Рішення

від 10.12.2014 по справі 908/5073/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 7/104/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2014 Справа № 908/5073/14

За позовом: Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Марс", м. Запоріжжя.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники сторін:

Від позивача: Хрипченко І.Г.,довіреність № 3236/20 від 16.06.2014р.;

Від відповідача: не з'явився.

Заявлено позов Концерну "Міських теплових мереж" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марс" про стягнення 15 701 грн. 73 коп. заборгованості за договором № 201406 від 01.12.2006р., з яких 810 грн. 67 коп. пені, 300грн. 41 коп. 3% річних, 1927 грн. 24 коп. суми індексу інфляції.

Ухвалою суду від 21.11.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/104/14, судове засідання призначено на 10.12.2014р.

Ухвала суду була направлена в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем у позовній заяві.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (1798-12 ).

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Крім того, неявка в судове засідання представників сторін не звільняє сторони від обов'язку і не позбавляє можливості надати необхідні матеріали, які судом витребувані чи сторони хотіли б надати до справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

До суду 27.11.2014р. від відповідача повернулась ухвала від 21.11.2014р. по справі № 908/5073/14 з відміткою: "За зазначеною адресою не значиться ". Ухвала була направлена за адресою «Вул. Яценко буд. 1, м. Запоріжжя, 69057». Крім того, Згідно з витягом (ДП «Інформаційно-ресурсний центр) з ЄДР щодо місцезнаходження відповідача, станом на 10.12.2014р., згідно з яким, відповідач зареєстрований в ЄДР за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві за якою направлялися ухвали суду.

До суду 09.12.2014р. від позивача надійшло клопотання, в якому позивач просить суд вважати вірним по усьому тексту позовної заяви найменування позивача: "Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району.

Клопотання подано згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнято і долучено матеріалів справи.

Представник відповідача, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву відповідач не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представника позивача.

Спір розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 10.12.2014р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі в присутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до положень статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються в тому числі шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до частини 3 статті 15 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПКУ), справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ЗУ "Про теплопостачання" від 02.06.2005 року за № 263З-IV, „Правилами користування тепловою енергією", затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 року за № 1198, ст. ст. 11, 15, 16, 258, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 232, 275, 276 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 54-57, 82 Господарського процесуального кодексу України,

Між Концерном „Міські теплові мережі" в особі філії Концерну „МТМ" Ленінського району м. Запоріжжя (надалі - позивач, теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Марс" (надалі - відповідач, споживач) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201406 від 01.12.2006 року (надалі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору, позивач взяв зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач взяв обов'язок оплатити її вартість за діючими тарифами в терміни та порядку встановленими умовами цього договору.

Відповідно до договору, теплова енергія відпускалась до орендованого приміщення, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул.Яценка, 1.

Відповідно до ст. 626, 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п. 5.1 договору, облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом.

При відсутності приладів обліку, або виході його з ладу, а також прострочення держповірки, відсутність клейма, або свідоцтва, документації, не надання звіту про спожиту теплову енергію, кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається енергопостачальною організацією, розрахунковим способом по тепловому навантаженню, визначеному у п.1.3 договору і фактично відпуску теплової енергії з джерела теплоти за звітній період.

Оскільки, у приміщенні, яке займає відповідач, не встановлений прилад комерційного обліку, облік споживання теплової енергії відповідачем у спірному періоді проводився розрахунковим способом. механізм розрахунку сум нарахованих до сплати відповідачу у спірний період додається.

Підставою для розрахунків відповідача з позивачем, згідно з п. 6.3 договору, є рахунок та акт приймання-передачі теплової енергії.

Згідно з п. 6.7 договору, енергопостачальна організація з 10-го по 12-те число місяця, наступного за розрахунковим, надає споживачу документи за розрахунковий період: рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Відповідач не з'явився до позивача для отримання зазначених документів тому, позивач направив розрахункові документи за спірний період в необхідній кількості примірників на адресу відповідача поштовою кореспонденцією, хоча такий обов'язок не покладається на позивача умовами договору (докази направлення рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії на адресу відповідача додані до матеріалів справи).

