Рішення

від 16.12.2014 по справі 910/26098/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/26098/14 16.12.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО НАЛАГОДЖУВАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АБМ ІНВЕСТ»

про стягнення 37 554,67 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Мельник Д.М. - довіреність №2724 від 12.06.2014 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО НАЛАГОДЖУВАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АБМ ІНВЕСТ» про стягнення 32 988,66 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо своєчасності поставки товару згідно умов Договору поставки №805440-434-434 від 11.07.2014 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 32 988,66 грн. - неустойки, 1 827,00 грн. - судового збору.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.11.2014 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 16.12.2014 року.

12.12.2014 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач проста суд стягнути з відповідача на свою користь 37 554,67 грн. - неустойки, 1 827,00 грн. - судового збору.

В судове засідання 16.12.2014 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 25.10.2014 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.12.2014 року представник позивача збільшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 16.12.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.07.2014 року між Публічним акціонерним товариства «Укртелеком» (далі по тексту - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО НАЛАГОДЖУВАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АБМ ІНВЕСТ» (далі по тексту - відповідач, постачальник) укладено Договір поставки №805440-434-434 (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) на умовах, які викладені у цьому Договорі та відповідно до технічних вимог Покупця (Додаток №4 до цього Договору) Постачальник зобов'язується поставити Покупцю (представникам Покупця) люки оглядові та колодязі полімерпіщані для телефонної каналізації та комплектуючі до них (далі - Продукція) за номенклатурою, що визначені в Додатку № 1 до цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Постачальнику ціну поставленої на умовах цього Договору Продукції.

Відповідно до п. 1.2. Договору, поставка Продукції здійснюються Постачальником на підставі підписаних обома Сторонами Заявок - специфікацій, які є невід'ємною частиною Договору і які визначають найменування Продукції, кількість, одичні ціни за якими відбувається фактична поставка Продукції та місце призначення поставки (адресу складу філії Покупця).

Згідно з п. 4.2. Договору, виконання Постачальником поставки Продукції в повному обсязі за відповідною заявкою - специфікацією здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання відповідної заявки-специфікації.

Відповідно до п. 10.2. Договору, за порушення строків поставки або недопоставки Продукції, більш ніж на 15 (п'ятнадцять) календарних днів Постачальник за вимогою Покупця сплачує неустойку в розмірі 0,1% від вартості невчасно поставленої (недопоставленої) Продукції за кожен календарний день прострочення поставки Продукції, що не була поставлена в строк, встановлений в Договорі.

На виконання умов Договору між сторонами були підписані наступні заявки-специфікації:

- Заявка - специфікація № 1 від 08.08.2014 року, зі строком поставки не пізніше 08.09.2014 року;

- Заявка-специфікація № 2 від 08.08.2014 року зі строком поставки не пізніше 08.09.2014 року;

- Заявка-специфікація № 3 від 08.08.2014 року зі строком поставки не пізніше 08.09.2014 року;

- Заявка-специфікація № 4 від 08.08.2014 року зі строком поставки не пізніше 08.09.2014 року;

- Заявка-специфікація № 5 від 12.08.2014 року зі строком поставки не пізніше 12.09.2014 року.

Спір у справі виник в зв'язку з тим, що на думку позивача внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності поставки продукції, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість зі сплати неустойки в розмірі 37 554,67 грн.

Суду не надано жодних доказів вчасної поставки продукції відповідачем позивачу, згідно умов Договору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до т.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт невиконання відповідачем зобов'язань (вчасної поставки продукції) за Договором належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а тому вимоги про стягнення з відповідача неустойки за порушення строків поставки продукції є правомірними.

Відповідач в обумовлений Договором не виконав зобов'язання вчасно поставити продукції, а тому позивач, керуючись п. 10.2. Договору, просить суд стягнути з відповідача 37 554,67 грн. - неустойки.

Згідно з п. 10.2. Договору, за порушення строків поставки або недопоставки Продукції, більш ніж на 15 (п'ятнадцять) календарних днів Постачальник за вимогою Покупця сплачує неустойку в розмірі 0,1% від вартості невчасно поставленої (недопоставленої) Продукції за кожен календарний день прострочення поставки Продукції, що не була поставлена в строк, встановлений в Договорі.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 37 554,67 грн. - неустойки, нормативно та документально доведені, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО НАЛАГОДЖУВАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АБМ ІНВЕСТ» (04060, м. Київ, ВУЛИЦЯ РИЗЬКА, будинок 73 Б, код ЄДРПОУ 36454262) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 18, код ЄДРПОУ 21560766) 37 554 (тридцять сім тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 67 коп. - неустойки, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 18.12.2014 року.