Рішення

від 09.12.2014 по справі 910/23364/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23364/14 09.12.14

За позовом заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі: Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквапарк"

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін :

Від прокуратури: Тенетова Н.В. (посвідчення № 026481 від 26.05.2014р.)

Від позивача: Новак Є.Л. (дов.)

Від відповідача: Мартиненко О.В. (дов.)

У судовому засіданні 09.12.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі: Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквапарк" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 21.12.2004р. № 66-6-00216 укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Аквапарк", а саме: пункт 4.2 Договору викласти в наступній редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 3% (три відсотки) від її нормативної грошової оцінки".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2014р. порушено провадження у справі № 910/23364/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.11.2014р.

19.11.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквапарк" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Прокурор в судовому засіданні 25.11.2014р. надав суду пояснення по справі.

Представник позивача - Київської міської ради в судовому засіданні 25.11.2014р. надав суду письмові пояснення по справі.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквапарк" у судове засідання 25.11.2014р. не з'явився, вимог ухвали Господарського суду м. Києва №910/23364/14 від 27.10.2014р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2014р. розгляд справи №910/23364/14 відкладено на 09.12.2014р.

Прокурор в судовому засіданні 09.12.2014р. надав пояснення по суті позову, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача - Київської міської ради в судовому засіданні 09.12.2014р. надав пояснення по суті позову, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквапарк" в судовому засіданні 09.12.2014р. письмового відзиву на позов не надав, проте надав суду документи по справі та зазначив, що визнає позовні вимоги.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 09.12.2014. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 45 рішення Київської міської ради від 25.09.2003р. № 31/905 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" вирішено затвердити проект відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Аквапарк" для завершення будівництва та реконструкції учбово-тренувального плавального басейну з подальшою експлуатацією та обслуговуванням житлово-готельного комплексу зі спортивно-розважальним центром на вул. Юрія Шумського у Дніпровському районі м. Києва та передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Аквапарк", за умови виконання п. 45.1 цього рішення, в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,91 га для завершення будівництва та реконструкції учбово-тренувального плавального басейну з подальшою експлуатацією та обслуговуванням житлово-готельного комплексу зі спортивно-розважальним центром на вул. Юрія Шумського у Дніпровському районі м. Києва у зв'язку з переходом права власності на об'єкт незавершеного будівництва (договір купівлі-продажу від 19.06.98 № 3-КПНБ, акт приймання-передачі від 22.06.98 № 128 та свідоцтво про власність від 11.02.2000 № П-581), в тому числі: площею 0,10 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 25.05.71 N 761 "Про відвод земельної ділянки міському Комітету по фізкультурі та спорту для будівництва спортивної школи молоді на масиві Березняки в Дарницькому районі біля озера Тельбін"; площею 0,81 га - за рахунок земель міської забудови.

21.12.2004 р. між Київською міською радою, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аквапарк", як орендарем, укладено Договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір), який посвідчено державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори за реєстровим № 1197, та зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 28.12.2004р. за № 66-6-00216 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Відповідно до умов Договору, орендодавець, на підставі п. 45 рішення Київської міської ради від 25.09.2003 року №31/905, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, що розташована на вул. Юрія Шумського у Дніпровському районі м. Києва, розміром 9100 кв.м., кадастровий номер - 8 000 000 000:90:137:0081 для завершення будівництва та реконструкції учбово-тренувального плавального басейну з подальшою експлуатацією та обслуговуванням житлово-готельного комплексу зі спортивно-розважальним центром (п. 1.1., п. 2.1.).

Відповідно до Акту приймання-передачі земельної ділянки від 28.12.2004р. Київська міська рада передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Аквапарк" прийняло земельну ділянку, що розташована на вул. Юрія Шумського у Дніпровському районі м. Києва.

Договір укладено на 25 (двадцять п'ять) років (п. 3.1.).

Відповідно до п. 4.1. Договору, орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі.

Згідно із п. 4.2. Договору, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 (однієї цілої п'яти десятих) відсотків від її нормативної грошової оцінки на період будівництва, після введення об'єкту в експлуатацію 0,03 (нуль цілих і три сотих) відсотка від її нормативної грошової оцінки частини земельної ділянки, що визначається пропорційно площі будівель і споруд житлового фонду, 2 (двох) відсотків від нормативної грошової оцінки частини земельної ділянки, що визначається пропорційно площі нежитлових будівель (приміщень).

