Рішення

від 15.12.2014 по справі 922/4331/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2014 р.Справа № 922/4331/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків, до Благодійного фонду "Хоспіс-Уют", м.Харків, про стягнення 10119,88 грн. за участю представників:

позивача - Гроссу Г.В. (довіреність № 38-2071/471 від 10.05.2012р.);

Танчак Н.В. (довіреність № 38-2072/470 від 10.05.2012р.);

відповідача - Влащенка Д.В. (довіреність б/н від 20.10.2014р.);

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Благодійного фонду "Хоспіс-Уют", м.Харків, 10119,88 грн. заборгованості за Договором про постачання теплової енергії № 13685 від 01.12.2009р., у тому числі: 9429,99 грн. основного боргу; 354,56 грн. інфляційних втрат; 64,27 грн. - 3% річних; 271,06 грн. Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.10.2014р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/4331/14 та розгляд справи призначено на 20.10.2014р. об 11:30 год.

Ухвалою господарського суду від 20.10.2014р. розгляд справи було відкладено на 01.12.2014р. об 11:45 год.

01.12.2014р. відповідач подав до суду клопотання, в якому зазначив, що станом на 01.12.2014р. відповідачем частково сплачено заборгованість у сумі 5000,00 грн., а саме 17.10.2014р. - 3980,20 грн. та 01.12.2014р. - 2020,00 грн. (що разом становить 6000,20 грн.) та просив суд відстрочити сплату залишку боргу до червня 2015 року, а також зменшити розмір неустойки за неналежне виконання умов договору.

Представник позивача проти клопотання відповідача про відстрочення сплати заборгованості та зменшення розміру неустойки заперечував через його необґрунтованість.

Ухвалою господарського суду від 01.12.2014р. розгляд справи було відкладено до 15.12.2014р. для з'ясування представником позивача факту часткової оплати відповідачем заборгованості та надання суду відповідних доказів.

У судовому засіданні, яке відбулося 15.12.2014р., представник позивача звернулась до суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи копій виписок банку, які свідчать про часткову сплату відповідачем суми основного боргу у загальному розмірі 5000,20 грн. У зв'язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості представник позивача просила припинити провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України. В іншій частині стягнення представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі, а саме просила стягнути з відповідача 4429,79 грн. основного боргу, 354,56 грн. інфляційних втрат, 64,27 грн. - 3% річних та 271,06 грн. пені (всього - 5119,68 грн.).

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти залишку заборгованості не заперечував, просив відстрочити сплату боргу до червня 2015 року.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача і відповідача, суд встановив наступне.

Благодійний фонд "Хоспіс-Уют" (відповідач) займає нежитлові приміщення будинку, розташованого за адресою: м.Харків, вул.Червоноармійська, 8/10 Г.

Система опалення у приміщенні, займаному відповідачем, є централізованою, єдиною з системою опалення будинку. Окремого теплового вводу в приміщення відповідача немає. Цей факт підтверджується актами про підключення та відключення опалення до приміщень відповідача.

Підключення та відключення споживачів, що мають єдину з житловими будинками систему опалення, здійснюється одночасно з підключенням та відключенням внутрішньої системи опалення та гарячого водопостачання житлових будинків в цілому. Опалення є системою, яка гідравлічно та теплотехнічно об'єднує усі приміщення в житловому будинку.

У зв'язку з тим, що приміщення відповідача не обладнані окремим тепловим вводом, КП "Харківські теплові мережі" (позивач) не мало технічної можливості провести окреме відключення приміщень відповідача від джерела теплової енергії, оскільки це спричинило б порушення теплового балансу усього будинку в цілому та порушення прав і інтересів мешканців цього будинку. Можливості відключення окремих приміщень в житловому будинку немає.

На підставі Розпоряджень про початок та кінець опалювальних сезонів 2011-2012 p.p.,2012-2013 p.p., 2013-2014 р.р. та Договору про постачання теплової енергії № 13685 від 01.12.2009р. позивач здійснював постачання теплової енергії до нежитлових приміщень будинку за адресою: м.Харків, вул.Червоноармійська, 8/10 Г, у зв'язку з чим відповідачу були направлені рахунки за спожиту теплову енергію.

Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується відповідними актами на підключення та відключення вбудованого споживача до джерела теплової енергії, підписаними представниками та скріпленими печатками КП "Харківські теплові мережі", а також балансоутримувача житлового будинку за адресою: м.Харків, вул.Червоноармійська, 8/10 Г.

Відповідно до умов Договору, позивач (енергопостачальна організація) зобов'язався постачати відповідачеві (споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п. 2.1. договору, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 договору.

Згідно п. 6.4 Договору, відповідач повинен був за 3 дні до початку розрахункового періоду сплатити позивачу попередню оплату вартості, необхідного обсягу теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що рахунки, надані відповідачу для оплати за отриману теплову енергію, у повному обсязі оплачені не були.

Станом на 25.09.2014р. заборгованість відповідача перед позивачем за неналежне виконання договірних зобов'язань за період з грудня 2011 року по квітень 2014 року склала 9429,99 грн.

У жовтні та грудні 2014 року відповідачем було частково сплачено основний борг у загальному розмірі 5000,20 грн., що підтверджується наданими представником позивача копіями виписок банку від 20.10.2014р. та 01.12.2014р.

Таким чином, залишок заборгованості відповідача перед позивачем за отриману теплову енергію склав 4429,79 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно п. 7.2.3. Договору про постачання теплової енергії № 13685 від 01.12.2009р., за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення за період з дня наступу строку оплати до дня фактичної оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 271,06 грн. пені, 64,27 грн. - 3% річних та 354,56 грн. інфляційних законними та обґрунтованими.

Пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі ст. 83 ГПК України, суд дійшов висновку, що підстава, на якій ґрунтується клопотання відповідача, а саме нерегулярність надходження коштів від меценатів та населення, не є винятковою обставиною у розумінні ст. 83 ГПК України, оскільки згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, нарахованих відповідачу, у зв'язку з неналежним виконанням договірних зобов'язань, та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання відповідача.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 5119,68 грн., у тому числі: 4429,79 грн. основного боргу, 271,06 грн. пені, 64,27 грн. - 3% річних та 354,56 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Надаючи оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд приймає до уваги той факт, що метою діяльності Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" є задоволення потреб населення міста Харкова, державних, кооперативних, суспільних, приватних підприємств і організацій у якісній тепловій енергії при найменших витратах, одержання прибутку для розвитку підприємства, забезпечення інтересів його працівників та задоволення їх економічних і соціальних потреб.

Систематичні неплатежі з боку споживачів за надану теплову енергію, у тому числі з боку відповідача, призводять до неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, перешкоджають надходженню грошових коштів до бюджету і порушує інтереси Харківської міської ради, як органу місцевого самоврядування і безпосередньо зачіпає інтереси держави.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги КП "Харківські теплові мережі" в частині стягнення з відповідача 4429,79 грн. основного боргу, 271,06 грн. пені, 64,27 грн. - 3% річних та 354,56 грн. інфляційних втрат обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

В частині стягнення 5000,20 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Розглянувши клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обґрунтування свого клопотання про відстрочення виконання рішення суду відповідач посилається на те, що він, як благодійна організація, може лише залучати кошти від меценатів та населення та не може здійснювати господарської діяльності. Надходження коштів до установи відповідача не є постійним та регулярним, у зв'язку з чим відповідач не має змоги сплатити суму боргу та неустойки в повному обсязі. Проте, будь-яких доказів на підтвердження викладених обставин відповідачем надано не було.

Враховуючи, що відповідачем не доведено відповідними доказами існування обставин, що можуть ускладнити виконання рішення або зробити його неможливим, а також приймаючи до уваги незначний розмір заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення у даній справі до червня 2015 року.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача, з вини якого спір було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 612 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Благодійного фонду "Хоспіс-Уют" (61072, м.Харків, вул.Отакара Яроша, буд. 17-Б, кв. 75; код ЄДРПОУ: 26202379; р/р 260090008177 в ХОД АППБ "Аваль", МФО 350589) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м.Харків, вул.Доброхотова, 11; р/р 260333012313 ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823; код ЄДРПОУ: 31557119) - заборгованість за неналежне виконання договірних зобов'язань в розмірі 4429,79 грн.,354,56 грн. інфляційних втрат, 64,27 грн. - 3% річних 271,06 грн. пені, 1827,00 грн. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 5000,20 грн. основного боргу провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.

У задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду та зменшення розміру неустойки відмовити.

Повне рішення складено 18.12.2014 р.

Суддя Н.М. Кухар