Постанова

від 08.12.2014 по справі 820/15522/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 грудня 2014 р. № 820/15522/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єгупенко В.В.

за участю секретаря - Вождаєвої М.О.

за участю представників сторін:

представника позивача - Бєлоусова С.М

представника відповідача - Усачова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю " Харківтехноплюс" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківтехноплюс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому уточнивши позовні вимоги просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.07.2014 р. №0002562201, прийняте на підставі Акту про результати документальної планової виїзної перевірки від 04.04.2014 р. №776/20-34-22-01-05/22637873.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що податкове повідомлення - рішення від 22.07.2014 р. №0002562201, прийняте на підставі Акту про результати документальної планової виїзної перевірки від 04.04.2014 р. №776/20-34-22-01-05/22637873 прийняте в супереч нормам чинного законодавства України, тому підлягає скасуванню в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає що адміністративний позов задоволенню не підлягає виходячи з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариства з обмеженою відповідальністю Харківтехноплюс» зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 23.05.1994 року, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, має ліцензію на здійснення господарської діяльності яка пов'язана із створенням об'єктів архітектури (а.с.216-220, т.1).

Фахівцями Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Харківтехноплюс» (податковий номер 22637873) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства період 01.01.2011 по 31.12.2013 року за результатами якої складено акт від 04.04.2014 року №776/20-34-22-01-05/22637873 відповідно до висновків якого встановлено порушення:

1) п. 44.1 ст.44. п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV в результаті чого занижено додаткові зобов'язання з податку на прибуток всього у сумі 603554 грн., у тому числі за 2 квартал 2012 року в сумі 65658 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 218485 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 243572 грн., за 2013 рік в сумі 75839 грн.

2) п. 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (із змінами та доповненнями), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за №40/10320 в результаті чого встановлено несвоєчасне оприбуткування готівки до каси на загальну суму 600,0 грн. (не здійснення своєчасного обліку готівки в повній сумі фактичних у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів назальну суму 600,0 грн.

3) п. 239.2 ст. 239 Податкового кодексу України від 02.12,2010 №2755-IV, із змінами та доповненнями. Розрахунок суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів за придбаний автомобіль за 2013 рік подано не своєчасно з затримкою на 46 дні.

На підставі вищезазначених висновків, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 22.07.2014 р. №0002562201, в якому зазначено як підставу його прийняття порушення гл. 3, ст. 138 п.138.2 Податкового Кодексу України № №2755-IV від 02.12.2010 року.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 18.06.2012 року №363 затверджено перелік об'єктів капітального ремонту вулиць і доріг у м. Харків (а.с.37-38 , т.1).

Харківською міською радою 12.03.2012 року складено лист №10-505 на адресу Товариство з обмеженою відповідальністю " Харківтехноплюс" з проханням розпочати роботи з капітального ремонту міжквартальних доріг та тротуарів до оформлення договорів (а.с.39, т. 1).

Між управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Депртаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради в особі начальника управління Золоторьовим Ігорем Іллічем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Харківтехноплюс" (підрядник) укладено договори будівельного підряду №105 від 19.11.2012 року, №106 від 23.11.2012 року, №77 від 30.08.2012 року, №68 від 02.08.2012 року, №66 від 24.07.2012 року, №121 від 21.12.2012 року, №333 від 07.10.2013 року, № (а.с.221-247 т. 1, а.с.1-28, т.2).

Предметом вищезазначених договорів є те, що підрядник приймає на власний ризик зобов'язання виконати і здати у встановлений строк роботи з капітального ремонту ділянок доріг відповідно до проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов'язується, прийняти ці роботи та оплатити їх.

Листом від 19.03.2012 року №21 позивач повідомив зам начальника Управління будівництва ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та дорожнього господарства Харківської міської ради про можливість розпочати роботи з капітального ремонту міжквартальних доріг та тротуарів до оформлення договорів з переліком об'єктів (а.с. 40. т. 1).

