Постанова

від 11.12.2014 по справі 813/6853/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2014 року № 813/6853/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді - Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Петрика Р.І.,

за участі представників сторін:

від позивача - Довганик М.Є., згідно довіреності,

від відповідача - Чубак Н.В., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Європейський дім» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

приватне акціонерне товариство «Європейський дім» (далі - ПрАТ «Європейський дім», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.01.2014р. №0000272240, №0000282240 та від 12.03.2014 р. №0001032240, прийнятих за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Європейський дім» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках із ПП «Василевс-сервіс» (код ЄДРПОУ 22386856), ТзОВ «Акцент» (код ЄДРПОУ 30477551), ТОВ «Неодім захід» (код ЄДРПОУ 37612960), ТзОВ «Авеста трейд» (код ЄДРПОУ 34295994), ТзОВ «Діром» (код ЄДРПОУ 31979171) за період з 01.10.2010 р. по 01.11.2013 р., оформленої актом перевірки № 656/22-40/32712397 від 20.12.2013 р.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що висновки акту перевірки № 656/22-40/32712397 від 20.12.2013 р., на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відображають фактичних обставин фінансово-господарської діяльності позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Акцент» (далі - ТзОВ «Акцент»), товариством з обмеженою відповідальністю «Неодім захід» (далі - ТзОВ «Неодім захід»), товариством з обмеженою відповідальністю «Авеста трейд» (далі - ТзОВ «Авеста трейд»), товариством з обмеженою відповідальністю «Діром» (далі - ТзОВ «Діром»). Фактичні обставини господарських операцій, за якими позивача необґрунтовано та безпідставно було позбавлено права на податковий кредит, не були об'єктивно та всебічно досліджені відповідачем. На думку позивача, первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій, оформлені належним чином та надавалися відповідачу до перевірки. Відтак, позивач вважає висновки відповідача про відсутність належним чином оформлених підтверджуючих документів безпідставними, а податкові повідомлення-рішення, які прийняти на основі даного акту перевірки, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги повністю, з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечила з підстав, викладених у письмових запереченнях від 17.11.2014 року, суть яких зводиться до наступного. В процесі проведення перевірки встановлено факт безпідставного відображення позивачем у податковому обліку господарських операцій щодо придбання будівельних та інших робіт під час реконструкції будинків №14, 14а, 16 по вул. Шевській у м. Львові та поставки товарно-матеріальних цінностей. Вказаний висновок зроблений відповідачем на підставі поданих до перевірки первинних документів. Особливу увагу представник відповідача звертає на акт готовності об'єкта до експлуатації від 08.12.2011 року, згідно з яким закінчений будівництвом об'єкт визнано готовим до експлуатації, водночас, позивачем придбавались роботи/послуги у ТзОВ «Акцент» і після здачі об'єкта в експлуатацію. Також представник відповідача зазначає, що в акті готовності об'єкта до експлуатації не зазначено ТзОВ «Діром», ТзОВ «Неодім захід» та ТзОВ «Грант-Буд-Сервіс» як субпідрядників, що унеможливлює їх залучення до процесу реконструкції будинків №14, 14а, 16 по вул. Шевській у м. Львові. Крім того, представник відповідача вказує, що відсутність товарно-транспортних накладних у позивача унеможливлює здійснення поставки товарно-матеріальних цінностей ТзОВ «Авеста трейд» та ТзОВ «Акцент». Зважаючи на вищевказане, відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Європейський дім» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках із ПП «Василевс-сервіс» (код ЄДРПОУ 22386856), ТзОВ «Акцент» (код ЄДРПОУ 30477551), ТзОВ «Неодім захід» (код ЄДРПОУ 37612960), ТзОВ «Авеста трейд» (код ЄДРПОУ 34295994), ТзОВ «Діром» (код ЄДРПОУ 31979171) за період з 01.10.2010 р. по 01.11.2013 р., за результатами якої 20.12.2013 р. оформлено акт № 656/22-40/32712397.

Перевірку проведено з відома голови правління ПрАТ «Європейський дім» Добрянського Т.З. та в присутності головного бухгалтера Куфальської А.М.

Проведеною перевіркою встановлено наступні порушення податкового законодавства:

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.201.1, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 546 377,00 грн., в тому числі: квітень 2011 р. - 11 666,70 грн., травень 2011 р. - 222 715,00 грн., червень 2011 р. - 11 109,10 грн., серпень 2011 р. - 27 957,70 грн., вересень 2011 р. - 34 910,40 грн., жовтень 2011 р. - 9 127,70 грн., листопад 2011 р. - 134 021,00 грн., грудень 2011 р. - 41 407,60 грн., січень 2012 р. - 30 916,00 грн., лютий 2012 р. - 22 545,00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті (ряд. 25) декларації за вересень 2013 року на суму 546 377,00 грн.

