Рішення

від 09.12.2014 по справі 922/4952/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2014 р.Справа № 922/4952/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", м. Сєверодонецьк до Сєвєродонецького державного підприємства "Стіновик", м. Сєверодонецьк про стягнення 35841,14 грн. за участю представників сторін:

позивача - Водолазський Д.В. (довіреність № 05/15 від 13.11.2013р.).

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач 03.11.2014р. звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з Сєвєродонецького державного підприємства "Стіновик" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди № 19/ИЗВ/02 нерухомого майна, укладеним між сторонами 01.09.2013 р. та за договором № 19-ПО/А-ТВ/2 на поставку теплоенергії у теплофікаційній воді, укладеним між сторонами 01.09.2013 р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума основної заборгованості становить 35841,14 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договорами в частині своєчасної сплати орендної плати та оплати поставленої теплоенергії. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.11.2014 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/4952/14, розгляд якої призначено на 18.11.2014 р. о 10:45 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.11.2014 р. розгляд справи № 922/4952/14 було відкладено на 09.12.2014 р. о 10:00 год.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений за юридичною адресою зазначеною позивачем у позовній заяві. Ухвали суду від 05.11.2014 р. про порушення провадження у справі та від 18.11.2014 р. про відкладення розгляду справи були повернені до суду з довідкою поштового відділення про повернення "за зазначеною адресою не проживає.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначає, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами, в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.09.2013 між Приватним акціонерним товариством "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (позивач) та Сєвєродонецьким державним підприємством "Стіновик" (відповідач) було укладено договір оренди №19/ИЗВ/02 нерухомого майна, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення цеху НОПС: площею 376 кв.м. у будівлі кормоцеху, площею 11,1 кв.м. приміщення в будівлі побутового блоку корп. № 36, які знаходяться на балансі ПАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" та розташовані за адресою м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач передав відповідачу вищезазначене орендоване майно, що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 01.09.2013р., підписаним повноважними представниками та скріпленим печатками сторін.

Згідно п. п. 3.1., 3.3 Договору оренди, відповідач сплачує позивачу орендну плату та суму компенсації витрат, пов'язаних із забезпеченням електроенергією у орендованому приміщенні. Орендна плата за орендоване майно за договором становить 6,00 грн. за місяць за 1 кв.м. без ПДВ та за весь об'єкт площею 387,1 кв.м. становить 2322,60 грн. в місяць без ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, зазначеному діючим законодавством України.

У п.п. 5.3 Договору, визначено обов'язок відповідача як Орендаря своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

У відповідності до п. 9.1. Договору оренди орендна плата перераховується орендатором на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно на підставі виставленого рахунку і не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.

Позивачем на адресу Відповідача були направлені відповідні рахунки на оплату за Договором оренди, які Відповідач повинен був сплатити, а саме: №85923 від 31.10.2013 на суму 2787,12 грн.; № 86034 від 30.11.2013 на суму 2787,12 грн.; № 86137 від 31.12.2013 на суму 2787,12 грн.; № 86040 від 31.01.2014 на суму 2787,12 грн.; № 86086 від 28.02.2014 на суму 2787,12 грн.; № 86141 від 31.03.2014 на суму 2787,12 грн.; № 86199 від 30.04.2014 на суму 2787,12 грн.; № 86359 від 31.05.2014 на суму 2787,12 грн.; № 86360 від 30.06.2014 на суму 2787,12 грн.; № 86361 від 31.07.2014 на суму 2787,12 грн.; № 86413 від 31.08.2014 на суму 2787,12 грн.

Відповідно до п. 11.1 договору, строк дії договору оренди з 01.09.2013 року до 31.08.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом терміну дії договору оренди №19/ИЗВ/02 нерухомого майна від 01.09.2013 року належним чином виконував взяті на себе зобов'язання за договором, проте, в порушення умов спірного договору відповідач свій обов'язок по своєчасній та повній сплаті орендних платежів, не виконував, в зв'язку з чим згідно розрахунку, наявного в матеріалах справи, заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати станом на листопад 2014 р. за період з жовтня 2013 року по серпень 2014 року становить 30658,32 грн.

Крім того, 01.09.2013 року між позивачем та відповідачем, на підставі Договору оренди, було укладено договір №19-ПО/А-ТВ/2 на поставку теплоенергії у теплофікаційній воді.

Згідно п. 3.5 договору №19-ПО/А-ТВ/2 ціна теплоенергії у теплофікаційній воді з урахуванням ПДВ складає 1008,00 грн. за 1 Гкал.

Згідно п. 3.1 та 3.2 договору №19-ПО/А-ТВ/2 позивач надсилає відповідачу рахунок-фактуру з фактичним розрахунком за споживану теплоенергію у теплофікаційній воді та акт приймання-передачі товарної продукції (послуг), а відповідач, у свою чергу, до 10 числа місяця, наступного за звітним, перераховує на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти за спожиту теплоенергію згідно акта приймання-передачі товарної продукції (послуг).

Позивачем на адресу відповідача були направлені відповідні рахунки-фактури та акти приймання-передачі товарної продукції (послуг), а саме: акт та рахунок-фактура № 14843 від 31.10.2013 на суму 403,20 грн.; акт та рахунок-фактура № 14867 від 30.11.2013 на суму 864,00 грн.; акт та рахунок-фактура № 14953 від 31.12.2013 на суму 864,00 грн.; акт та рахунок-фактура № 14046 від 31.01.2014 на суму 864,00 грн.; акт та рахунок-фактура № 14124 від 28.02.2014 на суму 816,00 грн.; акт та рахунок-фактура № 14210 від 31.03.2014 на суму 816,00 грн.; акт та рахунок-фактура № 14301 від 31.04.2014 на суму 408,00 грн.

