол №9 від 30.07.2012 р.);

- затвердження нової редакції статуту Товариства, уповноваження Кондакової Н.М. на вчинення дій для проведення державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу(протокол №10 від 30.07.2012 р.).

За змістом ч.ч. 1, 2 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників.

Згідно з ч. 3 ст. 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

При цьому, вирішуючи питання в аналогічних правовідносинах Верховний Суд України вказав наступне: акціонери можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Довіреності акціонерів повинні відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством, зокрема необхідно дотримуватися норми частини третьої статті 247 ЦК, згідно з якою довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною. У разі, якщо довіреність акціонера на право участі та голосування на загальних зборах оформлена (складена або посвідчена) з порушенням встановлених законодавством вимог, особа, на ім'я якої видана довіреність, не має повноважень на участь та голосування на загальних зборах. У зв'язку з цим голоси акціонера, передані за такою довіреністю, не можуть враховуватися при визначенні кворуму на загальних зборах та результатів голосування (п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).

Відтак, у випадку оформлення довіреності на представника учасника (акціонера) товариства з порушенням вимог чинного законодавства України, особа, на ім'я якої була видана така довіреність, позбавляється повноважень на участь та голосування у загальних зборах.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі постанови про призначення експертизи від 19.09.2013 р., винесеної старшим слідчим слідчого управління ГУ МВС України в АР Крим за кримінальним провадженням №12013130000000777, було проведено судово-почеркознавчу експертизу, за результатами якої складено висновок №448 від 07.10.2013 р.

Вказаним висновком було встановлено, що рукописний текст «Продкун Р.В.», а також підпис від імені Продкуна Р.В. на оригіналі довіреності від 02.07.2012 р., виданої на ім'я Кондакової Н.М., було виконано не позивачем, а іншою особою.

Згідно із ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Частинами 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Із матеріалів висновку №448 від 07.10.2013 р. вбачається, що він обґрунтований, містить докладний опис проведеного дослідження, чіткий висновок з поставленого перед експертами питання, а будь-яких обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи сторонами не наведено, а судом не встановлено.

Отже, наданий позивачем висновок №448 від 07.10.2013 р. є належним та допустимим в розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказом у справі.

За таких обставин, оскільки довіреність на представлення інтересів позивача від 02.07.2012 р. була видана не безпосередньо позивачем, а іншою невстановленою особою, вона є такою, що складена з порушенням вимог чинного законодавства України.

Відтак суд приходить до висновку про відсутність повноважень у Кондакової Н.М. на представлення інтересів Продкуна Р.В. під час скликання, проведення та прийняття рішень загальними зборами учасників Товариства 10.07.2012 р. та 30.07.2012 р.

Згідно з ч. 5 ст. 98 Цивільного кодексу України, рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Відповідно до пунктів 17-19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

Оскільки судом було встановлено, що представник позивача не мав права приймати участь в загальних зборах Товариства, які відбулися 10.07.2012 р. та 30.07.2012 р., отже всі рішення, прийняті одноособово представником на таких загальних зборах (оформлені протоколами №8-1 від 10.07.2012 р., №9 від 30.07.2012 р. та №10 від 30.07.2012 р.) є недійсними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, оскільки зміни до статуту Товариства в частині переходу частки позивача, що дорівнює 100% його статутного капіталу, були зареєстровані Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом №10 від 30.07.2012 р., яке визнано недійсним в судовому порядку, такі зміни до установчого документу (статуту) Товариства також визнаються судом недійсними.

При цьому, будь-яких доказів на підтвердження факту переходу права власності на частки в статутному капіталі Товариства до Овчеренко Наталії Анатоліївни, Епішко Данила Миколайовича, Кондакової Наталії Миколаївни та Яшного Миколи Івановича сторонами не надано і матеріали справи не містять, а відтак підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними змін до статутних документів Товариства саме в частині переходу частки до таких осіб у суду відсутні.

Стосовно позовних вимоги про визнання недійсною довіреності від 02.07.2012 р. суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» передбачено, що з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

У відповідності до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Частиною 2 ст. 55 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Тобто, можливість розгляду господарським судом спору, стороною якого є фізична особа, обумовлена тим, що такий спір стосується корпоративних чи приватизаційних відносин або така особа є суб'єктом господарювання.

Відповідно до п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» від 24.10.11р. №10 справи, що виникають з корпоративних відносин, - це спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), в тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами), що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства. Предметом відповідних позовів можуть бути вимоги про визнання недійсними актів органів управління господарського товариства, визнання недійсними установчих документів товариства або договорів про відчуження майна тощо.

В даному випадку спір щодо визнання недійсною довіреності від 02.07.2012 р. не є корпоративним спором в розумінні норм чинного законодавства України, оскільки стосується оспорення позивачем правомірності укладення правочину доручення, а не є спором між товариством та учасником, або між його учасниками.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

За таких обставин, провадження у справі в частині визнання недійсною довіреності від 02.07.2012 р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнидюком Олександром Борисовичем та зареєстрованої в реєстрі за №1217, підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.49, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Продкуна Руслана Віталійовича задовольнити частково.

2. Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробниче підприємство «Герміона-Плюс» (03115, м. Київ, площа Святошинська, 1, корп. Б, н/п 1, 25 поверх; ідентифікаційний код 37674304), оформлені протоколом №8-1 від 10.07.2012 р.

3. Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробниче підприємство «Герміона-Плюс» (03115, м. Київ, площа Святошинська, 1, корп. Б, н/п 1, 25 поверх; ідентифікаційний код 37674304), оформлені протоколом №9 від 30.07.2012 р.

4. Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробниче підприємство «Герміона-Плюс» (03115, м. Київ, площа Святошинська, 1, корп. Б, н/п 1, 25 поверх; ідентифікаційний код 37674304), оформлені протоколом №10 від 30.07.2012 р.

5. Визнати недійсними зміни до статутних документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробниче підприємство «Герміона-Плюс» (03115, м. Київ, площа Святошинська, 1, корп. Б, н/п 1, 25 поверх; ідентифікаційний код 37674304) щодо складу та інформації про учасників, внесені на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробниче підприємство «Герміона-Плюс», оформлених протоколом №10 від 30.07.2012 р.

6. Провадження у справі в частині визнання недійсною довіреності від 02.07.2012 р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнидюком Олександром Борисовичем та зареєстрованої в реєстрі за №1217, припинити.

7. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробниче підприємство «Герміона-Плюс» (03115, м. Київ, площа Святошинська, 1, корп. Б, н/п 1, 25 поверх; ідентифікаційний код 37674304) на користь Продкуна Руслана Віталійовича (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Жовтнева, 61; ідентифікаційний номер 3091425278) судовий збір у розмірі 4 872 (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.12.2014 р.

Головуючий суддя В.П. Босий

Судді А.М. Івченко

М.Є. Літвінова