Пунктом 4.3. Договору визначено, що розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього Договору.

Розмір орендної плати може переглядатись у випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж один раз на рік.

28.02.2013 року Київською міською радою було прийнято рішення №89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України", яким з метою приведення у відповідність до вимог законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок, відповідно до статті 30 Закону України "Про оренду землі", статей 40, 41, 286, 288 Податкового кодексу України вирішено внести зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком до цього рішення, встановивши річну оренду плату у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок (справа № А-19747) (п. 1), орендарям земельних ділянок, зазначеним у додатку до цього рішення, забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок (п. 2), Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) проінформувати про прийняття цього рішення (п. 3): орендарів земельних ділянок, зазначених у додатку до цього рішення (п. 3.1.); органи державної податкової служби (3.2.).

До переліку договорів, до яких внесено відповідні зміни, включено також Договір оренди земельної ділянки від 21.12.2004р. за № 66-6-00216, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аквапарк" щодо оренди земельної ділянки розташованої на Юрія Шумського у Дніпровському районі м. Києва.

Прокурор, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказує, що станом на 20.10.2014 розмір річної суми орендної плати не приведений у відповідність до вимог ст. 288 Податкового кодексу України та рішення Київради від 28.02.2013р. №89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України", у зв'язку з чим, заступник прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі: Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквапарк" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 21.12.2004р. № 66-6-00216 укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Аквапарк", а саме: пункт 4.2 Договору викласти в наступній редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 3% (три відсотки) від її нормативної грошової оцінки".

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до частини першої статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судових рішень господарських судів, заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля є об'єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи державної влади і місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Такими чином, визначення прокурором позивачем у даній справі Київську міську раду та подання даного позову в інтересах держави, узгоджується з положеннями ст. 121 Конституції України, ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, України, ст. 36 1 Закону України "Про прокуратуру".

Орендна плата за землю визначена у частині 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Зазначена позиція викладена у роз'ясненнях наданих Пленумом Вищого господарського суду України з метою однакового і правильного застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права у розгляді справ у спорах, що виникають із земельних відносин (постанова №6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, положеннями якого передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (ст. 288.1). Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (ст. 288.2). Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (ст. 288.3). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (ст. 288.4). Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (ст. 288.5.1 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України статтею 188 якого передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

В пункті 4.3. Договору оренди земельної ділянки сторонами передбачена можливість зміни розміру орендної плати за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього Договору.

Рішенням Київської міської ради №89/9146 від 28.02.2013 року "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України", вирішено внести зміни до Договору оренди земельної ділянки від 21.12.2004р. № 66-6-00216 розташованої на вул. Юрія Шумського у Дніпровському районі м. Києва, встановивши річну оренду плату у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Отже, встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у Договорі через його невідповідність встановленому законом розміру, Київська міська рада вправі вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обов'язкового для позивача і відповідача.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Як вказано в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

А тому, надсилання відповідачу пропозиції про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання вимог ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що запропонована прокурором редакція пункту 4.2. Договору оренди земельної ділянки № 66-6-00216 від 21.12.2004р. узгоджується з рішенням Київської міської ради №89/9146 від 28.02.2013 року, а тому вимога прокурора внести зміни до Договору оренди земельної ділянки №66-6-00216 від 21.12.2004р., укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аквапарк", а саме: викласти пункт 4.2 договору в наступній редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 3% (три відсотки) від її нормативної грошової оцінки", визнається судом правомірно та обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевстановлені судом обставини справи, суд задовольняє позов заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі: Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквапарк" про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки № 66-6-00216 від 21.12.2004р., укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аквапарк", а саме: пункт 4.2 Договору викласти в наступній редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 3% (три відсотки) від її нормативної грошової оцінки".

Частиною 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судовий збір сплачується у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Внести зміни до Договору оренди земельної ділянки від 21.12.2004р., укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аквапарк" та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблений запис № 66-6-00216 від 28.12.2004р. у книзі записів державної реєстрації договорів, а саме викласти п. 4.2 договору в наступній редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 3% (три відсотки) від її нормативної грошової оцінки".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквапарк" (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, будинок 38, код ЄДРПОУ 20073585) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 15.12.2014р.

Суддя О.В. Гулевець