Ухвала

від 17.12.2014 по справі 908/5207/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 34/138/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.12.2014 Справа № 908/5207/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

За участю представників: від позивача - Бенецька В.Л., довіреність від 17.12.2014 р.; від відповідача - Кріпак Д.В., довіреність № 1/05-к від 26.12.2013 р.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК Металлург» про накладення арешту на грошові кошти по справі № 908/5207/14,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК Металлург» (49107, м. Дніпропетровськ, бульв. Зоряний, 1/29);

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» (69600, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 3);

про стягнення суми .

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «НПК Металлург» заявлено позовні вимоги до Відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» про стягнення за договором поставки № МС001320 від 05.06.2013 р. основного боргу в розмірі 491861 грн., пені в розмірі 77099,54 грн., 3% річних в розмірі 12064,20 грн. збитків від інфляції в розмірі 72942,99 грн., разом - 653967,73 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.11.2014 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено та присвоєно номер провадження № 34/138/14 у справі № 908/5207/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 17.12.2014 р.

17.12.2014 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК Металлург» надійшла заява про накладення арешту на грошові кошти по справі № 908/5207/14, яку позивач обґрунтовує наступним. Станом на 17.12.2014р. відповідачем не оплачено товар на суму 491861 грн. Сума боргу не сплачується вже рік, з грудня 2013 року. ПАТ «Запоріжтрансформатор» не реагувало на звернення щодо погашення заборгованості, навіть тоді, коли була подана позовна заява до господарського суду відповідач не сплатив заборгованість навіть частково. Позивач стверджує, що це свідчить про те, що ПАТ «Запоріжтрансформатор» не збирається погашати борг взагалі. ТОВ «НПК Металлург» отримало від відповідача проект Мирової угоди, за яким ПАТ «Запоріжтрансформатор» пропонує виплату боргу протягом 5 місяців, та виключає виплату інфляційних втрат. Крім того, ПАТ «Запоріжтрансформатор», згідно проекту Мирової угоди, не має наміру сплачувати неустойку та нести відповідальність згідно ст. 625 Цивільного кодексу України. До проекту Мирової Угоди ПАТ «Запоріжтрансформатор» не включило потенційні інфляційні втрати, які ТОВ «НПК Металлург» понесе у наступні 6 місяців. Поряд з цим, ПАТ «Запоріжтрансформатор», має намір безкоштовно користуватися коштами і надалі, як це робить вже рік. В теперішній час, з урахування індексу інфляції, сума неустойки складає значні кошти, а ТОВ «НПК Металлург» знаходиться в скрутному фінансовому стані. Також, ТОВ «НПК Металлург» не впевнений, що ПАТ «Запоріжтрансформатор» буде платоспроможний через декілька місяців. Таким чином, позивач просить в якості заходу по забезпеченню позову накласти арешт на грошові кошти на розрахункових рахунках відповідача в межах суми заявлених позовних вимог:

- р/р 26002619939135 в Обласному відділенні ПАТ «Промінвестбанк» в м. Запоріжжя, МФО 300012;

- р/р 26001003125100 в ПАТ «ІНГ Банк Україна» в м. Київ, МФО 300539;

- р/р 26008962491431 в філіалі ПАТ «ПУМБ» в м. Запоріжжя, МФО 334851;

- р/р 26006001301139 в ПАТ «ОТП Банк» в м. Київ, МФО 300528;

- р/р 260040175163 в філіалі ПАТ «Укрексімбанк» в м. Запоріжжя, МФО 313979;

- р/р 260073787 в ВАТ «Ерсте Банк» м. Київ, МФО 380009;

- р/р 26008205357 в ЗОД «Райффайзен Банк Аваль» в м. Запоріжжя, МФО 313827.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК Металлург» про накладення арешту на грошові кошти по справі № 908/5207/14, яка фактично є заявою про забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку, що подана заява підлягає поверненню на підставі пункту 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Отже, аналіз приписів закону, який регулює порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Пунктом 1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» встановлено, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частинами 2, 4 п. 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», встановлено що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місті їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» № 719-VII від 16.01.2014 р. на 2014 рік мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня встановлена в сумі 1218 грн.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову справляється судовий збір у встановленому порядку та розмірі, а саме 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827 грн.).

Пунктом 2.5. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» встановлено, що Законом передбачено (абзац третій частини другої статті 6) зменшення розміру судового збору з позовної заяви, поданої після подання заяви про вжиття запобіжних заходів або забезпечення позову, на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення позову. Зазначене зменшення розміру судового збору здійснюється і в разі одночасного (в один і той же день) подання до господарського суду позовної заяви і заяви про забезпечення позову, в тому числі при об'єднанні їх в одному документі. Якщо заяву про забезпечення позову подано після подання позовної заяви, то відповідне зменшення суми судового збору не здійснюється . Передбачене згаданою нормою зменшення розміру судового збору не ставиться Законом у залежність від результатів судового розгляду.

Клопотання про накладення арешту позивачем було надано після подання позовної заяви (25.11.2014 р.), тому зменшення розміру судового збору з позовної заяви на розмір судового збору, сплаченого за подання клопотання про накладення арешту не здійснюється.

До клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК Металлург» про накладення арешту не додано жодного доказу про сплату судового збору в розмірі 1827 грн.

Частиною 3 пункту 2.5. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» визначено, що обов'язок подання належних доказів сплати судового збору за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи про забезпечення позову до подання позовної заяви покладається на заявника. У разі неподання таких доказів зменшення розміру судового збору за подання позовної заяви не здійснюється, а ця заява повертається на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК.

На підставі вищевикладеного, позивачем порушено вимоги п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України та Закону України «Про судовий збір», тому клопотання про накладення арешту на грошові кошти по справі № 908/5207/14 підлягає поверненню без розгляду.

Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення клопотання не перешкоджає повторному зверненню з ним до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання про накладення арешту на грошові кошти по справі № 908/5207/14 повернути Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК Металлург» без розгляду.

Додаток: клопотання про накладення арешту на грошові кошти по справі № 908/5207/14 на 2 арк.

Суддя А.О. Науменко