Рішення

від 25.11.2014 по справі 914/3924/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2014 р. Справа № 914/3924/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва при секретарі судового засідання Д.Зубкович розглянув матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства «Глобал Мед», м. Київ;

до відповідача: Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс», м. Рава-Руська, Жовківський район, Львівська область;

про: стягнення 20 777 грн. 06 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Сердюк К.В. - представник на підставі довіреності б/н від 28.10.2014 року;

відповідача: не з`явився.

Обставини розгляду справи. Ухвалою суду від 07.11.2014 року прийнято до розгляду позовну заяву та порушено провадження у справі за позовом Приватного підприємства «Глобал Мед» до Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» про стягнення 20 777 грн. 06 коп. Розгляд справи призначено на 25.11.2014 року.

У судовому засіданні 25.11.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, подав клопотання про забезпечення позову та витяги з ЄДРПОУ на позивача та відповідача. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

Згідно з абз. 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 25.11.2014 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представник позивача відмовився.

Представнику позивача, що брав участь у судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Суть спору. Приватне підприємство «Глобал Мед» (надалі по тексту рішення - позивач, продавець згідно з договором поставки, орендар згідно з договором оренди) звернулося до суду з позовом до Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» (надалі по тексту рішення - відповідач, покупець згідно з договором поставки, орендодавець згідно з договором оренди) про стягнення 20 777 грн. 06 коп. заборгованості.

Між позивачем та відповідачем було укладено договори поставки та оренди нежитлового приміщення. У відповідності до підписаного сторонами Акту заліку зустрічних однорідних вимог відповідач мав перед позивачем непогашене грошове зобов'язання в сумі 66 137 грн. 06 коп., яке виникло на підставі договору поставки, у свою чергу позивач мав перед відповідачем непогашене грошове зобов'язання у сумі 45 360 грн., яке виникло на підставі договору оренди. Відповідно, у відповідача перед позивачем залишилась заборгованість у розмірі 20 777 грн. 06 коп.

Відповідач, повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином, у відповідності до вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України, явки представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, наявність боргу не спростував, докази його погашення не представив.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. 12.11.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 1, згідно з п. 1.1 якого продавець зобов'язався у відповідності до заявок покупця передати у його власність продукцію, а покупець зобов'язується прийняти замовлену продукцію та своєчасно оплатити її.

Крім цього, 22.04.2013 року між сторонами було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 22/4/1, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування на умовах цього договору частину нежитлових приміщень, загальною площею 300 кв.м., що знаходиться за адресою Київська область, м. Буча, вул. депутатська, 1а. Договір оренди нежитлових приміщень припинив свою дію, що підтверджено договором від 31.10.2013 року про припинення чинності договору оренди нежитлового приміщення № 22/4/1 від 22.04.2013 року, та актом прийому-передачі частини нежитлових приміщень від 31.10.2013 року, копії яких знаходиться в матеріалах справи.

22.10.2013 року між позивачем і відповідачем було підписано Акт заліку зустрічних однорідних вимог від 22.10.2013 року, копія якого подана в матеріали справи. У відповідності до Акту станом на 22.10.2013 рік Приватне торговельно-посередницьке мале підприємство фірма «Едельвейс» мало перед позивачем непогашене грошове зобов'язання в сумі 66 137 грн. 06 коп., яке виникло на підставі договору № 1 від 12.11.2012 року. У свою чергу Приватне підприємство «Глобал Мед» мав перед відповідачем непогашене грошове зобов'язання у сумі 45 360 грн., яке виникло на підставі договору № 22/4/1 від 22.04.2013 року між сторонами. Строк виконання однорідних грошових зобов'язань, зазначених у п. 1 та п. 2 цього акта, настав. Сторони підтверджують реальність та обсяги взаємних заборгованостей, зазначених у п. п. 1, 2 цього Акта.

У акті від 22.10.2013 року сторони зазначили, що у відповідності до ст. 601 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов'язаннями, зазначеними у п. 1 та п. 2 цього Акта.

Беручи до уваги зазначені вимоги, сторони також домовилися про взаємозалік заборгованості у розмірі 45 360 грн. Таким чином, підписанням цього акта сторони вважатимуть зобов'язання Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірма «Едельвейс» таким, що припинено частково, заборгованість Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірма «Едельвейс» перед Приватним підприємством «Глобал Мед» становить 20 777 грн. 06 коп.; зобов'язання Приватного підприємства «Глобал Мед» перед Приватним торговельно-посередницьким малим підприємством фірмою «Едельвейс» вважається таким, що припинено у повному обсязі, заборгованості немає.

Вкзаний акт підписаний представниками сторін: директором Савченко О.О. та директором Романів Б.В.

Позивач у порядку ч. 1 ст. 5 ст. ст. 6, 7 Господарського процесуального кодексу України 07.08.2014 року цінним листом з повідомленням про вручення направив на адресу відповідача претензію про повернення боргу, відповідно до поштового повідомлення про вручення претензія була отримана відповідачем 14.08.2014 року (копії претензії та повідомлення про вручення долучені до позовної заяви).

Вимоги претензії відповідачем не виконані. Відповідно до оборотної відомості по рахунку № 361 «розрахунки з вітчизняними дебіторами» (витяг по МП фірма «Едельвейс») за період листопад 2013 року-вересень 2014 року заборгованість відповідача не змінилася та становить 20 777 грн. 06 коп.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Як встановлено судом вище, сторони уклали договір поставки та договір нежитлового приміщення, які стали підставою виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно з ч. 7 наведеної статті не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (ст. 601 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як досліджено судом вище, сторони підписали акт заліку зустрічних однорідних вимог, в результаті чого у Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірма «Едельвейс» перед Приватним підприємством «Глобал Мед» залишилась заборгованість по договору поставки № 1 від 12.11.2012 року у розмірі 20 777 грн. 06 коп. Вказаний розмір заборгованості та підписаний сторонами акт не оспорювались.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи невиконання відповідачем обов'язку по сплаті 20 777 грн. 06 коп., про що він зобов'язався у акті заліку зустрічних однорідних вимог, суд вважає право позивача на отримання відповідних коштів порушеним та таким, що підлягає захисту шляхом стягнення вказаної суми з відповідача.

Звертаючись із позовною заявою до суду, позивач просив забезпечити позов до відповідача шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу. На виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі у судовому засіданні представником позивача подано обґрунтоване клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до якого позивач зазначає, що за весь час, з моменту підписання акту заліку зустрічних однорідних вимог і до моменту звернення з позовом до суду, відповідач мав можливість повністю розрахуватися з позивачем, однак, свідомо ігнорує виконання свого обов'язку. Суд не вбачає підстав для задоволення поданого клопотання у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу, заборона відповідачу вчиняти певні дії є одними із заходів до забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).

Як зазначено в абз. 2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як вбачається з поданого клопотання, жодних доказів, на підтвердження наведених припущень позивача не подано, обставини, зазначені в клопотанні, не є обґрунтованими, підтвердженими та достатніми для задоволення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» (80316, Львівська обл., Жовківський район, місто Рава-Руська, вул. Калнишевського, будинок 5, код ЄДРПОУ 13808034) на користь Приватного підприємства «Глобал Мед» (03124, м.Київ, вул. Миколи Василенка, будинок 7-А, код ЄДРПОУ 35159091) 20 777 грн. 06 коп. заборгованості та 1 827 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

У задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать Приватному торговельно-посередницькому малому підприємству фірмі «Едельвейс», відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 01.12.2014 року.

Суддя Матвіїв Р.І.