- п.п. 44.1, 44.3. ст. 44, п. 121.1 ст. 121 ПК України в зв'язку з ненаданням платником податків оригіналів документів.

Так, перевіркою повноти визначення податкового кредиту по взаєморозрахунках з ТзОВ «Акцент», ТзОВ «Неодім захід», ТзОВ «Авеста трейд», ТзОВ «Діром» за період з 01.10.2010 р. по 01.11.2013 р. встановлено завищення податкового кредиту по господарських операціях з придбання будівельно-монтажних робіт, робіт по монтажу інженерних мереж, придбання товару, інших послуг, а саме:

ТзОВ «Неодім захід»:

- листопад 2011 р. в сумі ПДВ - 29 370,88 грн.

- грудень 2011 р. в сумі ПДВ - 21 260,74 грн.

- січень 2012 р. в сумі ПДВ - 15 276,30 грн.

ТзОВ «Акцент»:

- квітень 2011 р. в сумі ПДВ - 11 666,67 грн.

- травень 2011 р. в сумі ПДВ - 222 715,00 грн.

- червень 2011 р. в сумі ПДВ - 11 109,12 грн.

- серпень 2011 р. в сумі ПДВ - 27 957,72 грн.

- вересень 2011 р. в сумі ПДВ - 34 910,39 грн.

- жовтень 2011 р. в сумі ПДВ - 9 127,70 грн.

- листопад 2011 р. в сумі ПДВ - 10 151,58 грн.

- грудень 2011 р. в сумі ПДВ - 20 146,94 грн.

- січень 2012 р. в сумі ПДВ - 15 639,70 грн.

- лютий 2012 р. в сумі ПДВ - 7 317,75 грн.

ТзОВ «Авеста трейд»:

- листопад 2011 р. в сумі ПДВ - 56 071,19 грн.

- лютий 2012 р. в сумі ПДВ - 15 227,26 грн.

ТзОВ «Діром»:

- листопад 2011 р. в сумі ПДВ - 38 427,00 грн.

Висновки про наявність вказаних порушень ґрунтуються на врахуванні відповідачем:

- акта ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 13.08.2013 р. за №368/22-40/31074182 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Акцент» щодо підтвердження господарських відносин з ПП «СМУ-600» за період з 01.12.2011 р. по 29.02.2012 р., ТзОВ «ЛІДЕРКОМ» за період з 01.10.2011 р. по 29.02.2012 р., ПП «БікоАгротрейд» за період з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р., ТзОВ «ЕЙС КОНСТРАКШЕН МЕНЕДЖМЕНТ» за період 01.07.2011 р. по 30.11.2012 р., ТзОВ «БК АРТ ГРУП» за період 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р., ТзОВ «АРС ТРЕЙД» за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2011 р.

- акта ДПІ у Франківському районі м. Львова від 12.02.2013 р. №235/22-10/37612960 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Неодім Захід» з питань господарських взаємовідносин з ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» та ТзОВ «БТК «Євро буд» за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р.

- акта ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 05.08.2013 р. №56/24-40/31979171 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Діром» з питань дотримання податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТзОВ «Лідерком».

- акта ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 27.05.2013 р. №348/22-509/34295994 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Авеста Трейд» з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р.

За наслідками проведеної перевірки та на підставі акта, податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

- № 0000272240 від 17.01.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 696 820,70 грн., в тому числі за основним платежем на суму 546 377,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 150 443,70 грн.;

- № 0000282240 від 17.01.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 510,00 грн.;

- №0001032240 від 12.03.2014 року, яким додатково збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 122 744,80 грн.

Підставою винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є висновок відповідача про те, що господарські операції, які відображені позивачем у податковій звітності, не мають достатньої доказовості здійснення, оскільки під час перевірки позивачем не надано підтверджуючих первинних документів придбаних позивачем робіт та товарно-матеріальних цінностей у ТзОВ «Акцент», ТзОВ «Неодім захід», ТзОВ «Авеста трейд», ТзОВ «Діром».

Керуючись п. 86.7 ПК України, позивач подав до ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області заперечення на акт перевірки, проте доводи товариства не були враховані при їх розгляді, що викладено в листі про надання відповіді на заперечення від 15.01.14 № 310/22-40.

З прийнятими за результатами перевірки повідомленнями-рішеннями позивач не погодився і оскаржив їх до податкового органу обласного рівня в порядку, встановленому ст. 56 ПК України. За результатами розгляду скарг податковим органом обласного рівня прийнято рішення, якими позивачу було відмовлено в їх задоволені (рішення про результати розгляду скарги від 25.03.14р. №6918/10/13-01-10-08-05/378 та від 10.04.14 №8506/10/13-01-10-08-05/468).

Не погодившись із рішеннями Головного Управління Міндоходів у Львівській області позивач оскаржив прийняті на підставі акта перевірки податкові повідомлення-рішення до Міністерства доходів і зборів України. За результатами розгляду скарг Міністерством доходів і зборів України прийнято рішення, якими позивачу було відмовлено в її задоволені (рішення про результати розгляду скарги від 18.04.14р. №7187/6/999900155 та від 16.06.14 №10575/6/99-99-10-01-15).

Оскільки спірні податкові повідомлення-рішення були залишені в силі за наслідками адміністративного оскарження, позивач звернувся до суду з позовом про їхнє скасування.

Приймаючи дане рішення, суд виходив з наступного.

Між ТзОВ «Авеста Трейд» та ПрАТ «Європейський дім» укладено договір № 3210 від 20.09.2011р., відповідно до якого ТзОВ «Авеста Трейд» (за договором - постачальник) зобов'язується поставити товар ПрАТ «Європейський дім» (за договором - покупець), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його в порядку та на умовах визначених договором. Перелік, асортимент, номенклатура, ціна, загальна вартість товару та строки поставки вказані в специфікації, що є додатком №1 до договору.

Так, позивач здійснив передоплату за товар на суму 336 427,14 грн., що підтверджується банківською випискою від 09.11.2011 р., у зв'язку з чим на підставі ПК України була видана податкова накладна №104 від 09.11.2011 р. Відповідно до видаткових накладних №49 та №50 від 07.02.2012 р., позивач прийняв комплекти штор, римських штор, юбок на ліжка та карнизів на загальну суму 571 973,78 грн. у зв'язку з чим на підставі ПК України була видана податкова накладна №50 від 07.02.2012 р. на суму 91 363,58 грн. Позивачем було здійснено оплату поставленого товару 29.02.2012 р. та 07.03.2012 р., що підтверджується відповідними банківськими виписками.

На обґрунтування фактичного здійснення господарських операцій, а саме на поставки товару від ТзОВ «Авеста Трейд» в адресу ПрАТ «Європейський дім», останнім до перевірки було надано:

- договір № 3210 від 20.09.2011р. між ТзОВ «Авеста Трейд» та ПрАТ «Європейський дім»;

- специфікацію (додаток № 1) до договору № 3210 від 20.09.2011р.;

- видаткові накладні № 49, № 50 від 07.02.2012 року;

- податкові накладні від ТзОВ «Авеста Трейд» №104 від 09.11.2011 р. та №50 від 07.02.2012 р.;

- картки рахунку 631 за період з 01.11.2011 року - 31.03.2012 року (контрагент: ТзОВ «Авеста Трейд»);

- банківські виписки за 09.11.2011 р., 29.02.2012 р., 07.03.2012 р.

Між ТзОВ «Неодім Захід» та ПрАТ «Європейський дім» укладено договір підряду №300811 від 30.08.2011 року за яким підрядник (ТзОВ «Неодім Захід») зобов'язується своїми і залученими силами виконати будівельні роботи, визначені в повному переліку робіт (додаток №4 до договору підряду №300811 від 30.08.2011 року) на будівельному майданчику, який знаходиться за адресою м. Львів, вул. Шевська, 14, 14а, 16 у відповідності до проектної документації, а замовник (ПрАТ «Європейський дім») зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи. Пунктом 9.1. договору підряду №300811 від 30.08.2011 року вказано, що підрядник не має права залучати до виконання робіт сторонні організації і робочу силу.

В листопаді 2011 р. позивачем за актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в було прийнято роботи по шпатлюванню стін та відкосів та по санітарній побілці на загальну суму 176 225,28 грн. у зв'язку з чим на підставі ПК України була видана податкова накладна №8 від 30.11.2011 р. Позивач здійснив оплату вартості таких робіт в повному обсязі 20.12.2011 р., що підтверджується банківською випискою.

В грудні 2011 р. позивачем за актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в було прийнято роботи по укладенні плитки, шпаклюванню стелі та сходової клітки, шпатлюванню стін, лакуванню цегли, фарбуванню вентиляційних люків, малюванню стін, монтажу ревізійних люків, фальшбалок, тафлів, ГК конструкцій, підвісної стелі, декоративних елементів, захисної плити на вході в ліфт, підвіконників, столешень і умивальників на загальну суму 127 564,44 грн. у зв'язку з чим на підставі ПК України була видана податкова накладна №10 від 15.12.2011 р. Позивач здійснив оплату вартості таких робіт в повному обсязі 05.01.2012 р., що підтверджується відповідною банківською випискою.

В січні 2012 р. позивачем за актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в було прийнято роботи по демонтажу стелі, перегородок, стін, дверей, монтаж ГК конструкцій та ревізійних люків, укладка мінвати та плитки, влаштування наливної підлоги,шпаклювання стелі, шпатлювання стін, кальовці стелі та стін, установленню замків та серцевин, встановленню дверних планок і ручок, прокладанню трубопроводів каналізації та водопостачання, ізоляції трубопроводів, установленню поліетиленових фасонних частин на загальну суму 91 657,80 грн. у зв'язку з чим на підставі ПК України була видана податкова накладна №19 від 30.01.2012 р. Позивач здійснив оплату вартості таких робіт в повному обсязі 02.03.2012 р., що підтверджується відповідною банківською випискою.