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що позивач протягом терміну дії договору №19-ПО/А-ТВ/2 на поставку теплоенергії у теплофікаційній воді від 01.09.2013 року належним чином виконував взяті на себе зобов'язання за договором, проте, в порушення умов спірного договору відповідач свій обов'язок по своєчасній та повній сплаті за спожиту теплоенергію у теплофікаційній воді не виконав, в зв'язку з чим згідно розрахунку, наявного в матеріалах справи, заборгованість відповідача перед позивачем за договором №19-ПО/А-ТВ/2 від 31.09.2013 на поставку теплоенергії у теплофікаційній воді становить 5035,20 грн.

Крім того, 01.09.2013 року між позивачем та відповідачем, на підставі Договору оренди, було укладено договір № 18-ПО/А-ПВ/2 на поставку води господарсько-питного призначення та очищення стоків.

Згідно п. 3.6 та 3.7 зазначеного договору ціна води господарсько-питного значення складає 5040,00 грн. за 1000 куб.м., ціна очистки побутових стічних вод складає 14520,00 грн. за 1000 куб.м.

Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору №18-ПО/А-ПВ/2 з 01.11.2013 року ціна води господарсько-питного значення складає 6840,00 грн. за 1000 куб.м., ціна очистки 1000 куб.м. побутових стічних вод складає 16380,00 грн.

Згідно п. 3.1 та 3.2 договору №19-ПО/А-ТВ/2 позивач надсилає відповідачу рахунок-фактуру з фактичним розрахунком за споживану воду господарсько-питного призначення та передані на очищення побутові стічні води, а також акт приймання - передачі товарної продукції (послуг), а відповідач, у свою чергу, до 10 числа місяця, наступного за звітним, перераховує на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти за воду господарсько-питного призначення та очищення стоків згідно акта приймання-передачі товарної продукції.

Позивачем на адресу відповідача були направлені відповідні рахунки-фактури та акти приймання-передачі товарної продукції (послуг), а саме:

- За споживання води господарсько-питного призначення: акт та рахунок-фактура №14731 від 30.09.2013 на суму 6,05 грн.; акт та рахунок-фактура №14823 від 31.10.2013 на суму 6,05 грн.; акт та рахунок-фактура №14888 від 30.11.2013 на суму 8,21 грн.; акт та рахунок-фактура №14973 від 31.12.2013 на суму 8,21 грн.; акт та рахунок-фактура №14026 від 31.01.2014 на суму 8,21 грн.; акт та рахунок-фактура №14106 від 28.02.2014 на суму 7,13 грн.; акт та рахунок-фактура №14242 від 31.03.2014 на суму 7,13 грн.; акт та рахунок-фактура №14283 від 30.04.2014 на суму 7,13 грн.

- За очищення стоків: акт та рахунок-фактура №85008 від 31.01.2014 на суму 19,66 грн.; акт та рахунок-фактура №85056 від 28.02.2014 на суму 23,76 грн.; акт та рахунок-фактура №85104 від 31.03.2014 на суму 23,76 грн.; акт та рахунок-фактура №85160 від 30.04.2014 на суму 22,32 грн.

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що позивач протягом терміну дії договору № 18-ПО/А-ПВ/2 на поставку води господарсько-питного призначення та очищення стоків від 01.09.2013 року належним чином виконував взяті на себе зобов'язання за договором, проте, в порушення умов спірного договору відповідач свій обов'язок по своєчасній та повній оплаті платежів за вказаним договором не здійснив, в зв'язку з чим згідно розрахунку, наявного в матеріалах справи, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 18-ПО/А-ПВ/2 на поставку води господарсько-питного призначення та очищення стоків від 01.09.2013 року становить 147,62 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно зі ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно ч.1 ст. 16 ЦК України, ч.2 ст. 20 ГК України одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не виконав свої зобов'язання за спірними договорами зі сплати орендної плати та наданих послуг, чим порушив вимоги ст. 525, 526, 530, 629, 759 ЦК України, з урахуванням чого у відповідача період позивачем утворилась заборгованості за договором оренди №19/ИЗВ/02 нерухомого майна, договором №19-ПО/А-ТВ/2 на поставку теплоенергії у теплофікаційній воді та за договором № 18-ПО/А-ПВ/2 на поставку води господарсько-питного призначення та очищення стоків від 01.09.2013 року у загальному розмірі 35841,14 грн., яка підтверджується матеріалами справи. Відповідачем доказів, які б спростовували такі висновки суду не надано - докази належної та своєчасної оплати платежів за вказаними договорами в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для захисту порушених прав позивача. Останні підлягають судовому захисту відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України шляхом присудження до виконання в натурі обов'язку відповідача зі сплати на користь позивача передбачених договором оренди грошових коштів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, не надання відповідачем суду доказів належного виконання взятих на себе зобов'язань, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, суд знаходить позовні вимоги в межах суми основного боргу у розмірі 35841,14 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За результатами розгляду справи, відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827,00 грн. покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 611, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з СЄВЄРОДОНЕЦЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СТІНОВИК" (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5; ідентифікаційний код 20159174) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ "АЗОТ" (93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5; ідентифікаційний код 33270581) суму основного боргу у розмірі 35841,14 грн. та судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.12.2014 р.

Суддя М.І. Шатерніков