Представником позивача, до матеріалів справи надані копії дефектних актів, в яких підписи сторін не скріплені печатками (а.с.41-46. т.1).

Сторонами складено та підписано акти підтвердження виконаних робіт (а.с. 47-60 т.1), та акти робочої комісії з прийняття в експлуатацію закінчених капітальним ремонтом доріг (а.с.61-65, т.1).

Також до матеріалів справи представником позивача надано звіти про витрати основних матеріалів в будівництві у співставленні з виробничими нормами, акти приймання виконаних будівельних робіт типової форми №КБ-2в, довідкою про вартість виконаних робіт та витрат типової форми №КБ-3 (а.с.66-175, т .1).

На підтвердження доказів оплати виконаних робіт, представником позивача надано до суду виписки з особових рахунків.

Суд зазначає, що відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-V1 зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПКУ витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПКУ).

Відповідно до п. 138.8 ст. 138 ПКУ собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, до яких, зокрема, відносяться інші прямі витрати.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ст.40 розділу 9 ЗУ „Про здійснення державних закупівель" від 1 червня 2010 року N 2289-VI Договір про закупівлю укладається в письмовій формі, а у разі здійснення закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону - у формі електронного документа, відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України, законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до п.1 розд. V Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт ( затвердженого наказом міністерства регіонального розвитку та будівництва України Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт від 31 грудня 2010 року N 573 ) до витрат за договором підряду включаються витрати за період від дати укладання договору підряду до дати його завершення. Також до витрат за договором підряду можуть включатися інші витрати, яких зазнав підрядник при укладенні договору підряду, у разі якщо існує ймовірність достовірної оцінки цих витрат та підписання договору. Витрати, що були визнані витратами звітного періоду, які понесені при укладенні договору підряду, не включаються у подальшому до витрат за договором підряду, якщо він підписаний у наступних звітних періодах.

Відповідно до ст.323 Господарського Кодексу України, угоди підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються та виконуються на загальних умовах укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, згідно закону. Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668 (далі за текстом Постанова) затверджені загальні вимоги укладання та виконання договорів підряду у капітальному будівництві.

Загальні вимоги укладання та виконання договорів підряду у капітальному будівництві визначають порядок укладання та виконання договорів підряду на проведення робіт по новому будівництву, реконструкції, реставрації, капітальному ремонту будівель, споруд, а також відокремлених комплексів або видів робіт, пов'язаних із будівництвом об'єктів. Дані вимоги є обов'язковими для обліку в момент укладання та виконання договорів підряду у капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форм власності замовника та підрядника.

Відповідно до п.4 вищевказаної Постанови, за договором підряду підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи (об'єкт будівництва), а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію (у разі, коли цей обов'язок повністю або частково не покладено на підрядника), прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.

Відповідно до п.5 вищевказаної Постанови, договір підряду укладається в письмовій формі, при цьому істотними умовами таких договорів є найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення; предмет договору; ціна договору; строки виконання робіт (початку та закінчення робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; порядок залучення субпідрядників; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здавання-приймання завершених робіт; інші умови.

Згідно п.11 Постанови, договір підряду вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і скріплення підписів печатками, а також нотаріального посвідчення, якщо це передбачено законом або домовленістю сторін.

Пунктом п.15 Постанови передбачено, що у договорі підряду сторони зобов'язані визначити найменування об'єкта будівництва та його місцезнаходження, основні параметри (потужність, площа, об'єм тощо), склад та обсяги робіт, які передбачені проектною документацією та підлягають виконанню підрядником, інші показники, що характеризують предмет договору.

Відповідно до п.17 Постанови, строки виконання робіт (будівництва об'єкта) встановлюються договором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення. Невід'ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду.