На обґрунтування фактичного здійснення господарських операцій між ТзОВ «Неодім Захід» та ПрАТ «Європейський дім» до перевірки позивачем було надано:

- договір підряду від 30.08.2011 року № 300811 між ТзОВ «Неодім Захід» та ПрАТ «Європейський дім» з додатками;

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт за листопад, грудень 2011 р., січень 2012 р. між ТзОВ «Неодім Захід» та ПрАТ «Європейський дім»;

- акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад, грудень 2011 р., січень 2012 р. між ТзОВ «Неодім Захід» та ПрАТ «Європейський дім»;

- підсумкові відомості ресурсів за листопад, грудень 2011 р., січень 2012 р. між ТзОВ «Неодім Захід» та ПрАТ «Європейський дім»;

- податкові накладні від ТзОВ «Неодім Захід» за період з листопада 2011 року до січня 2012 року;

- картки рахунку 631 за період з 01.10.2011 року - 31.03.2012 року (контрагент: ТзОВ «Неодім Захід»);

- банківські виписки за 18.11.2011 р., 20.12.2012 р., 05.01.2012 р., 02.03.2012 р.

Судом також встановлено триваючий характер господарських відносин між ТзОВ «Неодім Захід» та ПрАТ «Європейський дім», а саме впродовж вересня-жовтня 2011 р., а також у лютому 2012 р., що підтверджують:

- податкові накладні від ТзОВ «Неодім Захід» за період вересня-жовтня 2011 року лютий 2012 р.;

- банківська виписка за 28.10.2011 р.;

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт за вересень-жовтень 2011 р., лютий 2012 р. між ТОВ «Неодім Захід» та ПрАТ «Європейський дім»;

- акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень-жовтень 2011 р., лютий 2012 р. між ТОВ «Неодім Захід» та ПрАТ «Європейський дім»;

- підсумкові відомості ресурсів за вересень-жовтень 2011 р., лютий 2012 р. між ТОВ «Неодім Захід» та ПрАТ «Європейський дім».

Між ТОВ «Діром» та ПрАТ «Європейський дім» укладено договір підряду №20111006 від 05.10.2011 року за яким підрядник (ТОВ «Діром») зобов'язується своїми і залученими силами виконати будівельні роботи по укріпленню стін і зводів на будівельному майданчику, який знаходиться за адресою м. Львів, вул. Шевська, 14, 14а, 16 у відповідності до проектної документації, а замовник (ПрАТ «Європейський дім») зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи. Пунктом 9.1. договору підряду №20111006 від 05.10.2011 року передбачено, що підрядник не має права залучати до виконання робіт сторонні організації і робочу силу.

В листопаді 2011 р. позивачем за актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в було прийнято роботи по установленню та розбиранню внутрішніх металевих трубчастих інвентарних риштувань, відновлення мурування стін, нанесення антигрибкових та солезвязуючих засобів на стіни, забивання борозен в стелях та стінах, шпаклівка швів,покриття скріплюючими засобами поверхні стін на загальну суму 550 962,26 грн. В жовтні 2011 р. позивач здійснив передоплату таких робіт в розмірі 320 400,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 12.10.2011 р. та 20.10.2011 р., у зв'язку з чим на підставі ПК України було видано податкові накладні №4 від 12.10.2011 р. та №5 від 20.10.2011 р. У зв'язку з прийняттям робіт у листопаді було видано податкову накладну №4 від 30.11.2011 р. на суму 230 562,26 грн., в тому числі ПДВ 38 427,00 грн. Ця сума була оплачена позивачем 13.12.2011 р., відповідно до банківської виписки наявної в матеріалах справи.

Як вбачається з акта перевірки № 656/22-40/32712397 від 20.12.2013 р., відповідачем встановлено завищення податкового кредиту по господарських операціях позивача з ТзОВ «Діром» лише в листопаді 2011 р. на суму ПДВ 38 427,00 грн. Проте відповідач, при обґрунтуванні реальності господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Діром» ні в акті перевірки № 656/22-40/32712397 від 20.12.2013 р., ні в своїх запереченнях та поясненнях не вказав на те, які саме роботи, прийняті позивачем за актом 30.11.2011 р., не були виконані ТзОВ «Діром», а були відображені позивачем лише для отримання податкової вигоди.

На обґрунтування фактичного здійснення господарських операцій між ТзОВ «Діром» та ПрАТ «Європейський дім» до перевірки позивачем було надано:

- договір підряду від 05.10.2011 року № 20111006 між ТзОВ «Діром» та ПрАТ «Європейський дім»;

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2011 р. між ТОВ «Діром» та ПрАТ «Європейський дім»;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 р. між ТзОВ «Діром» та ПрАТ «Європейський дім»;

- податкову накладну від 30.11.2011 року № 4;

- картки рахунку 631 за період з 01.10.2011 року - 29.02.2012 року (контрагент: ТзОВ «Діром»);

- банківську виписку за 13.12.2011 р.

Судом також встановлено триваючий характер господарських відносин між ТзОВ «Діром» та ПрАТ «Європейський дім», а саме впродовж жовтня та грудня 2011 р., а також у січні 2012 р., що підтверджують:

- податкові накладні від ТзОВ «Діром» за жовтень, грудень 2011 р. та за січень 2012 р.;

- банківські виписки за 12.10.2011 р. та 20.10.2011 р.;

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 р., січень 2012 р. між ТзОВ «Діром» та ПрАТ «Європейський дім»;

- акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 р., січень 2012 р. між ТзОВ «Діром» та ПрАТ «Європейський дім».

Роботи, які виконували ТОВ «Неодім Захід» та ТзОВ «Діром» виконувалися згідно з томом IV книги 3 випуску 02/1.1 «Робочого проекту реконструкції з пристосуванням (Архітектурно-будівельні рішення. Архітектурна частина)», копія якого долучена до матеріалів справи.

Між ТзОВ «Акцент» та ПрАТ «Європейський дім» було укладено договір поставки №15/04-01 від 15.04.2014р. відповідно до якого ТзОВ «Акцент» (постачальник) поставляє, а ПрАТ «Європейський дім» (покупець) приймає і оплачує обладнання, матеріали, для монтажу електропостачання, автоматики та інформаційної мережі. Перелік товарів визначений сторонами у специфікації матеріалів і обладнання, що додається до договору поставки, а також додатками до додаткових угод №1, №2, №2а, №3, №4 до договору поставки №15/04-01 від 15.04.2014р.

Судом встановлено, що приймання товарно-матеріальних цінностей від ТзОВ «Акцент» здійснювалось працівниками ПрАТ «Європейський дім», а саме керівником об'єкта Войтюком І.М. та інженером Гадачем Н.Я., яких було уповноважено на це відповідно до наказу №3А від 01.02.2011 р. Відповідно до цього наказу на технічного директора Кравціва В.М. було покладено обов'язок вести контроль за закупівлею товарно-матеріальних цінностей та щомісячно доповідати про отримані технічним директором, керівником об'єкта та інженером товарно-матеріальні цінності. Прийняття товарно-матеріальних цінностей зазначеними вище особами підтверджується також письмовими поясненнями Гадача Н.Я. від 03.12.2014р. та Войтюка І.М. від 04.12.2014 р. та доповідними записками технічного директора в період травня 2011 р. - лютого 2012 р.

Між ТзОВ «Акцент» та ПрАТ «Європейський дім» було укладено договір субпідряду №14/07 від 14.07.2011 р., договір субпідряду №41002 від 4.10.2011 р., договір підряду № 01/12-01 від 01.12.2011 р., за якими ТзОВ «Акцент» (субпідрядник, підрядник) зобов'язується своїми і залученими силами виконати будівельні роботи на будівельному майданчику, який знаходиться за адресою м. Львів, вул. Шевська, 14, 14а, 16 у відповідності до проектної документації, а замовник (ПрАТ «Європейський дім») зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи. Пунктом 9.1. вищезазначених договорів передбачено, що ТзОВ «Акцент» не має права залучати до виконання робіт сторонні організації і робочу силу без згоди замовника.

На виконання умов вище зазначених договорів між ТзОВ «Акцент» та ПрАТ «Європейський дім» позивачем було прийнято товарно-матеріальні цінності, що підтверджується видатковими накладними в період з травня 2011р. по лютий 2012 р. та роботи, що підтверджується актами приймання виконаних робіт за вересень, жовтень, грудень 2011 р., січень, лютий 2012 р. Позивачем здійснено оплату за отриманий товар та прийняті роботи, що підтверджується банківськими виписками за період квітня 2011 р. - травня 2012 р. та картками рахунку 631 за період з 01.04.2011 року - 31.12.2014 року (контрагент: ТзОВ «Акцент»).

На обґрунтування фактичного здійснення господарських операцій між ТзОВ «Акцент» та ПрАТ «Європейський дім» до перевірки позивачем було надано:

- договір поставки №15/04-01 від 15.04.2014р. між ТзОВ «Акцент» та ПрАТ «Європейський дім», додатки та додаткові угоди до договору поставки;

- видаткові накладні від ТзОВ «Акцент» в період з травня 2011р. по лютий 2012 р.;

- договір субпідряду №14/07 від 14.07.2011 р. між ТзОВ «Акцент» та ПрАТ «Європейський дім» та додатки до нього;

- договір субпідряду №41002 від 4.10.2011 р. між ТзОВ «Акцент» та ПрАТ «Європейський дім» та додатки до нього;

