Ухвала

від 17.12.2014 по справі 922/5450/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"17" грудня 2014 р.Справа № 922/5450/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом Виробничо-комерційного приватного підприємства "Маг", м. Сєверодонецьк до Сєвєродонецької міської ради, м. Сєвєродонецьк про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-комерційне приватне підприємство "Маг" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Сєвєродонецької міської ради, в якій позивач просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №041041900274 від 12.07.2014 р., державна реєстрація відбулась 27.10.2011р., реєстраційний №44129000343 укладеної між Северодонецькою міською радою (ідентифікаційний код 26204220) та Виробничо - комерційним приватним підприємством "Маг" (ідентифікаційний код 19080220). Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1218,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію господарського суду: відзив на позовну заяву, який ним наданий двічі 09.12.14 р. за вх.№44204 та 12.12.14 р. вх.№44789 та заперечення щодо заяви позивача про зміну предмету позову 16.12.14 р. за вх.№45359, які долучені судом до матеріалів справи.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що позивач та відповідач були повідомлені належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи господарським судом встановлено наступне.

На підставі рішення Северодонецької міської ради від 17.06.10 р. за №4190 між позивачем (орендар) та відповідачем (орендодавець) було укладено договір оренди землі №041041900274 (далі по тексту - договір). Відповідно до умов договору позивачу була передана в оренду земельна ділянка загальною площею 0,0961 га, в тому числі: капітальна одноповерхова будівля - 0,0444га, тимчасова будівля-0,0068га, під проходами, проїздами та площадками-0,0449га.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01рудня 2014 р. дану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено ії до розгляду у судовому засіданні на 17 грудня 2014 року. У позивача витребувані наступні документи: докази в обґрунтування позову (оригінали - для огляду у судовому засіданні, засвідчені належним чином копії - до справи), правове обґрунтування позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання 17.12.14 р. не з'явився, документів необхідних для вирішення спору не надав.

За таких обставин суд керується ст. 81 ГПК України. Відповідно п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що спір не може бути розглянутий по суті в зв'язку з тим, що позивачем не було виконано вимоги суду і не було надано достатніх доказів по справі, які можуть мати суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного дослідження матеріалів справи та всіх фактичних обставин спору, вважає доцільним залишити позов без розгляду, відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України.

При цьому суд не вбачає можливим ухвалити рішення у справі про відмову в задоволенні позову з таких причин.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції":

П.2.3. Якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Згідно п.п. 2, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N14 "Про судове рішення у цивільній справі" обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, відсутність у матеріалах даної справи витребуваних судом доказів унеможливлює виконання вимог процесуального закону щодо обґрунтованості судового рішення. При цьому це стосується як позитивного (про задоволення позову) та к і негативного (про відмову в позові) рішення. Недопустимість доказування, котре ґрунтується на припущеннях унеможливлює як стягнення збитків так і відмови в задоволенні цих вимог, адже останнє означатиме підтвердження в судовому порядку припущення про законність дій чи бездіяльності учасників судового процесу, без достатніх на то правових підстав.

За таких обставин, відсутність витребуваних документів, унеможливлюють всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи. Враховуючи це, суд приходить до висновку про необхідність залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 5 частини 1 статті 81, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов залишити без розгляду.

Суддя Ю.В. Светлічний