Згідно з п. 6.7.1. договору, відповідач забов'язаний оформити акт приймання передачі теплової енергії і на протязі 5- ти днів повернути його енергопостачальній організації.

Як зазначено в актах приймання-передачі теплової енергії, в разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін встановлений п. 6.7.2. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим.

Відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання -передачі теплової енергії на адресу Концерну „МТМ" не надав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період не повернув. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими позивачем до оплати за відповідні періоди.

На адресу відповідача 04.11.14р. повторно направлялись акти приймання-передачі теплової енергії, рахунки та акти звіряння, які залишені без розгляду.

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 3.2.2. договору, споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і термін, передбачений договором.

Позивач в період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року відпустив відповідачу теплову енергію на суму 12 663 грн. 41 коп., факт поставки теплової енергії підтверджується актами приймання - передачі теплової енергії та рахунками теплової енергії. (рахунки на оплату теплової енергії з жовтня 2013р. по квітень 2014р. та акти приймання - передачі теплової енергії додані до матеріалів справи).

Теплова енергія постачалася відповідачу з початку опалювального сезону до моменту закінчення опалювального сезону у м. Запоріжжя. Рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради або Розпорядженням міського голови м. Запоріжжя (копії Рішень додані до матеріалів справи).

На виконання умов договору, позивач, як постачальник товару, виконав умови даного договору і поставив відповідачу теплову енергію в виді горячої води.

Відповідач свої зобов'язання за даним договором не виконав. На момент пред'явлення позову до суду за відповідачем наявна заборгованість за теплову енергію в гарячій воді у сумі 12 663 грн. 41 коп. До позовної заяви доданий розрахунок заборгованості за відпущену теплову енергію за спірний період.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язанням, в свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач направляв на адресу відповідача претензії (№05/2372-юр від 16.12.2013р.; № 1873/05-юр від 17.09.2014р.; №243/05-юр від 17.02.2014р.) з вимогою погасити заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та підігріву питної води, однак споживач відповідей на претензії не надав, та суму заборгованості у добровільному порядку не сплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, сума основного боргу відповідача перед позивачем, на момент розгляду спору, по суті складає 12 663 грн. 41 коп., пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Позивичем, на підставі п. 7.2.3. договору, пред'явлена до стягнення сума пені в розмірі 810 грн. 67 коп.(розрахунок пені доданий до матеріалів справи).

Згідно з п. 7.2.3. договору, в разі несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію, відповідачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996 р., розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань обчислюється від простроченої суми та не повинен перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 810 грн. 67 коп. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 1927 грн. 24 коп. грн. втрат від інфляції та 300 грн. 41 коп. 3 % річних (розрахунок суми індексу інфляції та 3 % річних доданий до матеріалів справи).

Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеного, вимога позивача про стягнення з відповідача 1927 грн. 24 коп. грн. втрат від інфляції та 300 грн. 41 коп. 3 % річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За таких обставин, позов Концерну "Міських теплових мереж" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марс" слід задовольнити.

Згідно з ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача, поскільки спір доведено до судового розгляду з його вини.

Керуючись ст. ст. 509, 549, 611, 625, 629, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Концерну "Міських теплових мереж" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марс" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Марс", 69057, м. Запоріжжя, вул. Яценка, буд.1, (п/р 26006301300080 в БВ Орджонікідзевського відділення «Промінвестбанк», ЄДРПОУ 13607293, МФО 313355) на користь Концерну "Міських теплових мереж",69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137,(поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458) 12 663 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят три) грн. 41 (сорок одна) коп. основного боргу.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Марс", 69057, м. Запоріжжя, вул. Яценка, буд.1, (п/р 26006301300080 в БВ Орджонікідзевського відділення «Промінвестбанк», ЄДРПОУ 13607293, МФО 313355) на користь Концерну "Міських теплових мереж",69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137,(поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458) 810 (вісімсот десять)грн. 67 (шістдесят сім) коп. пені, 300 (триста) грн. 41(сорок одна) коп. 3% річних, 1927 (одна тисяча дев'ятсот двадцять сім) грн. 24 (двадцять чотири) коп. суми індексу інфляції, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Присутньому в судовому засіданні представнику позивача судом роз'яснена ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет