Постанова

від 04.12.2014 по справі 826/15219/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 грудня 2014 року 11:01 № 826/15219/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Сізих Х.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарма-Сіті» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів (ДФС) у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2014 р. № 0003922201,

за участю представників сторін:

від позивача: Дерзська Є.В.

від відповідача: Панджикідзе Г.В.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 грудня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фарма-Сіті» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів (ДФС) у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 19.09.2014 р. № 0003922201.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі ГУ Міндоходів (ДФС) у м. Києві на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 09.09.2013 р. № 621/26-53-22-01-21/33444314 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.09.2014 р. № 0003922201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 182 467,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що особами, які здійснювали перевірку не наведено жодного посилання на докази, які б вказували на порушення позивачем приписів податкового законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність у відповідача права щодо застосовування наслідків нікчемності правочинів. В бухгалтерському обліку було відображено всі спірні операції у повному обсязі, що підтверджується відповідними первинними документами.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. В обґрунтування заперечень на позовні вимоги зазначив, що позивачем не доведено реальність здійснення операцій з купівлі-продажу товарів. Не підтверджено їх подальшу реалізацію: ким привозився товар, де зберігався, уповноважені особи за навантаження -розвантаження. Також відсутні сертифікати якості, які є обов'язковими на даний вид товарів. Крім того оскаржуване податкове повідомлення - рішення вже було предметом розгляду справи № 826/19360/13-а, отже, Київським апеляційним адміністративним судом вже була надана оцінка вказаному податковому повідомленню-рішенню.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Фарма-Сіті» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Фарма-Сіті»:

1) пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 55 181,00 грн., в тому числі за:

- ІV квартал 2011 р. на суму 35 268,00 грн.;

- І квартал 2012 р. на суму 19 913,00 грн.;

Зменшено суму збитків за 2012 р. на загальну суму 576514,00 грн., в тому числі за:

- ІІ квартал 2012 р. на суму 316913,00 грн.;

- ІІІ квартал 2012 р. на суму 236383,00 грн.;

- ІV квартал 2012 р. на суму 23218,00 грн.;

2) п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 175 413,00 грн., втому числі по періодам:

- за листопад 2011 р. на суму 30668,00 грн.;

- за січень 2012 р. на суму 4939,00 грн.;

- за березень 2012 р. на суму 8711,00 грн.;

- за квітень 2012 р. на суму 19230,00 грн.;

- за травень 2012 р. на суму 15631,00 грн.;

- за червень на суму 12336,00 грн.;

- за липень 2012 р. на суму 50998,00 грн.;

- за вересень 2012 р. на суму 9864,00 грн.;

- за листопад 2012 р. на суму 2487,00 грн.;

- за грудень 2012 р. на суму 2157,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 09.09.2013 р. № 621/26-53-22-01-21/33444314 та винесено податкове повідомлення-рішення від 23.09.2013 р. № 0004982220 на загальну суму 219 268,00 грн.

За результатами первинного адміністративного оскарження, 28.11.2013 р. Головним управлінням Міндоходів у м. Києві прийнято рішення № 7066/10/26-15-10-01-01, яким скасовано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену в податковому повідомленні-рішенні ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 23.09.2013 р. № 0004982220 на загальну суму 36 801,00 грн., в тому числі: у сумі 29 441,00 грн. - за основним платежем, 7 360,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а первинну скаргу від 02.10.2013 р. № 79 задоволено частково.

У зв'язку із вищенаведеним податковим органом прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 19.09.2014 р. № 0003922201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 182 467,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 145 972,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 36 495,00 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки встановлено, що позивач в перевіряємий період мав фінансово господарські взаємовідносини з ТОВ "Центус Медікал" (32921761) та ТОВ "Центус" (32775845).

Згідно договору поставки від 01.06.2011 № 50 між ТОВ "ФАРМА-СІТІ" (Покупець) та ТОВ «Центус Медікал» (Постачальник) укладена угода про постачання Постачальником косметичних засобів Покупцю.

За отримані роботи ТОВ "ФАРМА-СІТІ" перерахувало грошові кошти на рахунок ТОВ «Центус Медікал», згідно виписок банку за грудень 2011 року на загальну суму 111 641,77 грн.

Відповідно до акту ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 16.04.2013 р. № 1366/22.4/32921761 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання «Центус Медікал» щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ "ДИДАКТИКА", код за ЄДРПОУ 34735238 за період грудень 2011р. - березень 2012 р. та ПП «Мегіур», код за ЄДРПОУ 33338822 за період червень 2012р.- липень 2012р.» встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання від ТОВ "ДИДАКТИКА", код за ЄДРПОУ 34735238, за період грудень - березень 2012 р. на загальну суму 2056219,38 грн., ПП «Мегіур», код за ЄДРПОУ 33338822, за період червень 2012р.- липень 2012 р. на загальну суму 1 249 680,00 грн.

Згідно договору поставки від 01.06.2011 № 60 між ТОВ "ФАРМА-СІТІ" (Покупець) та ТОВ «Центус» (Постачальник) укладена угода про постачання Постачальником нелікарських косметичних засобів Покупцю.

Здійснення фінансово-господарських операцій між цими підприємствами відображено прибутковими накладними на загальну суму 764 183,82 грн.

За отримані роботи ТОВ "ФАРМА-СІТІ" перерахувано грошові кошти на рахунок ТОВ «Центус» за грудень 2011 року, січень-листопад 2012 року на загальну суму 764183,82 грн.

Оцінюючі спірні правовідносини суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 названої статті визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що Окружним адміністративним судом м. Києва 28.03.2014 р. у справі № 826/19360/13-а за позовом ТОВ «Фарма-Сіті» до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.09.2013 р. № 00004972220, № 0004992220, № 0004982220 (в частині суми 182 467,00 грн.) прийнято рішення, яким позов задоволено повністю.

Київським апеляційним адміністративним судом 05.06.2014 р. розглянуто апеляційну скаргу ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2014 р. та винесено постанову, якою апеляційну скаргу ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2014 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Фарма-Сіті» залишено без задоволення. Вказане рішення набрало законної сили.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що виникла додаткова підстава для звернення до суду щодо скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення - порушення строків його складання.

Так, з моменту прийняття рішення № 7066/10/26-15-10-04-01 від 28.11.2013 р. (про часткове скасування) та до моменту складання нового повідомлення-рішення - 19.09.2014 р. пройшло понад 9 місяців.

Однак, з урахуванням вищенаведених обставин, суд зазначає, що порушення строків винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, передбачених п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України не спростовує порушення допущенні, позивачем та встановлені судовим рішенням у справі № 826/19360/13-а.

Крім того, суд враховує, що в постанові Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826//19360/13-а судом вже була надана оцінка договорам, укладеним між ТОВ «ФАРМА-СІТІ» та ТОВ «Центус-Медікал» (№ 50 від 01.06.2011), між ТОВ «ФАРМА-СІТІ» та ТОВ «Центус» (№ 60 від 01.06.2011), зокрема встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій ТОВ «Центус», ТОВ «Центус-Медікал» з ТОВ «ФАРМА-СІТІ».

З системного аналізу вищенаведених правових норм, суд дійшов до висновку про недоведеність заявлених позовних вимог, а тому відмовляє в їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарма-Сіті» відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарма-Сіті» (код ЄДРПОУ 33444314, адреса: вул. Будівельників, 29, м. Київ, 02100) решту судових витрат у розмірі 3 283,34 грн. до Державного бюджету України.

3. Стягнення решти судового збору у розмірі 3 283,34 грн. доручити ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О.Іщук

Повний текст постанови виготовлено 09.12.2014 р.