Рішення

від 17.12.2014 по справі 922/5384/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2014 р.Справа № 922/5384/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Маркет Буд", м.Харків до Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м.Харків про стягнення 24752,51 гривень за участю представників:

позивача - Білошенка А.Ю. (довіреність б/н від 18 листопада 2014 року)

відповідача - Зубрича Д.О. (довіреність №06/3931 від 30 грудня 2013 року)

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2014 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Маркет Буд", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (відповідача) суми заборгованості у розмірі 24752,51 гривень, у тому числі, 24430,47 гривень суми основної заборгованості, 261,94 гривень суми нарахованої пені та 60,10 гривень суми 3% річних. Заявлену вимогу обґрунтував неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, які виникли на підставі зарахування однорідних позовних вимог рішенням господарського суду Харківської області від 04 листопада 2013 року по справі №922/3618/13. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 1827,00 гривень судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 листопада 2014 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у судовому засіданні на 11 грудня 2014 року.

08 грудня 2014 року та 10 грудня 2014 року представник позивача надав через канцелярію суду супровідними листами (вх.№43983 та вх.№4344515) витребувані судом документи на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11 грудня 2014 року було оголошено перерву до 17 грудня 2014 року.

17 грудня 2014 року представник позивача надав до суду заяву (вх.№45684) про зменшення розміру позовних вимог, в якій відмовився від вимоги щодо стягнення з відповідача 261,94 гривень пені та 60,10 гривень суми 3% річних, у зв'язку з чим, просив суд стягнути з останнього 24430,47 гривень суми основної заборгованості та 1827,00 гривень судового збору.

Представник позивача у судовому засіданні 17 грудня 2014 року підтримав надану заяву про зменшення розміру заявлених позовних вимог та просив суд прийняти її до розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні 17 грудня 2014 року проти відповідної заяви позивача не заперечував.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд, розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, перевіривши повноваження представника позивача на підписання даної заяви, встановивши, що відповідні дії позивача не порушують права і охоронювані законом інтереси сторін, дійшов висновку про її прийняття до розгляду, та продовжує розгляд справи з урахуванням прийнятої заяви.

Представник позивача у судовому засіданні 17 грудня 2014 року підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням про зменшення розміру позовних вимог, та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 17 грудня 2014 року проти позовних вимог заперечував.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Отже, суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04 листопада 2013 року у справі №922/3618/13, яке набуло законної сили, було визнано зарахування зустрічних однорідних вимог між публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" (відповідачем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Маркет Буд" (позивачем) на суму 131210,18 гривень, у результаті якого розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором про відступлення права вимоги боргу №ТИ-1 від 12 листопада 2012 року було зменшено до 28786,50 гривень. Також, позивач був зобов'язаний сплатити на користь відповідача пеню, 3% річних, судовий збір, у розмірі 4356,03 гривень.

Відповідно до п.9 ст.129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду, за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду справи однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, між сторонами по даній справі виникли зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 вересня 2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог №5 (а.с.16), згідно з якою на підставі статті 601 Цивільного кодексу України, позивач шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, зменшило свою заборгованість перед відповідачем на суму 4356,03 гривень за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №20767 від 04 жовтня 2012 року, та відповідно зменшило зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 4356,03 гривень за договором про відступлення права вимоги боргу №ТИ-1 від 12 листопада 2012 року.

Таким чином, в результаті зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав:

- зобов'язання позивача перед відповідачем за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №20767 від 04 жовтня 2012 року є таким, що припинено у повному обсязі.

- зобов'язання відповідача за договором про відступлення права вимоги боргу №ТИ-1 від 12 листопада 2012 року є таким, що припинено частково, залишкова заборгованість відповідача перед позивачем становить 24430,47 гривень.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив претензію №1 від 13 жовтня 2014 року на адресу відповідача про сплату виниклої заборгованості, але відповіді не отримав. Факт направлення претензії підтверджується поштовим чеком та описом вкладення (а.с.18).

Відповідач, в свою чергу, відповіді не надав, заборгованість не погасив.

На момент звернення з позовом до суду, сума основного боргу відповідача перед позивачем, становить 24430,47 гривень.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2. ст.530 ЦК України).

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 24430,47 гривень нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, суд керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, ст.129 Конституції України, ст.ст.530, 599, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 193 Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, м.Харків, вул.Жовтневої Революції, 57/59, код ЄДРПОУ 03359552) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Маркет Буд" (61166, м.Харків, вул.Коломенська, 63, код ЄДРПОУ 34015677) 24430,47 гривень заборгованості та 1827,00 гривень судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19 грудня 2014 року.

Суддя К.В. Аріт

Справа №922/5384/14