Ухвала

від 10.12.2014 по справі 815/3134/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2014 року К/800/48605/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2014 року № К/800/48605/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.,

Винокурова К.С., Рецебуринського Ю.Й.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Трест» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року по справі № 815/3134/14

за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

(далі - Відділення Фонду)

до Приватного підприємства «Трест» (далі - Підприємство, ПП «Трест»)

про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2014 року Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до Підприємства про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 15111,11 грн. за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2013 році та пені у розмірі 60,84 грн.

На обґрунтування позову послалося на те, що відповідач на порушення статті 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875-ХІІ) не забезпечив установленого законодавцем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, а відтак відповідно до статті 20 цього Закону відповідач має сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року, позов задоволено.

Стягнуто з Підприємства на користь Відділення Фонду адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році та пеню у сумі 15171,95 грн.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Підприємством протягом 2013 року не створено жодного місця для працевлаштування інвалідів, належно не проінформовано центр зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, а саме не подано звітів за формою № 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів державній службі зайнятості за спірний період.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Судами встановлено, що згідно звіту № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів ПП «Трест» за 2013 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2013 році становила 9 осіб, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, встановленого статтею 19 Закону № 875-ХІІ становить 1 особу.

Згідно зазначеного звіту на Підприємстві лише у грудні 2013 року працював 1 інвалід (1:12) (а.с.6).

Позивачем здійснено розрахунок адміністративно-господарських санкцій за 2013 рік за не створення 1 робочого місця для інвалідів (а.с.7-10).

Частиною 3 статті 18 Закону № 875-ХII встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України від 1 березня 1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення» (далі - Закон № 803-XII) підприємства, установи і організації незалежно від форми власності зобов'язані щомісяця подавати місцевим центрам зайнятості адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Згідно Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316, форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

За змістом статті 19 Закону № 875-ХII для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Частиною 1 статті 20 зазначеного Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування», а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Разом з тим відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що учасник господарських відносин несе відповідальність, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що на відповідача покладено лише обов'язок створення робочих місць та інформування про це органів зайнятості, у порядку, встановленому вищезазначеним нормативним актом.

Судами встановлено, що ПП «Трест» протягом 2013 року не повідомляло центр зайнятості про наявні вакантні місця для інвалідів, за формою статистичної звітності № 3-ПН, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціального політики України за № 420 від 19 грудня 2005 року.

Встановивши фактичні обставини справи та аналізуючи зазначені норми чинного законодавства суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що неналежне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, а саме неподання звітів за формою № 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів державній службі зайнятості за спірний період, є порушенням вищезгаданих норм матеріального права та підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Пунктом 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою КМУ №70 (далі - Порядок), визначено, що роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Сума адміністративно-господарських санкцій відповідачем у встановлений статтею 20 Закону № 875-XII строк (до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу) сплачена не була, що дає підстави для нарахування пені відповідно до статті 20 цього Закону і пункту 4 Порядку що обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Отже, висновок судів про задоволення позовних вимог Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з ПП «Трест» адміністративно-господарських санкцій у розмірі 15111,11 грн. за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2013 році та пені у розмірі 60,84 грн. є правомірним.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Трест» залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Винокуров К.С.

Рецебуринський Ю.Й.