- договір підряду № 01/12-01 від 01.12.2011 р. між ТОВ «Акцент» та ПрАТ «Європейський дім» та додатки до нього;

- довідки про вартість виконаних підрядних робіт за вересень, жовтень, грудень 2011 р., січень, лютий 2012 р. між ТзОВ «Акцент» та ПрАТ «Європейський дім»;

- акти приймання виконаних підрядних робіт за вересень, жовтень, грудень 2011 р., січень, лютий 2012 р. між ТзОВ «Акцент» та ПрАТ «Європейський дім»;

- підсумкові відомості ресурсів вересень 2011 р. між ТзОВ «Акцент» та ПрАТ «Європейський дім»;

- підсумкові відомості ресурсів до локального кошторису №4-4-1 між ТОВ «Акцент» та ПрАТ «Європейський дім» за договором № 01/12-01;

- податкові накладні від ТзОВ «Акцент» за період з квітня 2011 р. до лютого 2012 р.;

- картки рахунку 631 за період з 01.04.2011 року - 31.12.2014 року (контрагент: ТОВ «Акцент»).

- банківські виписки за період квітня 2011 р. - травня 2012 р.

Судом також встановлено триваючий характер господарських відносин між ТОВ «Акцент» та ПрАТ «Європейський дім», а саме впродовж березня-квітня 2012 р., що підтверджують:

- податкові накладні від ТзОВ «Акцент» за березень-квітень 2012 р.;

- банківські виписки за 29.03.2012 р. та 20.04.2012 р.;

- довідки про вартість виконаних підрядних робіт за березень-квітень 2012 р. між ТзОВ «Акцент» та ПрАТ «Європейський дім»;

- акти приймання виконаних підрядних робіт за березень-квітень 2012 р. між ТОВ «Акцент» та ПрАТ «Європейський дім».

Судом встановлено, що роботи, які виконувало ТОВ «Акцент», виконувалися згідно з томом IV книги 6 випуску 1/1 робочого проекту реконструкції з пристосуванням (Внутрішня мережа електроживлення).

Відповідач зазначає, що відсутність товарно-транспортних накладних у позивача унеможливлює здійснення поставки товарно-матеріальних цінностей ТзОВ «Авеста трейд» та ТзОВ «Акцент», проте, як зазначається у листі Міндоходів від 19.09.2013 р. № 11569/6/99-99-22-01-03-15/1128, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документу, як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для невизнання витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей. Також товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту.

Законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування ПДВ. Товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення. Тому, безпідставним є твердження про те, що внаслідок відсутності товарно-транспортних накладних господарські операції з поставки товарно-матеріальних цінностей не здійснювалися.

Отже, враховуючи, що доставка товарів від контрагентів до позивача здійснювалась силами самих сторін, неподання позивачем транспортної документації не може бути підставою для позбавлення останнього права на податкові витрати та податковий кредит за фактичного здійсненими операціями з контрагентами.

З огляду на наведений перелік первинних облікових документів, що підтверджують господарські операції позивача з ТзОВ «Акцент», ТзОВ «Неодім захід», ТзОВ «Авеста трейд», ТзОВ «Діром», твердження відповідача про не представлення таких до перевірки є безпідставним та такими, що не відповідає дійсним обставинам справи.

При посиланні на акт ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 13.08.2013 р. за №368/22-40/31074182 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Акцент» щодо підтвердження господарських відносин з ПП «СМУ-600» за період з 01.12.2011 р. по 29.02.2012 р., ТзОВ «ЛІДЕРКОМ» за період з 01.10.2011 р. по 29.02.2012 р., ПП «БікоАгротрейд» за період з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р., ТзОВ «ЕЙС КОНСТРАКШЕН МЕНЕДЖМЕНТ» за період 01.07.2011 р. по 30.11.2012 р., ТОВ «БК АРТ ГРУП» за період 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р., ТзОВ «АРС ТРЕЙД» за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2011 р., відповідач вказує: «здійснено вихід за юридичною адресою ТзОВ «Акцент» - м. Львів, вул. Промислова 50/52, за результатами чого встановлено, що за вище зазначеною адресою ТзОВ «Акцент» та його посадові особи не знаходяться». Проте, відповідно до відомостей, які містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТзОВ «Акцент» знаходиться за іншою адресою: 02232, м. Київ, Деснянський район, проспект Маяковського, будинок 68, офіс 233.

Пунктом 73.5 ПК України встановлено, що зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку,складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку. Порядок не передбачає складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки.

Із загального аналізу законодавства України випливає, що у податкових органів відсутні повноваження по здійсненню в рамках проведення зустрічних звірок контролю за додержанням податкового законодавства. Сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок вказаного контрагенту не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства.

Відповідач зазначає, що ТзОВ «Акцент», ТзОВ «Неодім захід», ТзОВ «Авеста трейд», ТзОВ «Діром» є транзитерами фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають товарного характеру.

