Постанова

від 17.12.2014 по справі 909/767/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року Справа № 909/767/14

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Студенця В.І.,

розглянувши

касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.08.2014 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2014 р.

у справі № 909/767/14 господарського суду Івано-Франківської області

за позовом Івано-Франківського міського управління юстиції

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

про спонукання до виконання мирової угоди

за участю представників:

Івано-Франківського міського управління юстиції - не з'явилися;

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - не з'явилися;

в с т а н о в и л а :

Івано-Франківське міське управління юстиції звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 і просило суд, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, зобов'язати останнього укласти договір оренди нежитлових приміщень на другому поверсі адміністративного будинку АДРЕСА_1 у м. Івано-Франківську, переобладнаних під "ІНФОРМАЦІЯ_1" для проведення урочистої реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції та допоміжного приміщення, призначеного для обслуговування "ІНФОРМАЦІЯ_1". Загальна площа приміщень, що підлягає передачі в оренду, складає 80,4 кв.м.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2010 р. в іншій справі № 22/3, щодо передачі в оренду зазначених нежитлових приміщень (а.с.3-5, 30-32).

Відповідач у справі - Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 до прийняття рішення у справі відзиву на позов не надала.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 12.08.2014 р. позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з невиконання відповідачем умов мирової угоди (а.с.43-46).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2014 р. рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.08.2014 р. залишено без змін (а.с.95-106).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить переглянути їх в касаційному порядку.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням норм матеріального та процесуального права (а.с.113-118).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2010 р. затверджено мирову угоду від 09.02.2010 р., укладену між сторонами у справі.

Відповідно до умов мирової угоди позивач - Івано-Франківське міське управління юстиції в особі начальника управління юстиції Троценко Юрія Володимировича визнає право власності відповідача на об'єкт нерухомості за АДРЕСА_1 у м. Івано-Франківськ.

Згідно п.2 мирової угоди відповідач зобов'язується передати в оренду Івано-Франківському управлінню юстиції нежитлові приміщення на другому поверсі адміністративного будинку АДРЕСА_1 у м. Івано-Франківську, переобладнані під "ІНФОРМАЦІЯ_1" для проведення урочистої реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції та допоміжного приміщення, призначеного для обслуговування "ІНФОРМАЦІЯ_1". Загальна площа приміщень, що підлягає передачі в оренду, складає 80,4 кв.м.

Строк дії договору складає 50 років з моменту складання акту приймання-передачі з правом подальшої пролонгації дії договору.

Невиконання відповідачем умов мирової угоди, затвердженої судом, щодо передачі в оренду нежитлових приміщень стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом

Отже, спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань з передачі в оренду приміщень.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову і вказаний висновок підтримано судом апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Так, мирова угода за своєю правовою природою це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Мирова угода ґрунтується на взаємовигідних для обох сторін умовах, вона, як правило виконується добровільно . У противному разі, мирова угода, затверджена судом, може бути підставою для примусового виконання.

Ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди є судовим актом, для якого передбачений особливий порядок його виконання.

Відповідно до абз. 9 п. 3.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" у разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов'язків за цією угодою:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні п. 2 ч. 2 ст. 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у ст. 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Судами встановлено, що 04.08.2014 р. Головним державним виконавцем Стельмах С.Л. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 44270444, в якій вказано, що ухвала № 22/3 від 10.02.2010 р. не є виконавчим документом, оскільки не відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (не вказано дату набрання законної сили та строк пред'явлення до виконання).

Таким чином, суди дійшли висновку, що в даному випадку мирову угоду сторін належить розглядати як правочин, який підлягає обов'язковому виконанню його сторонами.

Судами встановлений факт невиконання відповідачем вимог мирової угоди.

За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення заявлених вимог.

Однак, такий висновок судів є передчасним.

Так, фактично, позовною вимогою у даній справі є вимога про зобов'язання відповідача укласти договір оренди.

В силу ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Між тим, судами не з'ясовано, чи є відповідач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, особою, яка має право передання в оренду спірного приміщення, в розумінні ст. 761 ЦК України.

Івано-Франківське міське управління юстиції діє на підставі Положення про районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції. Зазначеним положенням передбачені певні повноваження Івано-Франківського міського управління юстиції. Отже, позивач може виконувати зобов'язання та нести відповідальність за зобов'язаннями по договору оренди тільки в межах своїх повноважень, наданих відповідно до закону та установчих документів.

Також, відповідно до Положення, організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності міського управління юстиції покладено на Головне управління юстиції в Івано-Франківській області.

Враховуючи наведене, судами не з'ясовано, чи може позивач самостійно, без погодження Головного управління юстиції в Івано-Франківській області укладати договори, у тому числі договір оренди приміщення.

Крім того, судами не встановлено, чи можливе укладення договору оренди між сторонами без дотримання вимог, передбачених Законом України "Про здійснення державних закупівель" від 10.04.2014 р. № 1197-VII.

Враховуючи неповне з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що є порушенням норм процесуального права, які не можуть бути виправлені касаційною інстанцією, з огляду на визначені ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України повноваження, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.08.2014 р. та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2014 р. підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

В силу вимог ст. 111 12 ГПК України, при новому розгляді справи суду слід урахувати викладене, вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, дійсних прав та обов'язків сторін і, залежно від встановленого, ухвалити відповідне рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.08.2014 р. та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2014 р. у справі № 909/767/14 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Студенець В.І.