Згідно п.18 Постанови, установлення сторонами у договорі підряду строків виконання робіт (будівництва об'єкта) може пов'язуватися з виконанням замовником певних зобов'язань (надання підряднику будівельного майданчика (фронту робіт), передача проектної документації, відкриття фінансування, сплата авансу тощо).

Датою закінчення робіт (будівництва об'єкта) вважається дата їх прийняття замовником. Виконання робіт (будівництво об'єкта) може бути закінчено достроково тільки за згодою замовника.

Відповідно наданих до перевірки договорів будівельного підряду всі відношення регламентуються Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668.

Суд звертає увагу на те, що, надані до перевірки, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) складені з порушенням наказу Мінрегіонбуду України від 4 грудня 2009 р. N 554 , які в свою чергу не містять: дат здачі та прийому виконаних робіт, реквізитів договорів, відповідно яких виконувались роботи (наприклад, акт від 27.12.12 щодо виконання капітального ремонту за адресою вул. Тимуровцев, 74, м. Харків), тощо.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704, відображати у обліку та звітності операції, які здійснюються підприємствами, можливо, лише за наявності первинних документів, які є письмовим доказом, фіксуючим та підтверджуючим господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи керівництва на їх здійснення. Первинний документ складають в момент здійснення господарської операції або безпосередньо після її завершення (п.2.2 Положення № 88).

Також, перевіркою встановлено невідповідність фактично відпрацьованого часу, згідно табелів відпрацьованого часу кількості часу, що наведена у таблиці на 2 сторінці цих письмових пояснень, зазначеного у первинних документах за результатами виконання договорів про надання послуг (виконання робіт) та їх вартість, відсутності даних про термін здачі виконаних робіт, та даних відповідно якого договору виконувались вказані роботи позбавляє можливості для висновку про фактичне надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), використання підприємством у власній господарській діяльності.

Надані товариством договори, акти прийому-здачі виконаних робіт за договорами які будучі первинними документами та підставою формування валових витрат у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, не відповідають вимогам наказу державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27 серпня 2000 року N 174 Про затвердження Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), складені з порушенням приписів п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704, оскільки містять непідтверджені данні щодо обсягів наданих послуг, змісту наданих послуг, в них відсутня інформація про фактично понесені витрати.

На підставі документів наданих на перевірку неможливо встановити зв'язок між витратами, понесеними ТОВ „Харківтехноплюс" у зв'язку з виконанням будівельно-монтажних робіт з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), тобто взагалі використання таких витрат у власній господарській діяльності підприємства.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Таким чином, затрати відображені ТОВ „Харківтехноплюс" в актах виконаних робот по договорам з управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради" не створюють юридичних наслідків, а саме не надають право на витрати, в зв'язку з порушенням п. 44.1 ст.44, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI. в результаті чого завищено витрати, на загальну суму 2 512 927 грн., у тому числі за 2 квартал 2012 року в сумі 502991грн, за 3 квартал 2012 року в сумі 894439 грн, за 4 квартал 2012 року в сумі 1115497 грн.

Означені обставини беззаперечно підтверджують висновки ДПІ у Московському районі м. Харкова про неправомірне відображення позивачем у податковій звітності наслідків здійснення окреслених операцій.

Суд, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, дійшов висновку про порушення тих норм закону, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень належним чином доведені.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що відповідачем доведена правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З огляду на відсутність порушення позивачем норм податкового законодавства, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення такими, що не підлягають скасуванню.

Оскільки відповідачем, який за ознаками ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності винесення спірних податкових повідомленнь-рішень, суд доходить висновку, що спірний правовий акт індивідуальної дії порушує права і інтереси позивача та не відповідають вимогам ч.3 ст.2 КАС України, тому підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судові витрати повинні бути розподілені відповідно ст.94 КАС України

На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківтехноплюс" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Харківтехноплюс" (код ЄДРПОУ 22637873) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4384.80 грн., (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн., 80 коп.).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 12 грудня 2014 року.

Суддя Єгупенко В.В.