За законом платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід'ємного елемента верховенства права (ст. 8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності - тобто що відповідати має саме той, хто припустився порушення (ст. 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (ст. 129 Конституції України). З цього приводу варто також звернути увагу на узагальнення практики Вищого адміністративного суду України з даного питання, що викладена в листі від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11: «оцінюватися при досліджені факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг, який декларувався рухом товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом».

Жодний чинний нормативно-правовий акт України не покладає на платника податків відповідальність за можливі порушення податкового або іншого законодавства його контрагентами, не кажучи про порушення законодавства постачальниками таких контрагентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. №3477-IV, практика Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) визнається самостійним джерелом права в Україні і є обов'язковою для застосування судами України

Вирішуючи податкові спори, Європейський суд застосовує ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 04.11.50 р., що була ратифікована Україною 17.07.1997 р. і набула чинності для України 11.09.1997 р. (далі - «Протокол № 1»), який гарантує право на повагу власності та передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При цьому термін «майно» має автономне для Європейського Суду значення, яке не залежить від кваліфікації цього терміну у праві України, та у контексті податкових справ може включати правомірне очікування повернення надміру сплаченого податку, відшкодування податку на додану вартість або права на податкову пільгу, вирахування для цілей податку на додану вартість та податку на прибуток, оспорювання податкового зобов'язання тощо.

Так, у справах «Інтерсплав» проти України» (2007 рік), «Булвес АТ» проти Болгарії» (2009 рік) та «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії» (2010 рік) податковими органами України та Болгарії платники ПДВ були позбавлені права на податковий кредит / бюджетне відшкодування у зв'язку з виявленням зловживань з боку їх постачальників, спрямованих на незаконне бюджетне відшкодування ПДВ.

Проаналізувавши справу «Інтерсплав» проти України», Європейський суд дійшов висновку, що право на відрахування (відшкодування) податку також може визнаватися «власністю» особи та відзначив, що перешкоджання відшкодуванню (відрахуванню) ПДВ могло бути виправдане, лише якщо б у податковому правопорушенні був замішаний сам платник.

Зокрема, у висновку в справі «Булвес АТ» проти Болгарії» Європейський суд вказав, що платник (позивач) не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника (позивача), що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності з огляду на таке. Європейський суд визнав, що, оскільки компанія (позивач) в повному обсязі і своєчасно виконала свої обов'язки з дотримання встановлених державою норм стосовно сплати податку на додану вартість, не мала способів для забезпечення виконання податкових обов'язків постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного з основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме - визнання права на відрахування вхідного ПДВ, який був сплачений постачальнику. Більше того, тільки після пред'явлення такого податку до відрахування та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок щодо подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Таким чином, Європейський суд визнав, що право компанії (позивача) на пред'явлення вхідного ПДВ до відрахування утворило, щонайменше, «правомірне очікування» того, що їй буде надана ефективна можливість реалізувати своє майнове право, яке могло бути прирівняне до «майна» у розумінні статті 1 Протоколу № 1 (п. 57 рішення). Європейський суд окремо відзначив, що компанія (позивач) не мала абсолютно ніяких повноважень відстежувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків щодо складання та подання звітності з ПДВ, а також обов'язки по сплаті ПДВ та інших зобов'язань. Відповідно, Європейський суд визнав, що, незважаючи на повне виконання своїх обов'язків, компанія (Позивач) була поставлена в несприятливе становище через неясність щодо того, чи може вона відрахувати сплачений постачальнику вхідний ПДВ, оскільки визнання чи невизнання права на відрахування податку також залежало від висновків податкових органів з приводу того, чи своєчасно виконав постачальник свої обов'язки з поданням звітності з ПДВ та інші обов'язки (п. 69 рішення). Європейський суд погодився з тим, що, коли держава (відповідач) має інформацію про зловживання з боку певної фізичної або юридичної особи (контрагента), вона може вживати відповідних заходів щодо попередження, припинення чи покарання таких зловживань. Однак, якщо національна влада (відповідач) за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи (позивача) у зловживанні, пов'язаному зі сплатою ПДВ, який нараховується з операцій в ланцюжку поставок, або будь-яких вказівок на поінформованість про таке порушення, все ж карає одержувача (позивача), який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, то влада (відповідач) виходить за рамки розумного і порушує справедливий баланс, який має бути дотриманий між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності (п. 70 рішення).

Аналогічних висновків Європейський суд дійшов й у справі «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії».

Наведена вище судова практика дозволяє стверджувати, що відповідач неправомірно позбавив позивача права на податковий кредит з ПДВ, оскільки відповідачем не було встановлено та не було доведено:

- невиконання позивачем власних обов'язків (вимог законодавства України) щодо формування та документального підтвердження оспорюваних витрат;

- обов'язку та можливості для позивача забезпечити виконання вимог законодавства України своїми контрагентами;

- обізнаність позивача про невиконання контрагентами вимог законодавства;

- безпосередню (пряму) участь та / або поінформованість позивача у порушеннях третіх осіб та / або у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою податків.

Відповідач не наводить жодних доказів того, що позивач знав або повинен був знати про правопорушення з боку його контрагентів або постачальників його контрагентів, або що позивач мав чи має будь-яке відношення до таких можливих правопорушень.

Відповідно до вимог п.5 та п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

На порушення вищевказаних вимог, в акті перевірки відповідач не приділив належної уваги змісту первинних документів, якими були оформлені господарські операції фактично здійснені позивачем, про що свідчить суттєве скорочення змісту таких первинних документів, що наведений в акті перевірки в порівнянні з їх фактичним змістом, що також призвело до необґрунтованих та безпідставних висновків відповідача.

Судом встановлено, що в операціях з ТзОВ «Акцент», ТзОВ «Неодім захід», ТзОВ «Авеста трейд», ТзОВ «Діром» позивач діяв як добросовісний покупець товарів та робіт, не був обізнаний про можливі порушення законодавства з боку контрагентів та/або їх постачальників. Отже, позивача не може бути притягнуто до відповідальності, тобто позбавлено законної та обґрунтованої податкової вигоди (податковий кредит) через можливі порушення законодавства третіми особами, коли безпосередньо позивачем було дотримано всіх вимог законодавства щодо формування та визнання податкового кредиту з ПДВ.

Відповідно до п. 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п.1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Поняття господарської операції визначено в ст. 1 вищевказаного Закону, це - дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 статті 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

Відповідно до п.2.16 даного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Податковий кредит, у відповідності до п.14.1.181 ст.14 ПК України, визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.180.1 ст. 180 ПК України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

- особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.198.2 ст.198 ПК України є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

Відповідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України передбачено, що податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.201.6 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.198.6 ст.198 ПК України).

Таким чином, відображення господарських операцій у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до їх реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що діючим законодавством визначений такий порядок формування витрат та податкового кредиту, за яким платник податку має право на включення до складу витрат та податкового кредиту суми не будь-яких витрат, здійснюваних як компенсація вартості товарів, а тільки тих, які придбаються таким платником податку для їх подальшого використання безпосередньо у власній господарській діяльності, направленої на отримання доходу.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

На думку суду, первинні та інші документи, що були надані під час проведення документальної перевірки ПрАТ «Європейський дім» та подані в ході судового розгляду на підтвердження позовних вимог підтверджують зв'язок понесених витрат позивача по придбанню робіт та товарно-матеріальних цінностей з його господарською діяльністю. Зазначені документи в силу приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", є первинними документами та містять необхідні реквізити та інформацію. Доказів того, що вказані первинні документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними представником відповідача не надано.

А, отже, такі первинні бухгалтерські документи є підставою для формування податкового кредиту відповідного періоду.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем не були дотримані в повній мірі, що, в свою чергу, зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст.71 КАС України, не представив суду належних і достатніх доказів правомірності прийнятих них рішень.

Суд погоджується з твердженнями позивача про відсутність порушення ним норм податкового законодавства у відносинах з ТзОВ «Акцент», ТзОВ «Неодім захід», ТзОВ «Авеста трейд», ТзОВ «Діром», а саме щодо заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 546 377,00 грн.

Враховуючи наведене, в суду відсутні правові підстави вважати правомірним спірне податкове повідомлення-рішення № 0000272240 від 17.01.2014 року, яким ПрАТ «Європейський дім» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 546377,00 грн.

Відтак, відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України.

Звіди, і податкове повідомлення-рішення від 12.03.2014 року № 0001032240, яким донараховано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 122744,80 грн., є протиправним.

Щодо спірного податкового повідомлення-рішення № 0000282240 від 17.01.2014 року, то як вбачається з акта перевірки № 656/22-40/32712397 від 20.12.2013 р., таке рішення прийнято в зв'язку з ненаданням до перевірки оригіналів документів. Однак, яких саме документів, коли такі документи вимагались, докази ненадання документів в матеріалах справи відсутні. Відсутні також будь-які обґрунтування зазначеного порушення вимог п.п. 44.1, 44.3. ст. 44, п. 121.1 ст. 121 ПК України і в запереченні на позов від 17.11.2014 року.

Таким чином, оскільки представником відповідача жодних доказів на підтвердження правомірності податкового повідомлення-рішення № 0000282240 від 17.01.2014 року надано не було, таке є протиправним.

Тому, спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України 487,20 грн. судового збору, сплаченого при подачі позову до суду.

Керуючись ст. ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області за №0000272240 та №0000282240 від 17.01.2014 року та №0001032240 від 12.03.2014 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Європейський дім» (ЄДРПОУ:32712397, 79008, м. Львів, вул. Театральна, 16) 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 16.12.2014 року.

Суддя Потабенко В.А.